Гірськолижний форум - А ти гулєй, гулєй СИНІ ГОРИ то не місто.

Сиділи якось три гуцули у себе вдома у Яремчі і думали де би то дітися у п’єтницю коли не має шо робити. Один каже:
- Може віпити як усі наримальні пацани і піти вечером у кабак.
Але чує у відповідь : « Ми ж не «наримальні пацани» треба шось таке утнути, шо в нас ніхто не робит, але шо можна зробити зимов?»
І тут в напівпорожній голові одного із гуцулів, який пізніше виявиться «мєсним фрірайдером Стасом» зародилася ідея, яку він несміливо висловив своїм компаньйонам: « А давійте отако поросто, узьмемо лижі на свого горба і підемо десь у гори, куди дойдемо туди дойдемо, а шо не дойдемо то з’їдемо». Друзі перезирнулися між собою і в один голос сказали: « А шо, молодий, здоровий чого би не піти, тим більше шо гори гуцулів любят..
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410448.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410461.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410473.jpg
підйом з Ясіня через полонину Шесса

Ось так почалася мандрівка трьох гуцулів-беккантрійщиків десь під Петрос…
Вставати прийшлося рано -" Закім не зійшло сонце і півень не перевернувсі у курнику троє наших героїв сиділо у поїзді «Червона Рута» і дивилисі як старенький поїзд повільно сунеться до їхньої мети -до СИНІХ ГІР (трохи більших єк у Яремчу). Через деякий час вилізли вони у Ясінях на вокзалі і почали свій підйом. Перед підйомом один із гуцулів-беккантрійщиків на ім’я bene виголосив гасло їхньої подорожі, яке полюбляв говорити ватажок опришків Олекса Довбуш : « П’ю, бюсі, стрілєю люблю дівок і катаю фрірайд». З цими підбадьорливими словами гуцули полетіли вгору…
Підйом на полонину Шеса для гірських легінів видався легким і один із них сказав: « Йой, хлопці маємо забагато здоров’є, як всьо закінчисі файно віп’ємо».
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410704.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410482.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410493.jpg
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410502.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410528.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410557.jpg
Однак хлопці помітили, що на полонині вони не одні. Десь з корчів виліз маленький білий собачка, який супроводжував їх протягом усієї подорожі. Як виявилося пізніше, цей собачка був затятий турист і взагалі класний чувак, він лазив по метровому снігу та ще й, до того, із перебитою лапою - герой сьогоднішнього часу!!!! Отак вже учотирьох компанія вирушила далі. Поступово снігу ставало все більше і більше,наші гуцулки потрошки почали зайо..(цензура) та незважаючи на це, їх надихала наполегливість песика-каліки ,який з великим ентузіазмом борсався у снігу і піднімав бойовий дух гуцуликів. Коли нарешті вони вийшли на хребет, їм відкрилася неповторна краса зимових Карпат і засніжені схили Петроса. Тоді хтось із гуцуликів сказав :
« О, дивітсі який класний схил, по ньому гріх не зїхати, але треба перед цим жирненько поїсти аби мож не їхати, а пичи». Тому після поновлення життєвої енергії хлопці почали спуск по файному пухкому, глибокому снігу….
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410593.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410604.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410620.jpg
Молоді райдери виписували плавні дуги по засніженому схилі і тут раптом один із них класно «пішов через голову» і після того, як обтрусився від снігу сказав: «Це потрібно для розігріву, аби файно чуствувати схил».
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410629.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410632.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410635.jpg
Після короткої розминки наша команда продовжила спуск і нарешті у кінці полоини, зупинившись, мєсний фрірайдер Стас констатував факт : « Цей один спуск варта десяти таких на Биковелі, та шо там, він навіть не іде у порівняння з нічим іншим».
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410638.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410640.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410646.jpg
Трохи відпочивши і відійшовши від «магії СИНІХ ГІР» гуцулки-беккантрійщики почали справжнє беккантрі по довгій, 15-ти кілометровій дорозі до Ясіня. На їхнє щастя дорога від підніжжя Петроса до самого села була вкрита снігом і вони використали лижі «по повній програмі».
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410655.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410663.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410670.jpg
Десь на середині дороги гуцулик по кличці bene сказав: « Йой, тут би здалисі файні скітурні лижі, аби скоріше човгатисі по рівній дорозі, але до них ше треба доробитисі»…
Не будемо забувати про нашого нового героя, песика-каліку який після того, як злетів по глибокому снігу вслід за лижниками отримав титул «молодого фрірайдера» і підвишив свою самооцінку…
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410677.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410685.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410695.jpg
Повернемося до наших гуцуликів, які після затяжної дороги нарешті добралися до вокзалу, купили свіжого, п’ятимісячного))) пива запакувалися у поїзд і пошуміли до свого рідного Яремча. Тим часлм відважний песик сидів на пероні вокзалу і сумним поглядом проваджав своїх нових друзів, одночасно дожовуючи сосиску-подарунок від своїх колег по беккантрі. Він задумливо дивився як поїзд зникає за горизонтом, а у його кудлатій голові постійно повторювалися слова пісні:
- А ти гулєй, гулєй, гулей
- Сині гори, то не місто
-А ти гулєй, гулєй, гулєй
- А то получиш бамбулєй!!!!!!!!
http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410716.jpg http://photofile.ru/photo/bene2009/1.../142410722.jpg

І шо ви собі думаєте, наші гуцулики як то кажут "вошли во вкус" і легонько погриміли на Свидовець, їм напевно було трохи замало пєтничної прогулянки.
Так, шо хто би хтів видіти продовження кнопайте суди Гуцули на жандармах!!