27 березня
Другі вихідні підряд погода «працює» по однаковому графіку. Після суботнього «плюсу» в неділю приходить справжня зима.
Відстежуючи прогнози, бачили, що потрібно їхати саме в неділю. Зранку у Франківську було трохи снігу, в горах не набагато більше, буквально до 5 см.
Зупинились на багатоярусному паркінгу, щоб не місити болото на стоянці під 14-м.
Почали в 9:15, людей було зовсім мало (бажання поспати + вночі перевели годинники, тобто недільні 9:15 відповідали суботнім 8:15). Поїхали з Олею на 13-ті. Людей мало, підйомники їдуть повільно, траси покрити кількома сантиметрами пухляку. Навіть у 10 ранку ми без проблем знаходили пухляк по краях трас.
По стану 13-тих трас можна було відстежувати, як мінялась погода від суботньої зливи до недільного морозу й снігу. 13В ратрачили найраніше – знизу льодяний вельвет (тобто ратрачили ще мокрий сніг при плюсовій температурі, потім все це замерзло в «бетон»), зверху пухлячок, який швидко розкатали в бугри. Найбільше нам сподобалась 13Д, напевне, її ратрачили останньою, бо свіжий сніг утрамбували, в результаті траса була м’якою.
Дуже сподобалась 13А, хоча саме на ній вилетів на лід, після якого одна лижа попала в пухлий сніг, і я ще довго й ефектно летів вниз по схилу.
Десь після 11-тої години на 13-тому підйомнику з’явились черги. Не так людей було багато, як через коротку сітку любителі лізти напролом перпендикулярно вклинювались в чергу, починались сварки, топтання по лижах і т.п. А крісла йшли вверх напівпорожніми. Працівник витягу на питання «чому не поставити ще по парі секцій сітки?» сказав, що сітка стоїть добре, а проблема в нерозумних і невихованих людях. В принципі, він правий, але навіть такими людьми можна й потрібно керувати.
З плюсів 13-го підйомника – хлопці не лінуються піднімати крісла в кінці дня, тому зранку сідаєш на чистий теплий пластик, а не на заліплені снігом й льодом крісла, як на деяких інших підйомниках.
Крім 13-го, всюди було вільно, кілька разів з’їхали по 8-х трасах, вони дуже радували своїм станом. Було трохи льоду, але гострі канти вирішували проблему.
Після обіду катались на 8-х, піднялись в туман на Довгу, потім я лишився докатувати на 17-му підйомнику.
Оксамитовий сезон втішив. Звичайно, всюди є плюси й мінуси. 50-%-ні знижки в закладах харчування – ріденька слабка кава (в кіоску внизу 13-го). Скіпас за 50 грн. – картонні картки зі штрих-кодом, які працюють лише на 2-х турнікетах з чотирьох, їх потрібно при кожному проході діставати з кишені і пхати у отвір зі сканером. Як і у грудні (в низькому сезоні), трохи наїхало ломів з навколишніх сіл. Якось не дуже добре мені вчора каталось, фізичний стан був не на висоті. Але і попри це дуже задоволений поїздкою, погода і Буковель порадували, справжня зима у кінці березня.
Трохи вчорашніх фото:
Початок траси 3А:
Верхня станція 7-го підйомника:
Нижня станція 3-го підйомника, низ траси 3А:
В черзі зустріли слона:
Траса 13С:
Вид з верхньої станції 15-го підйомника, туман «з’їв» 12-ту трасу:
Сноубордистка падає на коліна перед Олегом:
Найбільше свіжого снігу на Довгій:
Бугри на чайник-штрасе в кінці дня:
ЗІ. Сьогодні зранку дзвонив Юрабайк і захоплено розповідав про свіжий пухляк…