Доломіти 2018
 

Вирішив повноцінно поділитися своїми враженнями від шести днів проведени у величезній зоні катання ДоломітиСуперСкі. Для мене та дружини це був перший виїзд у великі гори (до цього тільки Буковель і місцеві гірки на кштал Водяників та Вишгори, ну і колись давним давно 15 років тому Славське)
Почалося все банально - побачив на нашому форумі оголошення про набір групи на поїздку в Доломіти (до речі можу сміливо рекоменувати організатора поїздок ADREM з теми http://extreme.com.ua/forum/poputchi...8g-6-dnei.html). уточнили деталі, домовися про відпустку і поїхали :)

Дорога була досить цікавою як для дороги (з обідом на березі озера десь в Австрії та ночівлею у чудовому готелі на околиці Граца) але нудною як для відпочинку :)).
Наше знайомство з лижними Альпами почалося на Кронплаці досить непривітно - суцільний туман і сильний сніг робив траси м"якими і приємними але нульова видимість не дозволила насолодитися катанням. Зате я вивчив супер матру для щастя. Рекомендую всім повторювати її ри депресіях. Звучить так - "гів мі пліз доломітисуперскі фо сикс дейс" :)


Ввечері вирішили роздивитися невеличке село (по місцевому "комуна") Сан Сигізмунд. колорит просто неперевершений. Старі будинки межують з новими і при цьому абсолютно узгоджені стилістично. Ну і залишки печі або фонтана яким вже понад 100 років теж цікаво побачити )

Наступного дня поїхали в Корвару на Селларонду. У планах було оранжеве коло і заїзд на Мармоладу. Гори винагородили нашу наполегливість і дарували сонечко на висоті понад 3 тис м.

Третій день був присвячений зоні катання Кортіна Д"ампеццо. Гора Тофана особисто мене не зацікавила. Тому впевнено підкорював трасу Олімпія довжиною до 5 км. На чорні я не ліз, бо червоні там як у Буковелі чорні. Мені більш ніж достатньо. Я хотів отримати задоволення а не поставити галочку "я зповз по чорній трасі"

На четвертий день поїхали на Три Сестри. Відносно новий курорт, недоліком є те що легко заплутатися між гірськими та біговими трасами, деякі траси є дорогою в один кінець (у сенсі що назад тільки автобусом) що власне з нами і трапилося. але ми були винагороджені шикарними видами і справжньою сніжною зливою зі сніжинками розміром у 5 і більше см.

День п"ятий. Повторна спроба пыдкорити схили Кронплацу. Все вийшло. в першій половині дня чудове весняне сонце, під кантами свіжий вельвет. і широченні траси для відпрацювання техніки. Щоправда після обіду погода зіпсувалася до такого що я таки впав і пошкодив шолом. але це не завадило отримати задоволення. А ще я встиг по гарному снігу проїхати 7-ми кільметрову трасу RIED. і Зрозуміти що фізичну форму треба тримати :)). Фото практично не було, бо поки світило соце каталися, а потім вже було запізно.

День шостий. Останній у цьому виїзді. Другий виїзд на Селла ронду, тепер вже по зеленому маршруту. Звичайно ж був вражений зоною катання Бельведер з безліччю підйомників, дитячих парків і широченними трасами. Нажаль туман знову трохи попсував нам краєвиди, але шикарний снігопад і чудова компанію зробила своє добре діло - настрій ЧУДОВИЙ.