Маршрут: Либохора - р.Щавина - р.Бесарабка - Чорна Сигла (1287 м.) - висота (1180 м.) - висота (1220 м.) - висота (1240 м.) - Буковинець (Тусул) (1258 м.) - висота (1240 м.) - висота (1220 м.) - висота (1234 м.) - Шипкован (1244 м.) - висота (1072 м.) - р.Бесарабка - с.Козаківка - с.Сукіль - висота (800 м.) - Кам'янка. Відстань - 48,1 км. 1,5 дні. День 1 - 32 км. День 2 - 16,1 км. Команда: Muadib і NBomb.

Привіт Друзі. Обіцяний хардкор.:crazy:

хр.Чорна Сигла. Це вже був четвертий наш вихід за дану локацію. Історія почалась ще у 2018 році. Тоді, ми якихось стратегічних планів не ставили, то була розвідка. Маслали файно, але, вперлись в локальні сніги, втратили час, і звісно, основної мети не досягли. Але, на хребет все ж таки вилізли і відвідали Буковинець (Тусул) (1258 м.). У 2019 році, ми пройшли частину хребта З Толіком і Галею, основну мету досягли, і відвідали Чорну Сиглу (1287 м.). В 2023 році, хребет нас не пустив. Причина та ж - буреломи, хащі і втрата дорогоцінного часу. Але, тоді в нас був інший масштабний план, і частину задуманого ми виконали. Цього разу, ми виконали основне завдання, і пройшли хребет повністю. Але, це обійшлось нам, неймовірними зусиллями. Всі чотири виходи, дуже важкі і у фізичному, і в психологічному плані. Не кожен хребет любить, коли його відвідують. Факт. Тому й чинить спротив. І я вірю в такі речі. Хребет дав справжній бій. Боровся як вовк. У підсумку в нас рахунок 2:2. І я вважаю це важкою і чесної боротьбою. Пройдуть роки. Хребет відійде від травми, спричиненою нашими відвідинами, а ми продовжимо робити щось своє. Дякую Чорна Сигла за пережиті враження і емоції, за біль і страждання, за судоми в ногах. Дякую за все.:girl_in_love:

Самовпевненість. Це, на мою думку, основна причина, всіх бід та нещасть спортсменів. Тому, дуже розумне планування - це життєво важлива необхідність. Правильне та розумне планування, забезпечує успіх операції, мінімізує проблеми та ризики.

Muadib. Мені дуже пощастило мати такого напарника, як Ромко. Працюємо ми командою. Розробляємо маршрут, плануємо логістику. Я багато чому в нього навчився. Але, навіть незважаючи на неабиякий досвід, Ви не можете передбачити, коли шторм наломає смерек і завалить ними напрямок руху - на початку квітня, чи в кінці лютого. Природа завжди вносить свої корективи, і про це не слід забувати. Звісно, що на таких локаціях, необхідно працювати командою. Напарник має бути розумним, досвідченим, надійним і перевіреним. Соло на таку локацію не рекомендую. Високий рівень небезпеки.

Божевілля. Хребет складний. Буреломи, завали, каменюки, хащі, трави по шию та ожинники. Завали, місцями, вище людського зросту. Вони масштабні і великі. Необхідно дуже добре орієнтуватись на місцевості, бо інакше біди не оминути. Води на хребті нема, зате є ціла купа пасток і перешкод, щоб зломити си голову, і успішно відправитись до пращурів. Увесь хребет рясно заріс ожинником, і це стало для нас дуже великою проблемою. Ми допустили велику помилку, що не набрали достатньо води. Тому воду довелось дуже економити, і останні глотки випили, як спустились з хребта. Ввечері, на горі Шипкован (1244 м.), хопив якийсь блуд, і довго не могли відшукати дорогу на старій вирубці. Але, ми впорались, і щасливо спустились донизу. Живі і здорові. Було дуже важко. Під кінець судоми почали зводити ноги. Висновок - ми пройшли хребет, завдяки високому скілу та досвіду. Тому, бережіться, і не повторюйте наших помилок. Дуже дякую Ромко. Чудова робота Друже. :Bravo: Без тебе, я б ніколи не зміг реалізувати свою Мрію.:friends:

Accapi. Мій Чудовий Друг Nickel, подарував мені термомайку. :girl_in_love: І я її взяв протестувати на цей хребет. Дуже задоволений подарунком. Працює відмінно, спина суха, непонатирало спину і плечі. Комфортно сидить на тілі, і дуже зручна. Колір дуже файний і веселий. Нагадує молодий весняний Ліс. Я трішечки її випацькав і позадирав, бо лізли через хащі і ожинники. Але, то не страшно - виперу, і буде як нова. Микола, Дуже Дякую Друже за такий чудовий подарунок. Обняв. До зустрічі. Бережіться.:friends:

P.S.: Ось так і підійшла до завершення ця цікава і захоплива історія, тривалістю більше 6 років. І якось стало сумно на душі. :cry: Але, сподіваюсь будуть і інші, не менш захопливі історії та події. Тому, залишайтесь. Попереду ще багато цікавого. Ну якось так. Здається нічого не забув. Дякую за увагу. До зустрічі. Бережіться Друзі. :)

@NBomb, Пишаюся вами (жодного разу нікуди не ходив без лиж чи вєла). Це дуже крута історія, бро! Таке відношення до гір більшість не зрозуміє. Тому ви окрема каста. Респект.

Дуже Дякую Братику! Дуже приємно.:friends:

Привіт. Цього разу спостерігав серпанок на горі Кудрявець (1242 м.). Спека по тихі відходить, і то є файно. Зустріти осінь - то святе, то порєдки. В Лісі вже паде жовте листя. І осінь вже відчувається. Клімат змінився. Находив 23 км. Файний день.:)

А шо таке серпанок?

Його ще називають димкою. Це коли в горах погана видимість. І не видно далеко. Це спричинено спекою. Порох піднімається в повітря, і все затягує.

Праліс.:girl_in_love:

@NBomb, ще вчора чекав на твої фотки. цього разу чомусь зовсім мало )))

Там на стельвіо пішов сніг. в австрійських альпах чудовий прогноз на льодовиках. а в нас війна

Привіт. Цього разу, дійсно мало фоток. Кудись далеко не ходив, бо був втомлений. І відвідав локацію поряд. Тай фотографувати щось багато не було що. Пройшовся по Лісі, традиційно позбирав трохи сміття, яке порозкидували "отдихающі". Тай таке.

Я вірю, що в нас ще буде Зима і Сніг. І ще зберемось, і катнемо. :snezhok: А поки що, робимо свою роботу, допомагаємо хлопцям, ну і звісно, трохи активності, бо треба якось жити. Головне, не опускати рук, і вірити в перемогу. Все буде добре.:friends::)

Фото день. Люблю фотографувати. Кажуть, фотографія, не передає того, що бачиш. Я не зовсім погоджуюсь із такою думкою. Фотографія, це не тільки передача зображення, але і передача вражень та емоцій. Як не як, але, вважаю що це також вид мистецтва, яке заслуговує уваги.:agree: