«Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня»

У четвер, 22 грудня, греко-католики та православні відзначають празник Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною. Це одне з найбільших Богородичних свят у році. На Анни припадає зимове сонцестояння, після чого воно «повертає на літо, а зима на мороз». Відтак казали: «Прийшли Ганки – сідай в санки!».

Святе Євангеліє мало говорить про життя Пречистої Діви Марії, тож більшість Богородичних празників базується радше на християнській традиції та на оповіданнях апокрифічних книг перших віків.

Назва свята Зачаття святої Анни говорить нам про подію, яка відбулася, а назва – Непорочне Зачаття – вказує на суть цього свята, основне його значення і висловлює високу честь, гідність та святість Марії. Назва Непорочне Зачаття прийшла тому, що у латинській церкві почали з’являтися сумніви про те, чи Марія була збережена від первородного гріха, чи ні. Церква сказала «так»!

У пізніші похристиянські часи день Зачаття святої Анни не був багатий на обряди. Хіба що вагітні жінки не бралися за хатню роботу, а на Закарпатті дівчата й молодиці, в яких часто боліла голова, не пряли. Цього дня молодь збиралася на сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися Різдвяні свята.

З Ганниного дня починали готуватися до свят і жінки: мастили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.

Коли на Ганни йде дощ, вся весна буде дощовою, тихий і безвітряний день віщує врожай садовини. Якщо сонце буде ясним і променистим, Новий рік буде морозяним, якщо ховатиметься за хмарами, а дерева вкриються інеєм – під Новий рік буде хмарно, з відлигою. Якщо в цей день вовки виють над слободою, то на падіж худоби. У народі також кажуть: «Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня"

Всіх іменинниць з св"ятом:Rose::Rose::Rose:.:beer::beer::beer:

Сьогодні - найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят

Зимове сонцестояння, при найбільшому південному схиленні Сонця, настає сьогодні, 22 грудня о 7:30 за Київським часом, й уважається початком астрономічної зими - Сонце вступає в знак Козерога.
Сьогодні - найдовша ніч року. Тривалість світлового дня - 8 годин.
У момент зимового сонцестояння Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору (проекції земного екватору на небесну сферу) і досягає найбільшого південного схилення - займає найнижче положення відносно видимого горизонту.
У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати.
Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір'я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну.
Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження Сонця - або Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди - язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань - колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества.
«Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.

«Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився». Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.

В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.
Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пір присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.
Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте".
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів.
Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.

Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового. Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво.
Православні та греко-католики святкують Різдво 7 січня. Вони користуються Юліанським календарем, або старим стилем. Римо-католики відзначають це свято за сучасним Григоріанським календарем, тобто на два тижні раніше.
Початок Різдва за Григоріанським календарем співпадає з астрономічним явищем - збільшенням світлового дня після зимового сонцестояння, яке і відбувається в ніч з 24 на 25 грудня.

Попри загальноприйняте твердження, у Біблії немає точної дати народження Ісуса, як і нема згадування про Різдво. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у IV столітті, і Римський папа Юлій I “за випадковим збігом” приурочив його до 25 грудня - дня язичницького свята, що мало назву Сатурналії (свято на честь Сатурна - бога землеробства та родючості).

До речі, прадавня традиція святково прикрашати різдвяне дерево (традиційно - для Європи - це хвойні дерева, а східні слов'яни прикрашали сніп-дідух) критикується Біблією як “поганська” (язичницька) і раніше була заборонена в християнському світі:

“Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!
Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитаїться.
Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!” (Єрем 10:2-5)

В Європі перші справжні різдвяні ялинки з'явилися у Страсбурзі лише у XVII столітті...
Сьогодні - найдовша ніч і початок святкування Різдвяних свят

Рождество
 

Поздравляю с Рождеством!

25 декабря Рождество Христово празднуют не только католики, но и православные большинства стран мира, лютеране и другие протестантские конфессии.

Рождество является великим праздником, установленным в воспоминание рождения Иисуса Христа в Вифлееме. Рождество Христово — один из важнейших христианских праздников и государственный праздник в более чем 100 странах мира.

http://i.piccy.info/i7/7b70dce310145...estvo-07_0.jpg

Желаю вам веселых праздников в кругу семьи и друзей!