Цитата:
Коментар від Rio
(Коментар 254388)
Jolie, ну, чтоб знать про трампарк, львовские трамваи и тп - надо читать о них. Это статьи, сделанные без подготовки о впечатлении от обычного хождения по городу куда глаза глядят в течении дня(он во Львове был только день). Татру и Электрон увидел - сфотографировал. Остальное видимо не застал.
|
Дивний спосіб мислення - щоб погуляти по місту і розібратися у його специфіці, часу не було, а пертися на окраїни міста у спальні райони і фоткати, не пошкодувавши по 20-30 хвилин на добирання час знайшовся. Люди у всі країнах дуже схожі між собою - мене от у його пості здивував момент, де він дивується, що бабульки на лавочці спілкуються одна із одною різними мовами, будучи різними за національностями. Місто ж багатокультурне та багатомовне, тут із назв вулиць на карті зрозуміло, хто тут керував одні чи інші десятиліття і століття, чого дивуватись.
Може я відстаю від життя і не вкурюю тєму сучасних віянь блогерства у плані подорожей, але даний формат текстів особисто для мене виглядає досить скучним і примітивним.
Цитата:
Коментар від TheGhost
(Коментар 254387)
Ну хз, в ньому купа крутєнних постів.
Після його статей про Амстердам - я скорше всього поїду туди цього літа =)
|
От про Амстердам, Великобританію вистачило натхнення цікаво написати? А там тексти непогані, хоча я надто не заглиблювалась за браком часу.
Я не хочу здатись ура-патріотом свого міста, однак, пройшовшись вчора центром протягом 30 хвилин, я побачила куди більше цікавих, оригінальних людей та явищ, як в плюсі, так і в мінусі, аніж писалось у більшості туристичних статтей про Львів, прочитаних мною за останні 2 місяці (з періоду Паски). Зокрема, у нас на вулиці вже з"являються люди, які повсякденно одягаються під 1960-ті роки, роблять такі зачіски того періоду і їздять на старовинних велосипедах; раніше я таке лише закордоном бачила. Господіну Варламову або нєповезло із сюжетом, або нє прішло вдохновеніе.
До чого я веду: якщо ти себе позиціонуєш, як блогер-журналіст, що об"єктивно висвітлює життя у різних куточках світу, твоє завдання - це показати тамтешнє життя, яким воно є, а читач сам повинен прийти до висновку, чи це добре, чи це погано. Не люблю, коли мені розжовують думку та пхають до рота вже готовий висновок; у тому ж пості про Владімір я побачила набагато більше російської душі у тих старих будинках, аніж у тесті даного блогера. Писати про одних хороше і цікаво про одне, і нецікаво та унило про інше не є ознакою класу, інакше все це - суб"єктивізм і твоє ставлення, яке нічого спільного із журналістикою не має.