Гірськолижний форум - Як козаки до Криму по сіль їхали ;))

перші дні не мав ні часу ні сил на звіт а зараз нема всіх моїх фот. Частина в Льоші, частина в Свята тому просто відпишусь а фоти зачеплю пізніше.

Ідея поїздки до Криму була давно але все чогось не складалося. То не було грошей, то райдерів то часу. В цьому ж році зірки стали в ряд правильно і ми вирішили їхати. Частина райдерів поїхала потягом а ми ( Я. Діма Іверсон, Печенько та Роман ) поїхали на Кенгуру. Захист завалили в верхній бокс, два вели причепили на дах, два на задній фаркопний багажнік, майстерню та речі в багажнік.

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724010.jpg

Хотіли виїхати о 5 ранку та деХто , як завжди, запізнився і виїхали ми лише в 6.00. Шістнадцять годин їзди для мене минули незамітно і вже в 22.00 ми попали до Алушти. Бігом поселились, по піісіть і спати.

Перший день пройшов в поселенні та закупі продуктів. Після обіду покупалися в морі та прокатали трасу Ракетчики.

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155723985.jpg

Вона майже вся змита дощами . Цікавого осталось мало...

На другий день зустріли Свята і поїхали на АЙ-Йорі. Траса мало змінилась, вся по-старому. Змінили верх, зробили старт через великий камінь. Камінь незручний , при проїжжанні підкидає зад вела. На ньому при нас двоє райдерів поламали руки то всім то вприкол.
далі подзвонили Ацкім Калапкам і домовились щоб вони нас покатали по АЙ-Петрі. Вони погодились...

На третій день зранку швидко запакували в Кенгуру і поїхали до Ялти. Ще їдучи по серпантину Ай-Петрі мене почало хвилювати сумніви в правильності наших дій. Величезні скали з одного боку та обиви з іншого. Нога сама автоматично скидала газ...

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724072.jpg

Та нічого виїхали до метеосатнціі де нас чекали Колобки (їм величезне дякую за екскурсію), розвантажили товари та почали збиратися. Зразу всі жартували та потім посерйлознішали... Ай-Петрі - це високо, багато камвіння, сипухи, хвої , зїжжалок та іншого зла.

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724135.jpg

позаду мене АЙ_ПЕТРІ ...
http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724220.jpg

Відносно нпайпростішої Ягодки алуштинська АЙ-Йорі здається кантрійною трасою. Особливо злий там старт. Я вже там і сварився на себе і свій вел і хотів його просто тупо викинути вниз та в результаті якось то пройшов і далі трасу попустило.
Наверх їхали канаткою.

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724385.jpg

Це теж добрячий кавалок адреналіну. Скажена висота, скеля, море... дихання запирало... Та виїхали. На ДХ-шку я вже не поїхав, вирішив що якось вже в наступному році...

Після спуску поїхали на море скупнутися, заїхали в якийсь Сімеїз. Пляж безкоштовний , людей не багато. Подивися з пляжу на Ай-Петрі і самі не вірили що змогли звідти зїхати.. Жесть, дісно, що Карпати хоча і вищі за кримські гори та такі складні траси в нас найти складно.

Наступного дня майже не було сил катати тому "спустили все на тормозах ", разок катнули і на пляж відпочивати. Знову сіли на телефон, домовились щоб севастопольскі райдери показали нам свої траси. Получили відповідь "Окей". З тим і лягли спати.

Зранку плотно поснідали, погрузились і виїхали до Севастополя.

http://photofile.com.ua/photo/jurabi.../155724507.jpg

В обід були вже на Сапун-горі. Нас зустрів Ігор (Вредіна) і показав старти трас. Катнули там чотири рази...
Сапун-гора чимось нагадує наші Вовчинці, траси не довгі, ліс, каміння дуже мало. Кажуть місцеві що майже все каміння спеціально привезене для ускладнення трасс. За траси будівельникам величезний респект. Я вперше бачив такі цікаві траси, хотілось їх проїхати ще і ще раз... Куча кікерів, трамплінчіків, повротів з контрами. Хлопці добряче намахались там лопатами.
Мегазадоволені поїхали в місто щось поїсти і на такому ж позитиві вернулись до Алушти.

Далі два дні пройли в катані Ай-Йорі та ремонті\настройці велосипедів. Від тряски порозкучовалося все що тільки могло відкрутитися. З траси бігом спішили попасти на реєстрацію бо вона тривала чомусь лише з 18.00 до 20.00. та спішка нам потім боком вилізла...

В останній день, 3 жовтня ,була сама гонка . Зранку вияснилось що вечором Діма промахав фул з маскою. Ми в спішці грузили байк на авто і забули про фул. Льоша дав свій та наситрій це спортило... Далі почали їхати на старт. Я казав що старт в 12.00 як було написано на афіші та Діма сказав що типу хтось казав що старт в 13.00. Все як у нас ...
вивіз на старт всіх наших, по дорозі на фініш заїхали скупнутися і купити якісь сувенірчики домів.

Вечором після гонки пішли на нагородження взнати результати. мИ якби своїх райдерів порахували та все ж було цікаво почути оф.цифри. Нагордження мало бути на 19.00, ще на грнці його пеернесли на 21.00 а почали в 21.35. Ну кажу , все як унас інколи...
Нагородженя, шампанське, МС - все нормально і недовго. Правда , забули роздати призи та то дрібнички...
Частина райдерів пішла двіжувати, ми ж швидко в ліжка і спати.

Далі підйом в 4.00, сніданок, погрузка. виїхали знову рівно о 6, знову шістнадцять годин в дорозі і в 22.00 ми в були в Франківську. Від хати до хати одометр показав 1200 км а в загальному накатали 3 тищі км.
по грошам : на 10-денний тур по Криму витратили все-про все 1500грн на кожного. Багато це чи мало хай кожен вирішує собі сам але я рахую що без Криму ні один райдер не може вважати себе настоящим повноцінним ДХ-шником. Знаю одне що поїднмо ще. Зиму і весну можна пропустити а на осінь там варто поїхати...

Щось ше може цікаве згадаю - допишку а фоти почну чіпати завтра .
Обіцяю