[kvitkar]

Давно хотів розказати про свої велоподорожі. Та все якось не вистачало чи то часу , чи бажання. Але після сьогоднішньої поїздки , вирішив - настав час. Буду розповідати тільки про нові подорожі. Україна прекрасна у своєму різномаїтті і Слобожанщина не виключення. Найбільше задоволення отримую від їзди по полях , ярах , лісах. Але під кінець сезону хотілось якогось "дембельского аккорда", щось таке за 100км.. І як тренувальний варіант був вибраний маршрут : Буринь - Сафроніївький монастир Погодка була ловка , а настрій ще кращій. Знаючи , що будемо їхати по шосейці накачав колеса майже до максимуму. І поперли ми з дружиною як скажені. Середня швидкість 22км/год. Ще нам і вітер у спину був помічником. До Нової слободи ми доїхали швидко і першим випробуванням виявився 12% 700-метровий підйом.


Заїхав я на гору тяжко дихаючи , а моя кохана теж молодчинка , потихеньку-помаленьку за мною хвостиком.



До воріт монастира ми доїхали разом , а далі я сам. Дружина сказала , що не хоче вводити у спокусу монахів.



За легендою монастир був з’єднаний підземним ходом з Молченським монастирем у м.Путивль. На його територіі були і табір НКВС і база партизан.



Запаслись водою і поїхали з гори у низ. У Слободі зробили привал.



І от після відпочинку ми зрозуміли , що все тільки починається. Піднявся вітер і дув нам зліва в обличчя. Швидкість впала до 15-16км. З гірки можна було розігнатись макс.до 20-22км. А останні 15км це взагалі жесть виїхали на гіршу дорогу і вітер прямо в обличчя. "Вєтєр с моря дул и он нас надул" Швидкість 10-11км/год. Моя лебідка сказала , що я її вбив.
Підсумок такий : 84км. за 4.30 години

[kvitkar]

Розповім ще про два маршрути , для гарних велопокатушок.
Перший Буринь-Корольки.Корольки-Путивль-Буринь. Це гарний лайтовий шлях для початківців. А у цю поїздку ми з собою взяли новачка. Наш маршрут пролягав через с. Червона слобода і с.Дич. Зразу за Диччу починався місцевий недобудований хайвей з ідеальним асфальтом (мрія шосейників). Перша зупинка це штучні пороги на р. Любка.



На цю течію можна дивитися годинами. А ще я люблю це місце , бо воно мені нагадує улюблені Карпати. Далі дорога нас веде до града Путивля. Про це місто можна написати окремо , але дуже коротко у фото.

Вид з гори Ковпака.



Пам’ятник Ярославні.



На задньому плані бані Молченського монастиря.



А далі по луках - стежинках. Краса навколошніх красот неймовірна. І звичайно , що то за каталка без купелі у Сейму.



Дорога до дому.



Маршрут № 2 " У гості до горюнів " Він теж пролягає попід чарівним Сеймом і веде нас до кордонів Буринського району , у місце компактного проживання горюнів на його території. Цим маршрутом краще їздити весною та влітку , щоб сповна отримати насолоду від неймовірних ароматів присеймських луків.

"Верзань"



Стихійний видобуток піску.



Дорога попід лісом.



Ну якось так , не так поетично як у @Zbishko , зате стисло. До нових велопокатух.

[deeko]

Олеже, я таки до вас доберусь на своїх двох...