[Moric]

Before Script: В одной из веток обещал выложить.

30.12.09, свое 30-ти летие решил встретить на природе.
Изначально была мысль оставить авто в с.Липовец и скитурить по бетонке на г. Полонина Ровная. Но, поступило предложение (от Иосифа) подниматься из с. Лумшоры на оз. Комсомольское (3,5 км), а после на полонину. Так как на озере не был - предложение поддержал.

Итак, 10:20 старт от колыбы. Сразу сталкиваемся с завалами на дороге (наверно последствия октябрьского Мегаснегопада). Обходим, чуть позже замечаем, что мы больше off road, чем on. Замахались продираться... Ведь есть GPS, в нем карта. Идем, как говорится, лесом. Потрясные картинки наблюдаем вокруг
Правда лыжи приходится крепить то гвертикально, то горизонтально, а то и в руках нести.



13:20 ну вот зона леса и закончилась.

К озеру меня мой спутник так и не вывел, вышли малехо выше.
Переобуваюсь, клею камуса, хочу позвонить(связь появилась) - мол в порядке всё и,... карман на левом рукаве открыт и пуст. Двухмесячный смарт ушел

Бегу на легке к месту последней остановки, по пути прозреваю - как ваще сюда лез-то космонавт? Рыскаю, поднимаюсь - все даром.
Естественно настроение уже ни к черту. Поднялись полониной минут 20 и в обратку. Короче каталки не было, и это после 3 часов продираний!!!

Расстаемся (15:30): Иосиф на озеро, я - назад по следам и по своему gps трэку, с надеждой стремящейся к нулю.

Какое-то чувство указывает мне сойти со следа и пойти вправо - через 300 м выхожу к озеру. Красиво! Сижу на лавке на берегу - рассуждаю о чём-то высоком. О-па 16:15, темнеет (а фонарик в смарте) + туман, рулю вниз. На gps сели аккумы. Дальше следы разошлись, хм, иду по тем, что с собакой (я ж с ней поднимался). Через метров 400-500 догоняю, что следы собаки идут в том же направлении, НАЗАД!!! Темнеет! Уже не до поисков. Не могу сосредоточится
Вспоминаю прогу с Discovery ULTIMATE SURVIVAL. Короче без эмоций рулю очень быстро вниз, лыжи даже не мешают. В 17 с чем-то я у машины, Иосифа нет, хммммм, практически стемнело. Гружу снарягу, кормлю собаку (свою хавку и питьё таскал целый день неприкасаемой). И вот он Иосиф. Полегчало та как...

Колыба, чан, ручей, красиво!

Я, моя псина и красиво!



МОРАЛЬ: ЗДРАВО ОЦЕНИВАЕТЕ ВСЕ, перед тем как принять решение.
Благо, на этот раз все обошлось.

[Keks]

Фотки очень красивые, за смарт не грусти, что-то теряем, что-то находим. Я тебе лыжи нашёл, в личку напишу.

[Junior]

Вырваться на Говерлу с франковцами не получилось, зато в субботу удалось сходить на Полонину Ровную.
Как оказалось, я опоздал на один день. Ночь с пятницы на субботу была очень теплая и на верху лил дождь. Почти весь снег сошел. Но мне таки удалось проехать метров двести, попрыгать с камней и покатать по траве. Без снега грустно, но погуляли зачетно.
Как писал Морик в одном из отчетов – дорога завалена в хлам. Причем буреломы какие-то непонятные, точечные и деревья повалены исключительно на и вдоль дороги.

[Moric]

В первый день сего года поступило предложение поработать-пофрирайдить.
Как тут отказать куму. Весёлую компанию в составе 3 мужчин и собаки, L200 доставил на г. Тэрэнтын/Терентин, что над г. Рахов.


Правда до пункта назначения не доехали, пожалели коробку, метров 600-700 прошлись.
Разгрузка

По соседству

Видно было и г. Шешул и многое другое, но облака двигались быстрее фотоаппарата
Цель

Ребята полезли на высоту

да, в скитуровских ботах

работа у них такая...

Это не фотошоп

А после, с крыши на бугор и 180 и 3 км райда вдвоём быстро и разнообразно!!!Кум за рулём вроде тоже кайфонул.

Када грузили лыжи заметил сову, которую доставали сороки. Наглые такие, слетелось 5 штук и как колибри на цветок. Сова как взлетела так 1 м размах крыльев точно был. Потрясный же этот Animal Planet!

P.S. Получилось back 2 L200 country!

[Keks]

Я так подозреваю ребята в Киевстар работают, знакомые вышки.

[Neon]

офтоп
нефакт, тепер всі вишки одинакові. ну маже всі. принаймі в нас бо виробників самих контрукцій не так вже і багато.

[Osja]

Коментар від Keks

Я так подозреваю ребята в Киевстар работают, знакомые вышки.

Великий Гугл, какбэ, говорит нам, что:
"Inta Engineering" займається обслуговуванням базових станцій мобільного оператора: life. "Астеліт" :wink:

[Moric]

Вот Osja, не просто так, самый уважаемый бордер, сразу понял суть фотки.
2Neon: А по вышкам не вникайте. Конкретно эта (80 м) - ОРТПЦ (обл радіо- теле- передавальний центр). У нас в стране в этом вопросе всё очень намучено.

[Neon]

офтоп:
2Moric: та вкурсі. сам займаюсь навіскою всієї апарутури на вишки шось спочатку провтикав шо це терентин

[nomeaning]

Нарешті і я вибрався на чорногору з лижами
В пятницю приїхали дизелем до Ворохти, потім в місцевих дізнались, що в 500м нижче можна буде зловити газельку (шкільний автобус), який може підкинути до КПП. Спустились, дочекались, скинулись по 5ці і от ми вже на КПП. Далі "трохи" пройшлись пішки до Заросляка, відпочили в кімнаті і вже готові до підйому на Говерлу. До половини гори ішли протоптаною стежкою, яка вела довгим маршрутом, але всерівно швидше ніж свою топтати) Коли вийшли з зони лісу зустрілися з туманом,

який вперто складав нам компанію разом з вітром і чим ближче до вершини тим веселіша компанія. На вершині видимість ніяка

, від вітру сховатись ніде, в руки холодно, Бодя (хлопець з яким я вирушив покататись) на Говерлі взагалі вперше і ми вирішили, що безпечніше буде почати спуск трохи нижче. Почали спускатись в сторону Брескула, припустивше, що там буде послабший вітер, що і справдилось, а от на рахунок туману, то видимість складала в районі 3м. Трошки поспускались і відчуття де ми і ск пройшли почало нас покидати, незрозуміло чи ми спускаємось ще по центру схилу, чи вже по краю, джс використовувати було важко, оскільки дисплей зразу закурювало сніжком, періодично на снігу зявлялись переконливі тріщини, які нас заставляли швиденько відбігати в іншу сторону. Досить швидко було прийняте правильне рішення знову вийти на Говерлу і спуститись по лінії підйому. Піднімаючись на неї так і не розуміли, як ми встигли так багато спуститись На Говерлі видимість така, як і була, але це набагато краще від того що при спуску до Брескула.

Взяли правильний напрямок і старались сильно не виляти. Наші сліди вже давно позамітало. От вже почали потрохи зустрічатись стовпчики, вітер щухати, видимість покращуватись, настрій підніматись, втома пропадати. Поначіпляли на себе свої дрова і почали потрошки спускатись.

На базі замітили, що в Боді легеньке обмороження руки (було невеличке відкрите місце між рукавичкою та рукавом курточки)
Зважаючи на фактори, що справжньої зими ще не було і снігу зараз там не так і багато, то на Говерлу всетаки можна було іти, але як тільки ступили на вершину, так зразу потрібно було спускатись назад.
(ну це все, щоб відлякувати таких туристів, як я або хоча б заставити їх задуматись . А далі про веселе)
На другий день 2 студіка, все ще бажаючих гарно покататись вирушають на Брескул

Заходили з сторони метеостанції. Вітру там не було, туман потрохи розходився, сніжок хороший. Ішли вже по протоптаних слідах, які виводили до половини горки, далі трохи протоптали своєї стежки до точки початку спуску.

Зробили свій довгоочікуваний спуск, невеличка пауза і знову на підйом

Цього разу ми вилізли трохи повище, хоча не на саму вершину, оскільки там уже починався лід та вітер. Трохи відпочили, помилувались краєвидами

Останній спуск і на базу, після чого якісь там 22 км пішки до Ворохти... Добре, що хоч у низ

Весела видалась поїздка