Нотатки після перегляду етапу у Австрії
Спринт
Жінки:
1. Кайса Макаряйнен (1+0) 20:55.6
2. Карин Оберхофер (0+0) +10.4
3. Тирил Экхоф (0+1) +29.9
...
18. Юлия Джима (0+1) +1:11.7
20. Валя Семеренко (1+1) +1:13.6
25. Наталья Бурдыга (1+0) +1:24.4
53. Ольга Абрамова (2+1) +2:20.5
73. Надежда Белкина (2+0) +3:03.3
85. Яна Бондарь (1+4) +3:28.7
Чоловіки:
1. Йоханнес Тингнес Бё (0+0) 24:34.9
2. Симон Шемпп (0+0) +14.3
3. Андреас Бирнбахер (0+0) 17.9
...
27. Артем Прима (0+1) +1:24.6
32. Сергей Семенов (2+0) +1:36.7
36. Дмитрий Пидручный (1+0) +1:46.4
55. Александр Жирный (1+0) +2:22.5
73. Артем Тищенко (1+1) +2:55.0
Коротко: спринт не получився. Куча промахів тому підтвердження. А це вже сигнал, що у гонці переслідування у нас тепер куди менше шансів забіги у десятку кращих (про це далі).
Естафета
Жінки:
1. Германия (0+8) 1:11:40.4
2. Беларусь (0+10) +21.1
3. Чехия (0+9) +22.2
4. Италия (1+4) +39.9
5. Норвегия (1+12) +46.3
6. Польша (0+8) +47.4
7. Украина (1+11) +59.8
8. Россия (1+7) +1:03.9
Чоловіки:
1. Россия (0+1) 1:16:14.8
2. Франция (0+4) +20.2
3. Норвегия (0+10) +27.9
4. Австрия (0+7) +30.5
5. Германия (0+9) +31.4
6. Канада (0+10) +2:55.4
7. Чехия (0+12) +3:16.5
8. Италия (0+9) +3:30.8
9. Украина (2+8) +3:39.5
Обидві естафети пройшли для нас під хеш-тегом #йобтваюмать!!!# . Таке враження, що наших усіх хтось зглазив, і 2-й етап став провальним що для чоловіків, що для жінок (і я навіть знаю хто, так як ваша покірна слуга читає спорт.сру та інші ресурси і прекрасно знає настрої тамтешніх юзерів). Якщо застрілу Артема Прими ще так-сяк можна було очікувати (це не вперше, він як маятник – або ідеально, або фігово), то провалу Юлі Джими точно ніхто не очікував (Юля, за моєї пам’яті провалювалась лише раз, у минулому сезоні, та й то у особистій гонці, а не в естафеті). Снайпер Юля із залізними нервами, яка видає підряд кілька гонок на 0, тут застрілилась по повному. Як результат – 2 штрафних кола у чоловіків і 1 коло у жінок. Повний фейспалм…
У жінок на естафеті взагалі діялось щось несусвітнє – складалось враження, що частині жінок вмить розум відшибло і одна команда почала сипатись за другою. Італійки з норвежками теж пішли на коло штрафу. А 4-й етап був взагалі бойнею, у яку, слава богу, не втручалась наша Валя, пройшовши рівно дистанцію та фінішувавши без ривків (бо не вже не було змісту рвати жили, і так провалились). Росіянка Глазиріна повністю провалила стрільбу і похоронила всі надії на бодай якусь медаль. Норвежка Тіріл Екхофф, з якоїсь дурі кинулась рятувати свою вже й так безнадійну команду (яка провалила попередні етапи) і почала доганяти Дарію Домрачеву, що бігла у лідерах. А у Даші вже в очах скакали медалі, і та, включивши форсаж, помчалась добивати нещасну чешку Віткову, яка йшла другою. В результаті Даша з білорусками вигризла таки «срібло» у чешок, а норвежки лишились з дерев’яшкою. Ця гонка що для Даші, що для Тіріл мала неприємні наслідки: на другий день Екхофф, виснажившись перегонами із Супердашою, взагалі не заявилась на старт (що стало шоком для їхніх тренерів), а Домрачева так і не змогла відіграти потрібну кількість позицій, щоб забігти на подіум, ставши у ГП лише 13-тою.
Ще по наших жінках: легіонери Наталя Бурдига і Оля Абрамова шикарно пройшли свій етап (без застрілів, із хорошою швидкістю), на Валю теж гріх нарікати – вона зробила все, що змогла. У чоловіків шикарно пройшов перший етап наш Дмитро Підручний, українізований Олександр Жирний теж дуже достойно виступив, а Сергій Семенов не став рвати жили і спокійно добіг гонку.
У інших чоловічих збірних естафетна боротьба була більш прогнозованою: дуже сильно виступили росіяни (новобранці Квітков і бой-френд нашої Абрамової Лапша здорово себе показали), особливо на останніх етапах, де бігли Малиш і Шипа. Руссічі побоялись випустити на естафету Євгенія «Шведського стояка» Гаранічєва і тому у них гонка вийшла дуже вдалою.
«Слабое звено» у норвежців Біркеланд таки провалив свій етап, пропустивши вперед французів і руссічів, після чого навіть мегамотивований Тарєй Бьо не зміг нічого зробити. За слухами, того вечора після естафети норвежці дружно бухали у одному із барів Хохфільцена, запиваючи своє «горе».
Австріяки теж не змогли відігратись і стали 4-ми. Так само німці, що стали 5-ми.
Гонка переслідування
Жінки:
1. Кайса Макаряйнен (0+0+1+0) 30:44.8
2. Екатерина Глазырина (1+0+0+0) +34.4
3. Анаис Бескон (0+0+1+0) +46.5
...
9. Юлия Джима (0+0+0+0) +1:07.4
10. Валя Семеренко (0+1+0+1) +1:08.3
37. Наталья Бурдыга (1+0+2+2) +3:26.5
41. Ольга Абрамова (1+0+2+0) +3:43.6
Наші трохи відіграли позиції у ГП, піднявшись у першу десятку. Валя промахом на останній стрільбі перекреслила надію опинитись у першій п’ятірці кращих, але загалом відбігала нормально. Юля реабілітувалась і одна-єдина серед 57 учасниць, яка відстрілялась на 0. Так само у росіянок реабілітувалась і Глазиріна, яка стала 2-ю.
Чоловіки:
1. Мартен Фуркад (0+0+0+0) 32:53.7
2. Симон Шемпп (0+0+0+0) +4.1
3. Яков Фак (0+0+0+1) +10.9
...
29. Артем Прима (0+1+0+1) +2:41.4
31. Дмитрий Пидручный (0+0+0+1) +2:48.3
35. Сергей Семенов (1+1+1+0) +3:03.5
51. Александр Жирный (0+1+2+1) +5:37.3
У чоловіків знову виграв Фуркад-молодший, хоча, частково це сталось завдяки помахам явного лідера гонки Йоханнеса Тігнеса Бьо, який лідирував аж до останньої стрільби. Рижий Бьо провалився на останній стійці і все, Фуркад захопив лідерство. На останньому колі Яков Фак декласував Рижого Бьо і руссіча Шипу, забігши на подіум третім.
Ще кілька слів про фаворитів.
Фуркади – молодший Мартен, перенісши монунеклеоз літом, явно не перебуває у провальній формі і вже виборов першу позицію тотала у свого закадичного друга Еміля Хеглє Свендсена, який особливо не напрягався у останніх гонка. А коли, собствєнно, Кєгля напрягався? Він живе у своє задоволення і зовсім не гониться за захмарними результатами, як Улічка Бьорндален та мегамотивований Мартен Фуркад. Кєгля готується до ЧС у Контіолахті у березні, а на трасі получає задоволення. Старший Сімон, ціле літо готуючись із братом, явно підтягнув фізуху і зараз дуже непогано виглядає на трасі по швидкості, а із стрільбою у нього завжди були лади.
Брати Бьо – схоже, на фоні минулорічних успіхів молодшого Йоханнеса («Рижого Йосі»), старший Тарєй згадав, що він колись вигравав ВКГ і цього літа, замість бухати і гуляти по барах із Свендсеном, посилено тренувався на всіх парах ака Улічка Бьорндален. Як результат – Тарік на трасах Хохфільцена рвав і мєтав, шугаючи німців, чехів та руссічів, що попадались йому під ноги. Так що брати Бьо, на пару із Фуркалом-молодшим та Свендсеном явні фаворити на здобуття Великого Кришталевого глобусу.
Домінік Ландертінгер – австріяк-дєтіна 2 метри росту Ланді із щетиною на морді стабільно у топ-5 майже кожної гонки, як і минулого року. Ланді – лідер команди та осколок колись могутньої австрійської збірної: Крістоф Зуманн закінчив кар’єру, Сімон Едер розгубив свою відмінну стрільбу (таке враження, що це сталось від того, що його батько Альфред Едер перейшов тренувати білоруських дівчат взамін хворого на рак Клауса Зіберта), Даніель Мезотіч старий і лисий, а зелений Джуліан Еберхарт тільки набирає обороти у Кубку світу.
Руссічі непогано виглядають разом із новобранцями, при тому, що у них пішов Устюгов та спалився на допінгу Логінов. Тоха Шипа готується індивідуально (боїться допінгу), Діма Малиш теж в хороших кондиціях.
У жінок:
Таке враження, що біатлонні боги та вищі сили вирішили повністю реабілітуватись перед Кайсою Макарайнен після того, як вони не посприяли виступу фінки на ОІ в Сочі. Тільки лінивий не бачив фото, що облетіло спортивні ЗМІ всього світу у лютому місяці, на якому швейцарка Селіна Гаспарін намагається втішити безрадісну Кайсу Макарайнен, яка ридала після проваленої гонки, сидячи на землі. Але Кайса таки залізна леді, і, зібравши в кулак сльози, соплі (із-за вічного риніту) та залишки власної гордості, таки феєрично добігала останні етапи, виграла 3 гонки підряд і весною заслужено отримала ВКГ сезону 2013/2014. Провівши бездоганну літню підготовку, Кайса зараз на лижні випереджає навіть «білоруську ракету» Дарію Домрачеву, не кажучи про весь остальний пелетон. А побудувавши грамотну роботу у Остерсунді та Хохфільцені, вчора здобула чергову, вже 5-ту медаль у цьому сезоні (третє «золото»). Так що Кайса в тоталі зараз перша, маючи перевагу перед Домрачевою у 77 очок, та націлена боротись за тотал та ВКГ сезону, не кажучи вже про Чемпіонат світу у Контіолахті, який відбудеться у березні 2015 р.
Дар’я Домрачева – чесно признатись, я її не дуже переварювала минулого сезону, так як мене бісила її чванькуватість та ставлення до командних змагань, які вона постійно пропускала. Даша для збірної Білорусі – «священна корова», які дозволено все і вся, чим вона і скористалась, пропускаючи цілі етапи Кубку світу у минулому році. Пропускання вилилось у підготовку до ОІ, на яких Даша виграла 3 «золота». Отримавши всенародну та міжнародну славу, преференції від збірної, бацьки Лукашенка та спонсорів, заробивши майже лімон вічнозелених та ставши послом ЮНІСЕФ, вже новому сезоні Даша заспокоїлась і стала звичайною дєвочкою, яка підтримує своїх подружок по команді та готова їх тащити у світову біатлонну еліту. Що наглядно показала естафета, на які Даша буквально рвала жили, але таки витягнула на 2-ге місце білорусок. Та естафета їй аукнулась через десь, я вже про це писала вище. Так що удачі Даші і нехай не забуває, що у неї, на відміну від Кайси, ще немає ні одного ВКГ.
Забігали також і подающі надєжди італійки, чешки та полячки.
На завершення скажу, що, попри високу конкуренцію на Кубку світу, наразі на фоні всіх остальних спортсменів виділяється оця парочка, Мартин та Одар, тьху, Кайсочка (фейсбучне фото із минулосезонної вечірки на честь переможців сезону 2013/2014):