Гірськолижний форум - Искусственный Снег

Скільки коштує сніг

Трохи історії.

Півстоліття тому американський фермер одного з північних штатів забув на ніч вимкнути зрошувально-крапельну установку. Справа була взимку, вночі вдарив морозець, і на ранок спантеличений господарник побачив свої фрукти, вкриті шаром справжнього білого снігу. І хоча урожаю сніг на користь, мабуть, не пішов, гірськолижний світ отримав у своє розпорядження нову революційну технологію: виробництво штучного снігу.

Перші снігові гармати спочатку заполонили Америку, а тридцять років тому пробралися й до консервативної Європи. На схилах Планаю їх почали використовувати у 1981 році, коли йшла підготовка до Чемпіонату світу зі швидкісного спуску. А зараз тут працює 580 гармат, які за одну годину виробляють 4257 кубічних метрів снігу! Це величезний куб завширшки, завдовжки й заввишки майже 16 метрів.

Крім гармат, для штучного снігу, звичайно ж, потрібна вода. Причому – питна. Це вимога екологів Євросоюзу. Тому на гірських схилах у ставках акумульовано велику кількість чистої альпійської води – на виробництво одного кубометра снігу йде майже півкуба води.

У результаті використання гармат, електрики та води штучний сніг стає майже золотим – один кубічний метр його коштує від трьох до чотирьох євро. Тобто година роботи снігових гармат тільки на Планаї обходиться у близько 12 тисяч євро. Звичайно, гармати працюють не увесь час. Адже ще випадає справжній, безплатний сніг. Та прогнози вчених Віденського університету невтішні: найближчі десятиліття опади у вигляді снігу в Альпах зменшуватимуться, а отже гірськолижну індустрію зможуть врятувати лише снігові гармати.

Щороку в гірськолижну індустрію інвестують мільйони євро, які успішно використовують на будівництво нових підйомників, ремонт старих та закупівлю снігових гармат.

Добавлено через 45 минут

Система штучного снігоутворення , досить дорога, для власників курортів, штука. Але власники курортів в Україні , враховуючи останні малосніжні зими, усвідомили ,що без них нікуди.
Хто багатший (Буковель , Красія ) підходять до цього по-серйозному.
Менш багаті - стараються зліпити осніження , як Кулібіни .
"Бідніші" власники шукають кошти на осніження. А таких "курортів" більшість....

А можливо не треба перекладати весь тягар(відповідальність за погану підготовку схилів ) на власників цих схилів. А хіба неможливий симбіоз : власники схилів - лижники.
Адже власники очікують отримати прибуток в прямій залежності від кількості лижників , а лижники очікують за витрачені кошти відпочивати на гарних , підготовлених схилах...

Моя думка - створення "акціонерих товариств " за участю: власник - лижник , вирішує основні питання : Власник знаходить інвесторів у виглядів любителів лиж, а любителі лиж отримують крім задоволення від катання ще і дивіденти від спільного бізнесу.
Можливо ,на чиюсь думку, запропоноване мною утопія , але обговоренню підлягає.