Ты знаешь,
мой характер особенно ярко выразился в разговоре с ветром... Когда я шла с со стихией один на один... Ну, вопчем, он понял, что я о нём думаю, и малость поутих :)

По-білоому заздрю :good:
Всі однозначно: молодці!

P.S.Треба самому вирватись із лап роботи і прийняти участь в таких походах.

Коротка фотохроніка подій :)
 

18.06.2011, 8:20. Дзвінок: "Виходи, ми вже виїхали з Шахти". 8:25 - я в бусіку, і ми веселою компанією під хохми мегапозитивного драйвера Пушкіна мчимо назустріч пригодам.
http://extreme.com.ua/forum/member-k...6-img-3724.jpg

По дорозі зупиняємося біля мінеральних джерел.
http://extreme.com.ua/forum/member-k...7-img-3726.jpg

В Ужку зустрічаємося з Шевченківським бусом, розбираємо продуктові пайки, заготовані Зёброю, за що їй окрема подяка.
http://extreme.com.ua/forum/member-k...8-img-3728.jpg

Нашу палатку забирає Гера, за що йому ще раз величезна подяка. Розглядаємося по сторонах і... з фразою: "Десь тут має бути мостик через потічок" дружно рушаємо в прекрасное далеко. :)
http://extreme.com.ua/forum/member-k...3-img-2729.jpg

А що, в когось були сумніви, що ми заліземо в є*еня? :crazy:
Але нічого - самі в них залізли, самі їх успішно подолали і видряпалися на хребет.
При перелізанні через повалене дерево в є*енях я зашпорталася, зачепилася ногою за сучок і розпанахала свої Х-Сокси. Оголошую конкурс на найбільш переконливий аргумент для виробника, чому він має їх мені замінити по гарантії :D

Красотіще
http://extreme.com.ua/forum/member-k...9-img-3730.jpg http://extreme.com.ua/forum/member-k...0-img-3740.jpg
http://extreme.com.ua/forum/member-k...1-img-3745.jpg http://extreme.com.ua/forum/member-k...3-img-3767.jpg
http://extreme.com.ua/forum/member-k...4-img-3769.jpg http://extreme.com.ua/forum/member-k...5-img-3770.jpg
http://extreme.com.ua/forum/member-k...6-img-3771.jpg http://extreme.com.ua/forum/member-k...7-img-3772.jpg

Зёбра і непОрнокопитні сородичі :)
http://extreme.com.ua/forum/member-k...2-img-3762.jpg

По дорозі кілька разів починався дощ, чекав, коли всі нап’ялять на себе штормовки, і зразу ж переставав. Після чого вичікував, коли всі запаряться і познімають штормовки, і починався знову. Точно за законом Мерфі :mosking:
http://extreme.com.ua/forum/member-k...4-img-2783.jpg

На зміну дощу прийшли шквальний вітер, а потім і густий туман. Доходимо до повороту на місце нічлігу. Gera, Волика, Falconerwing, Зёбра і Dolce спускаються вниз розбивати табір, ми з JAS спускаємося з хребта метрів на 3, щоб сховатися від вітру, і чекаємо інших. Передзвонюємося. Нарешті з густого туману з’являється групка веселих мордашок (настільки густого, що ми їх побачили, коли вони вже проходили акурат навпроти нас), радісно спускаємося вниз і тут виявляється, що у нас пропав Вовчик.
Він непомітно просочився в тумані повз нас (як потім розказував - йшов не по самій вершині хребта, а взяв трошки нижче, от тільки з протилежного боку від нас з JAS). Хвилюємося. Костя дзвонить: "Ти де? Що бачиш? Бачиш отоооой пупирь? А бачиш село, над яким сонце світить?". Через кілька хвилин наша пропажа вилазить на отой самий пупирь, свистим, скачем, махаєм руками. Знайшовся :) Спустився до нас, і майже одночасно з ним прибула мукачівська група в складі BADa, Люди, Андрюхи, Аліни і Десантника (я всіх назвала і нікого не переплутала?)
http://extreme.com.ua/forum/member-k...0-img-3782.jpg

Всі поділили обов’язки і зайнялися справами. Хто куди, а я, як і підписалася - на кухню, поварьонком, носити воду, чистити картоплю, різати цибулю :)
http://extreme.com.ua/forum/member-k...9-img-3781.jpg

Шеф-кухар Зёбра готує борщ, шеф-кухар Falconerwing - плов. Поварьонок № 2 Ірка Тітова нарізає хліб з ковбаскою. Наші шеф-кухарі постаралися - борщик і плов вийшли смащнющими-пресмачнющими, ням-ням.

І тут... підходить загадковий Гера... і ми дізнаємося, що у Волики завтра день народження! Урра! Happy birthday to you, dear Волико! :beer:

Розмови, жарти, фотки.
http://extreme.com.ua/forum/member-k...1-img-3788.jpg

BAD!!! Де фотка, заради якої ми всі мали 15 секунд не дихати? :acute:

Костя розказує Норіку про можливий траверс Пікуя (для тих, хто не хоче підніматися на вершину). Хе-хе, про результат нижче. :mosking:

Вночі вітер тормосить палатки, час від часу падає дощ.
Ранок. Снідаємо пловом, вичікуємо момент, коли дощ перестає, зриваємося, швидко збираємося і валимо. За прогнозом, біля 15:00 буде повна *опа.
Холодно, туман, вітер, дощ, один час йшов чи то дрібний град, чи то дощ так гостро сік лице. В черевиках чавкає і булькає. Жартуєм: треба було намилити шкарпетки, вже б випралися по дорозі. Нічого-нічого, ми не здамося, не дійдем - так доповзем.

Через якийсь час трохи відстаю від передової групи - орієнтуюся на силует Зебри метрів за 100 переді мною. Потім силует розтанув в тумані. Хм, треба уважно дивитися, щоб не заблудити. Цікаво, скільки ще треба йти? Розвилка на каменях. Здається, туманні силуети звертали сюди. Еге-ге-гей, я йожик в тумані! Хвилин за 15 чую голоси і з туману з’являється вершина з бетонною конструкцією. Невже це вже ВІН? ПІКУЙ! :Bravo:
http://extreme.com.ua/forum/member-k...2-img-3793.jpg

За кілька хвилин приходить Дольче, також згадує незлим тихим словом камені і туман. Спукаємося кілька метрів вниз, ділимося враженнями. Жаль, через туман не видно краєвидів. Зёбра: "Я нікуди не рушу з цього місця! Я хочу бачити лице Норіка, який чалапає і все ще сподівається на траверс, коли він зрозуміє, що таки піднявся на вершину" :)
Барабанний дріб! Приходять Тітови. Ірка: "Повзем-повзем в тумані, повертаєм вправо, а там обрив і ніфіга не видно. Піднімаю голову - стовп якийсь. Вертаємося на головну стежку, піднімаємося - а там ви. Притаились и орёте (с)" :D
Барабанний дріб, оркестр - туш! Приходять Норіки. Читають напис на стовпі. Всю гаму емоцій на лицях словами передати важко, але відчувається гордість. Молодці. :good:

МИ
http://extreme.com.ua/forum/member-k...5-img-2843.jpg

Спуск з Пікуя. Мокрі ховзькі каменюки. Метрів через 100 смикаю ранене коліно. Усьо, приїхали, далі ковиляю потихесеньку. Трохи нижче на стрімкому болотистому участку спробувала даунхілл-фрірайд на *опі. Як потім вияснилося, не тільки я. :mosking:

Село! Цивілізація! Дерев’яна альтанка! Ховаємося в неї від дощу, чекаємо буси, у кого залишився сухий одяг - переодягаються. Фотографуємося, їмо, гріємося доступними способами.
http://extreme.com.ua/forum/member-k...3-img-3800.jpg http://extreme.com.ua/forum/member-k...5-img-3811.jpg

Дольче занюхує букетом. ТОркнуло! :crazy:
http://extreme.com.ua/forum/member-k...4-img-3804.jpg

Приїжджає Шевченківський бус, а трохи пізніше - і Пушкінський. Ви помітили, який у нас літературний трансфер? :)
Суша, тепло!

По дорозі Пушкін помітив двох рафтерів з сусідньої теми
http://extreme.com.ua/forum/member-k...6-img-3818.jpg

Подогрели, обобрали подобрали, обогрели, нагодували печеньком :)
http://extreme.com.ua/forum/member-k...7-img-3819.jpg

Ну от, десь так, можливо, описано трохи сумбурно і коряво. :pardon:
Всім ще раз дякую за команду, підтримку і взаємовиручку! Разом ми подолали всі перешкоди! :friends:

З. І. Якщо пацієнт хоче жити - медицина безсила :crazy: Я вже майже реабілітувала свої коліна і інші постраждалі частини тіла :mosking: і не втрачаю надії, що похід Боржава 26-28.06.2011 таки успішно відбудеться.

Долгожданные фото
 

P.S. Остальное догружу двумя архивами попозжей

2Зебра.После сезона походов меняй ник на "мамка" - действительно приятно смотреть , как переживаешь о группе...

ФОТО
 

Прошу любить и скачивать :)
Архив №1
Архив №2

Маленький фотоотчетик с похода
Настроение отличное и боевое - выезжаю из уже ставшего душным Киева в долгожданные просторы, где можно глубоко вдохнуть чистый горный воздух и в города, где живут самые гостеприимные люди на свете:friends:
В Мукачево ранним преранним утречком встречают Гера и Волыка :preved: и отправляемся в Ужгород. на вопрос Геры есть ли у меня теплые вещи - удивление типа "а надо?" и отрицательное махание головой. Выручила Зеброчка, даже прям не знаю как ее отблагодарить. В Ужгороде встречаемся с Зеброй и Дольче. Утренний Кофе Меделин... и на Шевченковском бусике отправляемся в путь. по дороге действительно убеждаюсь в том, что в Закарпатье все-таки найдется каждому москалю по смереке :D
В Ужке пересекаемся с Пушкинским бусиком...набираем воду из источника, пакуем рюкзаки возле, как оказалось, "трансформаторной будки" (без Дольче этот "гараж" никто не догадался бы так опознать)...и тут благородству Геры нет предела...с огромным рюкзачище взял еще нашу с Кармен палатку! и отправляемся весело в путь...тропинка finished неожиданно
https://lh6.googleusercontent.com/-k...2/P6182107.JPG https://lh6.googleusercontent.com/-7...2/P6182108.JPG
крутой подъем через лес и вот он наш первый 5-мин привал, счастье, красота вокруг и солнце греет животики
https://lh5.googleusercontent.com/-P...0/P6182125.JPG https://lh4.googleusercontent.com/-g...0/P6182126.JPG
желтенькие цветочки - маленькие солнышки на земле
https://lh4.googleusercontent.com/-6...0/P6182140.JPG https://lh6.googleusercontent.com/-Z...0/P6182147.JPG
мисс сама улыбчивость и позитивчик Кармен
https://lh3.googleusercontent.com/-M...2/P6182144.JPG
первой "обеденного" камня достигла Дольче (уже была мысль дать ей фотоаппарат :crazy: уж быстро бежала), вот такой у нас покоритель и завоеватель
https://lh6.googleusercontent.com/-z...2/P6182145.JPG
ну а дальше природа преподнесла нам маленькое испытание...
https://lh3.googleusercontent.com/--...0/P6182163.JPG
Продолжение следует...

Добавлено через 1 час 30 минут

а дальше нас поливало дождиком, посыпало градом, накрывало туманом
и снооосииилооо ветром
https://lh6.googleusercontent.com/-4...0/P6182167.JPG
перед привалом мы с Кармен остались возле тропинки метрах в 5, ловить всю оставшуюся группу...но был такой сильный туман, что Вовчика мы каким-то чудом пропустили - умчался дальше в просторы, а Irinka&AlexTitoff и Норик с Юлей нас просто услышали, а не увидели, возникнув вдруг неожиданно на тропинке ...вот мы удивились... и чуток :scared: ну и чуток :punish:
вечер был теплым, несмотря на порывы дождя парням удалось разжечь костер:beer:
https://lh4.googleusercontent.com/-i...0/P6182199.JPG
а горячий борщик и плов согрели душу еще больше :)
насмешил BAD, который заставлял нас 15 с не шевелиться, чтобы получить свой шедевр искусства фотографии :)
день второй. вершина Пикуй. промокшие и слегка озябшие, но счастливые покорители
https://lh4.googleusercontent.com/-v...0/P6192207.JPG https://lh3.googleusercontent.com/-A...0/P6192209.JPG https://lh3.googleusercontent.com/-9...0/P6192211.JPG
все мы были воинами, покорив вершину в туман, шквальный ветер и дождь, но самым суровым воином, на мой взгляд, была Дольче
https://lh4.googleusercontent.com/-x...2/P6192215.JPG
Это был мой первый поход по Карпатам и это было очень здорово!
Уже с нетерпением жду следующей встречи с вами, дорогие экстримовцы :Rose: огромное вам спасибо за все все все...peace love and marmarosw:)
https://lh4.googleusercontent.com/-l...0/P6192222.JPG https://lh3.googleusercontent.com/-9...0/P6192223.JPG https://lh4.googleusercontent.com/-S...0/P6192225.JPG

all photo

Может кто-то отметить на Яндека/Гугл картах точку начала маршрута, точку конца маршрута и хоть пару промежуточных?
Очень интерестно, так как я даже не знаю где этот маршрут территориально находится. А сам ищу маршрут себе на Август.

Rio, Маршрут со станции Ужок до с. Биласовици.
Крестиком отмечен привал.

АААА!!!! Дарт Вейдер с роялем за спиной мегасуров! :D

Спасибо, роднуля, уважил блин... :ROFL: "мамка"- вынос мозга:shock: жизнь прям мимо промчалась:ROFL:

Да и знаеш, школа Фаныча...мне было неуютно от мысли, что у нас нет замыкающего, который знает маршрут и знает места стоянки. Лёха всегда идёт крайним! А ответственность- дело само собой появляющеясе, смысл что-то начинать, когда этим не жить и не переживать. Приятно, когда всё отточено и под контролем, в таких ситуациях и риск оправдан. Да и главный таракан мой- не могу не заморачиваться.:secret:

Еще немного фоток от группы догоняющих:
https://picasaweb.google.com/andrewh...eat=directlink

... Лёха всегда идёт крайним! .... а я ,по-моему, и так задних пас)))) хотя маршрут и сам не знал....:pleasantry:

Це справді дуже важливо, і не лише з точки зору безпеки, щоб не загубити відстаючих. Коли відстаєш (зокрема, бракує дихалки) -> залишаєшся сам -> бачиш, як група віддаляється -> стараєшся догнати -> дихалка збивається ще більше -> бобік дохне. А коли з тобою йдуть поруч - почуваєшся впевненіше, набагато легше і фізично, і психологічно. Знаю з власного досвіду :)

в таких випадках треба носити з собою "ревун" :mosking:
YouTube - ‪Mini Personal Alarm‬‏