Драгобрат 2015.03.21-22
Субота. Зранку майже пусті траси. Снігу багато. Світило сонечко, але дув сильний вітер. Цікава погода, скажу я Вам.
Склалось враження, що ніби вже весна, але зимовий вітер, продував до кісток. Спочатку катнули Пашині ялиночки. Коли я заїхав у ялиночки, на мене чуть не вискочив заєць. Такий вгодований екземпляр, скажу я Вам, на кілограм 10.
Перший раз бачив такого великого зайця. Сніг - мега розколбас, гори снігу, вище коліна, важкий сніг. Ялиночки були розкатані майже в хлам. Я навіть догадуюсь, хто це зробив, але не розкажу.
Піднялись на Стіг, вітер ще сильніший, валив з ніг.
Спуск Урдою, нова народна назва "Запрет"
Сніг важкуватий. Але классно.
Почали підйом, і чим вище до хребта, тим сильніший вітер. Він просто здирав зі Стогу сніг, неначе шкіру.
Ми вирішили катнути Урду ще раз. Знов вилізли на Стіг. Вітер такий сильний, що неможливо стояти - жесть.
Спуск - сніг дуже важкий, як болото. Вязкий, появились снігові надуви. А внизу, біля потічка - Рай.
Неділя. Вітер все таки, погоду зіпсував. Зранку була надія, на гарну погоду, але вона не справдилась. Хмарність, і вітер. Ми вирішили катнути Жандарм. Вітер поздував з хребта все що можна було. Снігові надуви і між ними льодяні язики. Я піднімався на Жандарм ратраком. Але два десятки райдерів, здійснювали підйом пішки.
Боже, яка ганьба
їхати ратраком, і бачити, коли дівчата-райдери, піднімаються пішки, з лижами за спиною.
Респект Вам дівчатка. Поясню. Просто, я трохи потянув ногу, і підніматись було важко.
Але, я їхав, і фотографував, через брудне вікно, щоб, якось компенсувати це.
А на Жандармі туман. Видно було тільки другий Жандарм і хрест.
Спуск по сніговим-льодяним застругам і ми на перемичці. Хоча можна було знайти і досить таки непогані ділянки спуску, де більше снігу, але в тумані це робити не було ніякого бажання. І був ризик спустити соплю-лавинку. А увесь сніг лежав під Жандармом.
Після обіду почав пролітати сніжок, який потім перейшов у крупу. Потім туман.
В кадрі ASS.
Ось, якось так. Дякую Друзі за гарну поїздку і покатушки