Мастера только в Шаолиньском монастыре бывают. Все остальные - ученики учеников. Просто нужно выбрать лучшего.

Та нивапрос! Если при этом выполняет по дому всё, что должен и не мешает другим - пожалуйста!
Я просто думаю, что это связано с летним расслабоном. Прийдёт учебный год - и всё вернётся накруги своя.

Из одного ЖЖ :)

таке враження, шо ту тему в ЖЖ писала людина,яка поняття не має як це бути батьками: точно ніколи не вагітніла, не народжувала, не колисала, не ставила на ноги дитину,не тішилась своїй повноті при вагітності, не пізнавала щастя народження, не раділа їх малим і великим здобуткам, знаючи, що в цих здобутках і власна заслуга.
автор статті відірвана(ий) від світу. а в статті- суцільний негатив, апофеозом якого став папірець з малюнком, захований від батьків,що означає : дитина навіть не довіряє батькам, ховає від них свої творіння в шафу,які колись випадкого знаходяться.

до основної теми:
а ми щойно вернулись із відпустки з дітьми, провели 2 тижні безпепервного спілкуваня з малюками. висновок єдиний: діти-віддзеркалення батьків. генетичне віддзеркалення. мій старший син -сова,як і я, холерик, маніпулятор ітд. молодший- жайворонок, як чоловік, сангвінік. більше того, моя старша дитина зараз говорить, коли любить або сердиться, ідентично тими ж фразами і словосполученнями, що і я в його віці, ніколи не чуючи таких прикладів. це просто фантастика-1в1.
діти в 3 річному віці справді легко вчать мову. за кілька днів мій син впевнено відстоював свою власність на пляжі: не трогай,это мое, -при чому в розмові з дітьми говорив російською,ніколи раніше її не чуючи.
згадую свою бабцю,яка зі мною увесь час розмовляла на кухні польською.
2 АРРLE:
є таке поняття як "сродна праця". Сковорода казав. правду казав. задатки дитини до певного виду діяльності видно з малого. головне "попасти в лузу" або не стримувати всесторонній розвиток дитини. отой талант однаково рано чи пізно виявиться. куди б ви не заганяли дитину. правду писалось про закинуте піаніно після отримання атестату. а хтось за класний звук піаніно під пальцями душу готовий віддати, але не вміє складати конструктор... кожному дано своє. і дітям теж.
твойому малому вже майже 4. ти мала б спостерегти досі до чого в дитини є реальний талант- те й розвивати - все інше розвинеться автоматично, якщо дитина буде реалізована в найголовнішому.
на жаль, Київ занадто заангажований методиками раннього розвитку дитини по типу Монтессорі, призначеними для розвитку відстаючих дітей робочих бідних кварталів - це, на жаль, теж бізнес.
на свій талант дитина тобі сама покаже пальчиком: чи то буде мистецтво, чи спорт, чи продажі , чи медицина, чи педагогіка, чи ІТ, чи вища математика... краще більше спостерігати і дивитись на своїх малюків, аніж заглядати , що в сусідів дитина знає те-то і те-то вміє те-то і те-то. це так нагадує сільські тини і соняхи...ти ж не знаєш на якому рівні дитина-одноліток твого сина знає китайську і українську.
читати, рахувати, писати (і матюкатись) вміють всі. не залежно від того, коли почали вчитись- чи в рік, чи в 5. важливіше ХТО БУВ УЧИТЕЛЕМ. АВТОРИТЕТОМ. тому й рівень освіченості і грамотності в кожного різний. все залежить від ПЕДАГОГА,(а також батьків,оточення і середовища, в якому навчається дитина (знову ж таки, авторитетів)
тратити час на те, щоб дитина була схожа на всіх інших,які вміють читати в 2 - даремна трата часу, якщо до цього немає таланту.це схоже на гонитву за модою. краще знайти і розвинути у дитини той унікальний талант,який їй даний - щоб інші тягнулись і хотіли бути схожою на вас, а не ви на когось.
тому що наші діти найкращі.
(мої хлопці алфавіт вже знають.рахувати вміють до 10, казки і вірші безпомилково переповідають за 2-3 -м разом, але не вважаю це чимось особливим чи унікальни - їх не годуватиме грамотність, вони це однозначно здобудуть, їх і їх сім"ї годуватиме улюблена справа,до якої треба йти важкою працею, а цю улюблену справу потрібно розвивати змалку. своїм прикладом- власною працею. тоді всі в сім"ї будуть привчені до праці - над собою і для інших.
наші extreme-kids і справді найкращі.:wink:

Айкидо - японское боевое искуство :mosking:

Та берут с 4-х не только на айкидо, просто не везде есть группы для совсем мелких.

Айкидо для начала хорошо будет. Только нужен правильный тренер. Могу сходить с малым на тренировку в виде "старшего брата" на "посмотреть" или даже позаниматься на первых занятиях за компанию(если это допустимо).
Это даст возможеность оценить качество тренировки и подход тренера "изнутри".

P.S. Дзюдо тоже нормально, но слишком ориентированно на спорт, тогда уж лучше на акробатику. На том же "Спартаке" есть толковые тренера, которые ведут группы для совсем мелких - могу подсказать.

Пожалуйста! На акробатику не надо! Это не спорт для Здоровья, а скорее за счет здоровья спорт. Сам в 3м классе родителей убедил разрешить ходить на акробатику. К очень хорошему тренеру, хороший зал, ребята и девчонки классные ходили.
Но своей дочери и другим детям такого не желаю, жена подтвердит...
Сам не помню друзей которые протренировались 2-3 года без травм (серьезных), а если понравится...
Добавлю, что для результата в гимнастике или акробатике нужно иметь такую волю, смелость,самодисциплину, здоровье и конечно удачу - которой у Большинства взрослых просто не может быть 8( а без результата какой смысл?
Не советую рисковать будущим здоровьем ребенка
Свежий воздух + общение с детьми + минимальный физ нагрузки 8)

секс драгс энд рокнролл!, резюмируя наставления Джигита

Я такого не говорил!
Да, есть много положительного в спортивной гимнастике и акробатике.
Но, в 25 лет рентгенов шеи и спины хватило для того чтобы не пойти в армию, а травмы голеностопов с 30 лет не дают комфортно спать.
Если бы родителям показать видео нарезку падений за год скажем человека с 1м взрослым - кмс разрядом, 70% детей забыли бы про акробатику и спортивную гимнастику.
Варонка, что в Молдавии секс наркотики и рокнролл уже с 5 лет?

Здесь дети растут исключительно на вине.

А вообще, я пошутила)
тэйк ит изи)