Зима зимов, а літом робити шосьтреба... От і зібралася яремчанська ватага у складі 5 добровольців полазити і поїздити горами і дорогами Закарпаття.
Іхати на велосипеді на Драгобрат не було дуже приємно, бо була сильна спека і роверко чомусь не хотів їхати догори, тому деякий час велосипед віз тебе, а потім ти віз велосипед. Але то всьо пусте, коли ми вилізли до першого кабака на Драгобраті вирішено було поповнити запаси бодрості "злегка веселящим напитком"
Після цього все стало на свої місця і ми витягли ровери на г.Стіг(1707м), а звідти на залізному конику по хребту не їдеш, а летиш. Дорога по Свидовцю дуже добра , бо великі грубі дяді на джипах файно її розкатали. Проїхавши пару горбів ми заїхали до гірського озера де поплавали із маленькими жєбками якими кишіли береги озера.
На ровері оглядати Свидовець набагато приємніше ніж пішки, тому проїхавши ввесь хребет ми заночували на сідлі під горою Темпа...
На другий день нас чекали круті фрірайдні спуски із хребта до с.Усть-Чорна. Деколи траплялися нєожидані ситуації як от, наприклад , коли ти їдеш на повних ходах тобі залітає у раму 2-х метрова гляка, або із трави вілазит файний камінець, але на то і є фрірайд, коли ти їдеш як тобі підказує та штука, яка є у тебе висит замість голови... Отже спустившись у село для зняття ейфорії від схилів необхідно було трохи віпити...
Після цієї процедури ми почали їхати КК по грунтові дорозі, яка проходила "закарпатською глубінкою". Цкаво замітити, що такі села як Німецька-Мокра, Руська-Мокра через, які ми проїжджали називаються так не випадково. Спочатку ми не звертали увагу, що місцеві розмовляють дуже незвичним діалектом, який нічого з українською не має, а коли мєсі з нами віталися :"guten tag" ми зрозуміли шо нам п....))))))))))))))))))))
У магазині ми дізналисчя, що ці села були засновані німецькими колоністами ще за часів Катерини ІІ- отака цікава штука.
Проїхавши німецкі села ми заночували подалі від німаків у лісі, а на третій день ми піднімалися мальвничою стежкою на перевал...
Зїхавши у с.Колочаву деякі жілізні коні не витримавши "мальовничих стежок"
почали легонько розвалюватисі, але магазин автозапчастин у такій місцевості - це сила, він нам якраз пригодився..
Підремонтувавши роверка ми поїхали по асфальті до оз.Синевира, там заночували і на четвертий день покрутили через два перевали до Міжгіря а потім до Воловця, 60 км асфальту і 2 файнезні перевали далися не легко, тим більше для фрірайдного байка яикй має "у хвостику" 200 мм ходу))))) тому пацани трохи віддихнули на вокзалі
До Яремча з Воловця ми добиралися чотирьма поїздами ...
ІНФОРМАЦІЯ про маршрут:
Загальна протяжність- 171 км
Нитка маршруту: с.Ясіня-Драгобрат-хр.Свидовець-с.Усть-Чорна-с.Німецька-Мокра-пер.Присліп-с.Колочава-с.Синевир-оз.Синевир-м.Міжгіря-м.Воловець
Тривалість- 4 дні (без поспіху із пивом)