07.01.18, дощ...
Вирішив написати свій перший звіт (не судіть строго), на свою першу поїздку дорогами Європи, на перші покатушки в Австрію.
Лижників 2є, місце відпочинку вибрали Зельден/Sölden, оскільки в Україні сонячними днями вже до 20 градусів дотягувало, а там льодовик - це давало нам надію, що до нашого приїзду ще буде сніг
26.03.17
день виїзду. Спакували чемодани/рюкзаки, приблизно 18:00 приїхали в пп Краківець. Про цей день не варто було б згадувати, якбе не одне але: на момент виїзду в нас ще не було заброньовано жодного готелю.
Шукали житло на кордоні (всього
це задоволення кордон зайняв 5 годин). Знайшли житло за 7км від Зельдена, 200Є за двох за 4 ночі.
Переночували в Ряшеві, поснідали і в дорогу, далеку дорогу
27.03.17
весь день присвячений дорозі. До Відня все йшло прекрасно. Однак перед Віднем наш оффлайн навігатор вирішив змінити маршрут і повести нас через місто... Зрозуміли це запізно, тож потратили зайву годину пробираючись через місто. Останні 300 км дались дуже важко, кожних пів години зупинялись попити кави, порухатись... Добрались до пункту призначення пів 3 ночі.
З Ряшева до Зельдена дорога зайняла 17,5 годин.
28.03.17
з певних причини вирішили цього дня не кататись. Поїхали на розвідку. Здивувало, що підйомники працюють тільки до 16:00. Погуляли по містечку, відвідали інфоцентр, фоткались, пробували доїхати до льодовика (але 2/3 дороги виявились закритими).
29.03.17
грубо кажучи на курорті є дві зони катання - на льодовику і поза ним. Піднялись на висоту 2283м. Зранку сніг в середньому стані, хоча в долині +10-15. Дівчина дуже боялась. Вид височезних гір навколо нагяняв некерований страх. Однак поборовши його вирішила, що пора підніматись вище. Наступна висота - 3247 - сам льодовик. Неймовірна краса, шикарний сніг і сонце...
Сміливо можна їсти в кафе на вершині. Хоча ми там і не обідали, але ціни порівняли, вони такі ж як і внизу, а пиво навіть дешевше ніж в якомусь з ресторанів в долині
Спускатись з льдовика можна 14км трасою (найдовшою на курорті). І хоч вона синя, після дня катання було доволі важко. Поза льодовиком каша, могули, коротше кажучи - важко. Спустились ми тільки до гондоли (2283м), а вже нею зїхали вниз в долину (1362м).
Внизу ми зрозуміли наскільки втомлені, значно втомленіші, ніж на Буковелі (де катаємось з 9 до 18:00). Тож те, що підйомники працюють тільки до 16:00 це зовсім не мало
Також... в нас згоріли носи
В таку пору без сонцезахисного крему робити нічого, але було вже запізно...
30.03.17
пройшов майже як і попередній, отримали море задоволення, втомлені скотились донизу
Правда більшість часу катались в балаклавах, щоб остаточно не догоріти
31.03.17
поїхали в Відень, де провели 1 ніч... але це вже інша історія
02.04.17
приїзд додому. Лижі везли на даху, тож дуже цікаво було спостерігати за людьми, які на нас витріщались(їм на нас, мабуть, теж)
Митники, мабуть, теж думали щось на зразок - "та що з них візьмеш", бо контроль пройшли дуже швидко