[Варонка]

Друзья, лето уже практически в самом разгаре, температура за 40, а это верный знак, что пора бы достать платочки и повсхлипывать с ностальгией на тему ушедшей зимы.

Пусть в этой теме воцарит одно важное правило - постить фотки (или видео) с ваших сноубордических, горнолыжных и горнопляжных подвигов, совершенных исключительно этой зимой. Приветствуются увлекательные и душещипательные истории, сопровождающие ваши фото.

У меня лично зимы было много, так что я начну.



Жандарм, январь
Считаю долгом героя отметить то, что притащили меня на этот карниз, когда опыт моего катания был размером с две недели в жизни, поэтому одним небесам известно, как величественно я осуществила свой спуск, и как сильно у меня следующие два дня тряслась вилка в руке от страха.
Мама еще никогда от меня не получала таких страшных смсок, как тогда.

Добавлено через 11 минут

Еще фото из той же поездки.



Я и мои новые друзья двухдневной давности.
В родном Кишиневе за меня все особенно переживали - во-первых, я умотала в горы совсем одна, и ждали меня там люди, которых я никогда не видела и которых никто не знает, во-вторых я - ламер и позор сноубординга, в-третьих, я поехала учиться фрирайдить.











Продолжение следует.

[Natusik]

О_о, душещипательных и увлекательных моментов было много. НО один из них (а точнее один день моей каталки) запомнится мне надолго

Весна. Март. Словакия. Ясна. Отель прямо возле трассы, почти 50 человек с экстримкомуа. Из них, три замечательных инструктора: Антон Яковина, всегда улыбчивая Наташа Рудакова и Леша ака Pilot.



Первый день каталки и тут же первое занятие у Антона. По началу вроде как и не страшно совсем и не крутенько, а потом понеслось.... лес, бугры, опоры подъемников, .... снова бугры, снова ёлки...опоры.. и все это почти без остановок , Антон щедро делился драйвом, а мужской коллектив задавал темп. И как-то все прошло на одном дыхании.



Все, конец дня, крайний подъем и в мыслях спуск вниз через уже знакомые бугры. Но не тут-то было. Антон говорит, что надо идти, там интересно спуститься, чуть выше двойки, левее...... .....после "восхождения" взгляд устремился в сторону "интересно спуститься",.... коленки предательски дрожали и от страха все внутри сжалось, ....кулуар...первый в моей жизни... Сделать первый шаг было крайне сложно, но то ли остатки драйва и фраза "Спускайся, тут не страшно", то ли угрозы уговоры Юрыбайка .... в общем спуск удался ....

Ну и кульминацией моего "первого раза" была конечно же разбитая губа (я красовалась с ней почти все оставшееся время в Словакии), удар пришелся ручкой палки, после кулуара в долине, на "ровном" месте. Потом путешествие обратно в отель на скибусе, зализывание раны распитием коньяка (спасибо Юре). Вечер. безумная усталость, неописуемый восторг и припухшая улыбка.



Как сказал Антон, первый кулуар - это как девственности лишиться - точно помнишь с кем, когда и где!

З.Ы. сорри, если какие-то фотки уже были выложены в "словацкой" теме.

[Arci]

Снимаю шляпу перед вами смелые дефчёнки! Ни когда не фрирайдил-после Ваших опусов хочу попробовать

[Jolie]

Не скажу, що минулий сезон був якиймось геть особливим, ніж попередні (якось більш яскравіші враження у мене таки були у попередніх сезонах, а особливо у 2007/2008 та 2008/2009 - брала участь і у змаганнях, і у фестивалях-контестах, однозначно було більше виїздів, ніж цього року), але саме у цьому сезоні мені довелося для себе остаточно відкрити дві речі:

1) у мене начисто пропав страх пробувати щось нове та лізти на незнайомі небезпечні схили (навіть виходило зробити маленькі стрибки без підготовки);
2) разом із новими лижами відкрилися нові можливості, які були для мене недоступні протягом попередніх років.

Як і у попередні роки, найбільше часу проводилося на Драгобраті, так як інші курорти часто "підводили" із погодою та станом снігового покриву.

Лижі є окремою темою поста; ніколи не думала, що всього декілька сантиметрів у ширину, і так міняється враження від каталки – у порівнянні з минулим роком цьогорічне катання на Драгобраті було дійсно катанням, а не тоненням у снігу, спотиканням об сніжні грудки і т.п. По свіжому снігу і дійсно плилося, не задумуючись над наступним поворотом. Після цього я таки остаточно усвідомила, що катання по цілинних полях, по пухяку це моє, і надалі, як тільки буде можливість буду старатися все таки частіше вириватися на курорти та місцевості, де є офф-піст. Інше питання, для того щоб себе абсолютно вільно почувати на цих лижах, до них ще треба "дорости" . Ну і треба визнати, що фрірайд заняття небезпечне та не прощає помилок та легковажності у горах, треба мати дійсно хорошу підготовку перед тим, ніж пробувати щось "утнути" на схилі. До нього, фрірайду, треба готуватися, відкинути страх та завжди тверезо оцінювати свої можливості. Ну і звичайно, треба мати відповідне спорядження – без нього важко та некомфортно. - незважаючи на важкі погодні умови, нам, загартованими тростянівськими буграми та туманами, було досить комфортно кататись, не помічаючи ні відсутності видимості, ні густого снігу, ні вітру – у природи немає поганої погоди!

Намагаюсь розгледіти свій слід:


Тепер про траси та їх відсутність для мене у цьому сезоні. Для мене, мабуть, чи не найцікавішими у плані катання були такі дні, коли завірюха мела в очі, вітер задував у лице (до речі, взявши із собою бафф, я, дурне створіння, так і не вдягла його ні у сонячну, ні у вітрянно-сніжну погоду, натомість у моєму баффі із задоволенням катався мій чоловік), а свіжий лапатий сніг покривав усе навколо, засипаючи грань між трасами та цілинними драгобратівськими полями. Левову частку людей така погода відлякувала, а мене, навпаки, підстьогувала до нових спусків та розпалювала бажання якомога більше часу провести на горі, так як я давно не потрапляла на таку сніжну погоду і давно не відчувала такого задоволення їхати по свіжовипавшому снігу. При такому активному катанні навіть вітер і холод не відчувався, навпаки, ніколи не пам’ятаю, щоб протягом дня каталки мною випивалося півлітри «Пепсі». При такі погоді мимоволі згадувалися мої перші мученицькі тижні у Славську та на Тростяні, де подібна погода була у 95% випадках моїх каталок.



Стосовно беккантрі, то дуже походити не вдалося, так як підкачала фізуха (це відверто розстроїло, після чого до ранкової руханки та щотижневих занять з шейпінгу я вирішила додати ще присідання). Мабуть, фізуха це єдина моя проблема, яка відділяє моє бажання фрірайдити від реальності. Поки що мої походи обмежуються г. Стіг та її околицями (до Близниці для мене поки що нереально долізти, до Жандарма худо-бєдо якось доповзеться ).

Ось так виглядає ранок, коли ще не працюють витяги:


Якщо доживемо до наступного сезону, то:
1) є плани випробувати долю десь за бугром;
2) є плани поміняти свої рейсові Фішери на щось новіше та навіть можливо іншого бренду;
3) будемо однозначно вдосконалювати те, що вже набуте, і розвиватися далі, не боятися, пробувати щось нове та жити із відчуттями, що кожен новий день здатен відкривати у тобі нові можливості та нові незвідані емоції .

[Варонка]

я когда читаю ваши сообщения на украинском, чувствую себя как в первом классе ))
скоро смогу сдавать тест.

[Jolie]

Коментар від Варонка

я когда читаю ваши сообщения на украинском, чувствую себя как в первом классе ))
скоро смогу сдавать тест.

Я иногда и на русском пишу , если спрашивают москвичи, питерцы или другое рускоязычное население, не знающее украинского . А в ЖЖ мы с вами на русском общаемся, это да, было .

Вообще для меня нет разницы, на каком языке общаться; но если меня читают "в оригинале" и все понимают, то мне от этого только приятней становиться .

[Варонка]

я понимаю практически все)
если не понимаю - спрашиваю, но переходить на русский не надо, я так по-тихоньку ваш язык учу))
еще год назад я не могла и предложения нормально прочитать )).

Добавлено через 5 минут

Вообще, первой "поездкой" этого года для нас стал не новогодний вояж в Буковель, а каталка по парку и улицам Кишинева, ухватившись за веревку, привязанную к машине.

Скрытая реклама Субару.
На видео слева, кстати, Бред.

YouTube - За Субару на лыжах и сноуборде по Кишиневу

Скорость - 45-50кмч

[Netka]

Ех зима цього року була дивовижна...як і завжди))
Було неймовірно класно розпочати лижний сезон на Тростяні 18 жовтня посеред такої краси


Було весело провести Новий рік (4дні!!!) в Пилипці, не витягаючи навіть з боксу снарягу...оскільки снігу було рівно стільки:


...і ми так просили Божків-Сніжків, шоб посипали на нас білого щастя)))


А потім засипало снігом , і аж до самого березня ми катались у таааааакій суперовій цілині на схилах Пилипця...




Вражень було море! сезон 2009/10 вдався на усі 100...завдяки не лише щедрій сніжній зимі, але і завдяки усім, хто поруч з нами розділяв ці дикі емоції і позитив від катання, від краєвидів, від подорожей...

[wwa]

И мне есть, что вспомнить...
Начну пожалуй с того, что наиболее поразило и крепко-накрепко засело в мозге, сердце, душе... это конечно красавец Эльбрус, где мы всей семьёй, вместе с Антоном ASS, провели майские праздники!
О том, какой восхитительной была каталка - я вообще молчу!!!
Кто катался с Антоном хоть раз - поймёт меня без лишних слов!!!


От неимоверной красоты просто дух захватывало!
Фотографии, да ещё сделанные мыльницей, не передают и сотой доли тех КРАСОТ И ЧУДЕС (с) В.Высоцкий





На следующем фото (которое левее) можно хоть немного оценить всё величие Кавказа... в нижней части фото по средине, точка пожирнее - это ратрак, а мелкие вокруг него - люди!



Солнце жарило так, что не взирая на минусовую температуру (около -12) загоралось и даже обгоралось моментально.
Поэтому я катался с голым торсом, загорал, наслаждался жизнью... и пока спустился с высоты 4526 м до 2800 м (мерял навигатором) - обгорел полностью!



Дети (старшему 12 а младшему 6 лет) забрали у меня рюкзак, позволив загорать "топлес" и таскали его по очереди...при этом конечно не забывали дурачиться.:ok:





Жена была в неописуемом восторге (впрочем как и все мы).:ok:



А на высоте 4200м мы встрети вот такую "горную" собаку!

[Варонка]

Новогодняя поездка, фотки со снегом.

Приехав домой, я обнаружила, что у меня 13 гигов фоток и ни одной с катанием. Никаких острых приключений окромя опасности подохнуть со смеху не было.


(третий Бред)







зарядка









найдите меня на фотке



завтра покажу фотки без снега.