15 та 16 березня був у Пилипці. Після шаленого снігопаду вдалося добратися до підйомників, дороги в селі прочищені, проїхати можна без проблем. Крутили і бугель і крісло. Хоча, здалося, що ніхто з місцевих не був готовий до такого снігопаду. Сказати, що снігу було багато-то нічого не сказати. Я в житті стільки не бачив. 50-60 см, а місцями і до метра пухляку!!! Мої універсали Метрони заривалися на виположеннях так, що приходилося лель не відкопувати їх. Хоча на швидкості було супер кайфово!!! Весь час в голові крутилася думка, що вкрай необхідні фрірайдові лижі, як мінімум 200*30 см ))), в прокатах про подібне можна було навідь не питати.... Катнув до Магури та назад через ліс- красота неймовірна, затишок. Хоча на горі вітерець таки був, досить сильний. Людей в пятницю, можна сказати, майже не було, так, чоловік з десять. В суботу дещо більше. Не маючи відповідного фрірайдового спорядження, лижникам була досить важко спускатися, бордерам трохи легше. Пухляка хватило всім з головою, так як він був скрізь, навідь в ліс особливої потреби не було заїжджати.
Вразили двоє хлопців, які на широчезних лижах потрясною технікою пройшлись біля бугеля в пятницю. Агов, признавайтеся, хто то був ????
Катання просто мега-супер-бомбезне!!! Таке буває, напевно, раз у житті, і то не в кожного. Хоча хочеться, щоб це повторялося ще і ще...))))). Прийдеться вступити в серйозні переговори із своєю "зеленою", на рахунок ще однієї пари лиж..
На жаль, через обставини прийшлось їхати додому. Дорога через Львів до Рівного зайняла майже 10 годин на 400 км. Рахую, що просто повезло, в даній обстановці. Фури стоять майже нескінченною колоною від Рівного до Львова і навпаки. Дорога проїздна, але багато заторів, в яких доводилось простояти багато часу. МНСніки стараються щось робити, бачив навідь аж 3 снігоочистні машини за всю дорогу...
Якось так...
П.С. Ратрак вирішив не ламати, (як тут хтось просив), бо він явно не дуже старався, і не справлявся з такою кількістю снігу, хоча дещо полегшив життя відпочиваючим
|
