Цікаво спостерігати, як гора формує шторм. Спочатку поривами вітру, наганяє хмар. Потім вони скупчуються над вершиною і намагаються втекти. Але, гора їх не відпускає. Хмари, як божевільні крутяться і вигинаються, малюючи неймовірні візерунки, під спів вітру. Кінцевою фазою цього дійства, зазвичай, є опади у вигляді дощу, граду, снігової крупи і снігу. Дуже часто трапляються блискавки. А при певних умовах шквали та смерчі. Гарно.:girl_in_love:

Офіційно - грибочки вже є. :) Трошки поїв вчора - як же я засумував за цим смаком.:girl_in_love:

Згадав цікаву історію. В жовтні 2015 року, ми було на святі праці, яке, традиційно організовував наш тренер і Батько Тоша. :cry: Але, тоді він не зміг приїхати, і бандою робітників керував його син Грін. Працювали, як завжди, три дні, прочищали і прорубували траси та труби в нашому рідному ПДБ. Готувались до зими. Останнього дня, ввечері, завершили всі роботи і банда райдерів, почала спускатись з гори до готелю. Якось почало затягувати небо, різко подуло холодом, і почав пролітати перший Сніг. Ну а я вирішив спускатись донизу не схилом, а по лісі, вздовж траси. І тоді я знайшов 14 білих грибочків. Золота осінь тоді була на Боржаві, і гриби. В самім низу в лісі зустрічаю, якогось, явно обкуреного чувака, який лазив на колінах і щось шукав.
Запитую: "Що трапилось?"
Тиша у відповідь.
Я знову: "Щось загубили?"
Чувак щось довго думає і каже: Тааааааааааааа, вот, грииибочки підзбииирую.
Неадекватний погляд, трясе ним, як смереков на хребті. І показує мені торбу якихось отруйних поганок і мухоморів.
Я кажу, я також і показую йому торбу білих грибів.
А він у відповідь: "В тебе грибочки - неправильні"
Так ми і розійшлись.:)

P.S.: Це вже згодом, мені розповідали, що там наркомани, з шипітської поляни, також ходили на тихе полювання за грибочками. Тай таке. :)

Ну в дечому він правий ) Доречі, зараз наркоманськими грибочками лікують птср військовим. І досі ефективно

Дякую. Не знав.:)

Погугли історію псилоцибин, де приймає участь пентагон. То десь 60ті роки

Спалений (710 м.). Нарешті сюди забрів. Хащі, нічого особливого, ніц не видко. Пес набрав з десяток кліщів. Звичайна дика гора. Але, є один нюанс. На вершині лежить пуста пляшка від горілки - епічно.:( Свиня, отримала свої 13 км, а я декілька грибів.:D

P.S.: Сміття і надалі збираю, і виношу з Лісу. Торба також була епічною цього разу.:( Тай таке.

Знову хр.Комарницький Діл. Я планував сюди повернутись, бо ще є незакриті локації. Межиброди. Дві групи скель біля турбази за рікою. Одні скелі біль-менш доступні, інші - лазив по хащам, і шукав. Назвати це відпочинком чи прогулянкою - важко. Спека страшна, вода швидко сі скінчила, добре, що був потічок, то набрав. Непогані скелі. Кліщі, гадюки, як завжди, ідуть в комплекті. Тай таке.

Маршрут: Либохора - Буковинки Задні (1128 м.) - Матагів (1217 м.) - Кичера (1140 м.) (траверс) - Кіндрат (1155 м.) - Либохора. Відстань - 15 км. Команда: Muadib, Толік, Галя, Михайло і NBomb.

Кільце біля села. Давно ми не вибирались з Друзями в гори. Файна прогулянка, щоб поїсти ягід.:girl_in_love: Дякую Друзі.:friends::)

Маршрут: Труханів - Сколе. Відстань 21 км. Знову хр.Ключ, знову скелі. Цього разу дуже дика місцина - скельна стіна. Дуже моцні скелі. Навіть нестерпна спека, не зіпсувала вражень від побаченого.:girl_in_love:

Друзі, ось Вам і відповідь, на запитання, чому я ходжу сюди десятки разів - тому, що тут файно. Парашка - красуня.:girl_in_love: