Чому на Буковелі падає сніг
 

Казочка про Мольфара
.Старий мольфар сидить собі й гадає,
Вдивляючись то в хмари, то у мешти:
-Коли ж бо сніг той з’явиться нарешті?..
Ну де ж, морозе, ти, ну де ж ти,
де ж ти!?...
...І ходять всі сумні та невеселі,
Болото місять тут на Буковелі...

Уже й Різдво, снігів іще немає,-
На возі зустрічали Миколая,
Який в дарунок всім приніс скі-паси.
Сіріють одиноко довгі траси,
І вуйко Ромко на штанах лампаси
Своїх спортивних з сумом розглядає.
Куди він їх тепер вдягати має?
Тепер хіба до церкви чи в колибу,
І в масці лижній на ставок по рибу…

...І ходять всі сумні та невеселі,
Болото місять тут на Буковелі...

Ото й замовили мольфара, щоби він
Якось наворожив сніги на гори,
Місцеві кажуть: він як заговорить,
То снігу може бути аж до літа.
На джипи сіли, взяли з дому діда –
З його старої поміж сосен хижі,
Пообіцяли за роботу лижі,
Дали йому чарчину – то для сили,
На гору вивезли – і тут його й лишили.

...І ходять всі сумні та невеселі,
Болото місять тут на Буковелі...

Мольфар поглянув – гори ж мої гори!
...Бурмоче в хмари, наганяє чари,
Зливає воду в чаші і в тарелі,
Щоб випав сніг отут, на Буковелі!
І хоч мольфар і не метеоролог,
Та випав сніг по тому дуже скоро...

Мольфар стає на лижі, на червоні,
Й без черги проїжджає у VIP-зоні...