Я считаю оптимальным режим 3-4 недели в туторе, а на костылях до 6 недель, если Вы не профессиональный спортсмен и не готовитесь к соревнованиям всей Вашей жизни. Результат через 6 месяцев у тех, кто начал сгибать сустав и наступать в первые дни/недели, и кто начал делать это позже не отличаются. Отличаются ближайшие результаты через 1-3 месяца, а через 6 у всех все примерно одинаково, но количество разрывов и растяжений трансплантантов, миграции фиксаторов и других осложнений у тех, кто начинает разрабатывать и особенно наступать сразу после операции намного выше. Поэтому, если есть ради чего рисковать - это одно дело, если нет - лучше нагружать немного позже. Это связано с тем, что даже кожа заживает 2 недели, а связка прирастает непрочными рубцами к кости через 4 недели. До этого связка держится только на винтах, которые можно расшатать или просто выдернуть. Но и через 4 недели рубцы, которые держат связку еще эластичные и не прочные и могут растянуться/разорваться. Постепенно рубцы крепнут и укрепляется сам трансплантант, достигая примерно 85-90% своей прочности к концу 6 месяца, дальше еще процентов 10-15% прочности прибавятся на протяжении еще 6-12 месяцев. Поэтому максимальные нагрузки разрешены не ранее 6 месяцев после операции. Есть еще ситуации, когда стоит идти на определнный риск и начинать разработку раньше - это ситуации с повышенным риском артрофиброза. Например, в случаях, когда связку восстанавливают в период примерно с 3-4 дня и по 25-30 дни после травмы. В этом периоде есть риск чрезмерного рубцевания. Ранняя разработка, если ее выболнять правильно, менее опасна чем ранняя нагрузка в виде наступания на оперированную ногу и толку от ранней разработки больше. В некоторых случаях и я разрешаю/рекомендую ее со дня операции. Но рано наступать на ногу я не рекомендую. Риск раннего начала движений в суставе без нагрузки минимален при использовании систем типа endpbutton или иногда rigid-fix. При использовании этих фиксаторов я в большинстве случаев разрешаю разработку (но не нагрузку или наступание на оперированную ногу) с первых дней. НО в виду определенных недостатков и осложнений при использовании этих типов фиксаторов мы применяем их гораздо реже (они незаменимы в некоторых ситуациях, например, у детей, в некоторых случаях при ревизии и т.п.) и отдаем предпочтение интерференционным винтам.

А вот кому бы показать свое колено? ничего особо критического нету, но бегать мешает. Периодически. Диагнозы какие-то противоречивые. В основном - та ничего там особого нету, ничего не порвано, состояние нормальное для моего возраста, а мол если мешает бегать, то не бегайте :beee: Меня такое не устраивает. Кто кого посоветует?
@kotyuk?
P.S. на всякий случай - заранее благодарна за советы и ссылки насчет бегать по грунту, в правильных кроссовках, не на пятку, не быстро, не долго, с правильным тренером, укреплять мышцы и проч. и проч. :) это всё известно и активно практикуется... правда, нужен совет хорошего врача

С возрастом проблемы в суставах и не только накапливаются. Никуда от этого не деться(( Причем "возраст", это не 50-60 лет, а при значительных нагрузках или слабости соеденительной ткани иногда уже и 20-30 лет. Но есть проблемы, которые значительно и быстро разрушают сустав без своевременного лечения, и которые имеют конкретное и эффективное в большинстве случаев лечение - значительные повреждения менисков, дискоидные мениски, значительные сколы хряща, разрывы связок, внутрисуставные свободные тела или большие внутрисуставные кисты, виллонодулезный синовит, опухоли, и т.д. В первую очередь нужно выявить или исключить их. С остальными проблемами можно играться с лечением и подбирать его. В некоторые случаях лечение есть, проверено и в большинстве случаев эффективно, в некоторых случаях нужно подбирать. В некоторых случаях лечение можно подобрать, но оно длительно, требует прохождения повторных курсов, и достаточно времени. Например физиотерапия. Поэтому при отсутствии значительной угрозы разрушения сустава многие просто отказываются от такого лечения в пользу уменьшения или изменения нагрузок. Иногда такой вариант оправдан. Если будет желание, звоните, приходите после 20 августа. Посмотрю еще и я. Не могу гарантировать, что найдем панацею, но, возможно, удасться улучшить ситуацию. Если ничего не выявится, то стоит попробвать кинезиотейпирование. Возьмете тейп, я первый раз наложу, покажу как. Если поможет, попробуете в дальнейшем накладывать самостоятельно.

Желание будет. Как раз к тому времени пройдусь по тем врачам, кого сама знаю, и будет некоторое множество мнений. Причем и острота проблемы продет, можно будет что-то уже активно пробовать. Надеюсь. Спасибо!
А куда идти-то?

Отделение спортивной и балетной травмы Института травматологии и ортопедии (ул. Воровского или сейчас Бульварно-Кудрявская 27). Перед приходом лучше набрать 068-321-42-87, чтоб я был на месте и не на операциях.

Доброго дня, таке запитання, може, підкаже хтось: півтора місяці тому робили артроскопію - пхс + 2 меніска (з використанням підколінних сухожиль, як я зрозумів). Зараз ходжу на ЛФК, стараємось зігнути ногу, але десь після 75* починається дуже і дуже сильний гострий біль, який просто не можу терпіти, відповідно, навіть до 90* поки не вдається дійти.

Лікуючий лікар каже, що операція пройшла добре і зараз все нормально з ногою. Тому питання: який варіант подальших дій? Продовжувати ходити на ЛФК і приймати якісь знеболювальні? Реабілітолог каже, що просто підвищена чутливість (можливо, це теж має місце, проте, бувало, мене зашивали без анастезії - і більш-менш ок все терпів, а тут просто адЪ).

Дякую)

Треба дивитись, що і де саме болить, т.я. бувають і патологічні варіанти. Але такий перебіг нерідко можливий і в нормі, особливо якщо ходили в туторі 3-4 тижні, а операцію робили в перші 2-3 тижні після травми. Як правило вирішується адекватною фізіотерапією (наголошую, що нормальну фізіотерапію знайти навіть в Києві важко, як би це странно не здавалось) та розробкою на мотошині + іноді спеціальній ортез або тейпування. Якщо потрібна альтернативна думка, дзвоніть, під*їжджайте - подивлюсь.

Якщо ваш лікар не побачив нічого поганого при огляді, то варто продовжити ЛФК та фізіотерапію, поступово збільшуючи обєм рухів, незважаючи на біль.
Робіть ЛФК на межі болю. А знеболювальні не потрібно, бо болем ви регулюєтет ступінь навантаження.
Хоча, непогано було б проконсультуватися з іншим спеціалістом. Не через форум звісно. Часом свіжим поглаядом можна побачити те, що не бачиш за звичкою.

Доброго дня. Потрібна допомога у виборі наколінника, ортеза тощо, моєму товаришу-співробітнику - він був мобілізований та проходив службу в 79 ОАЕМБр під час виконання стрибка з парашутом отримав травму - розрив 2х менісків та ПХЗ лівого коліна. Меніски зшили під час першої операції, під час 2-ї поставили імплант замість ПХЗ. Підкажіть, що краще взяти. Після другої операції пройшло 1,5 місяці. Нога згинається до 90 градусів, але відчуваються незначні болі. Чоловік дуже хоче вже почати ходити без костилів :)
Дякую.

Якщо нова зв*язка проведена та тримає нормально, а інші зв*язки не пошкоджені, то через 1,5 місяця після операції я рекомендую зазвичай такий: Stabimed | Колено | Ортопедия | medi: сеть магазинов ортопедических товаров из Германии.. Якщо чоловік високий чи важкий, то краще більш довгий ортез: Collamed | Колено | Ортопедия | medi: сеть магазинов ортопедических товаров из Германии. в модифікації LONG, а якщо вкрай потрібне швидке повернення до навантажень чи високий ризик падіння чи повторного травмування, то жорсткі ортези: Bauerfeind Ukraine: Колено и бедро або Donjoy Ukraine Legend, або M.4 | Колено | Ортопедия | medi: сеть магазинов ортопедических товаров из Германии., або M.4 s | Колено | Ортопедия | medi: сеть магазинов ортопедических товаров из Германии. або Donjoy Ukraine ALC Everyday в залежності від ситуації. Але навантаження та падіння до повного приживлення нової зв*язки я вкрай не рекомендую, бо ніякий ортез не гарантує, що трансплантант уціліє. Жорсткий ортез краще тримає, але і він може не допомогти. Тому - це лише в крайніх випадках, коли немає ніякої можливості уникнути навантажень чи травм (наприклад, якщо треба перейти через лінію фронту вже через 6 тижнів - 6 місяців після операції). До того ж жорсткі ортези менш комфортні та дорогі.
Важливо, що у ортезі має бути спеціальний шарнір, тому, наприклад, навіть ортез stabimed від Medi підходить для реабілітації цієї зв*язки, а stabimed pro з іншим вже шарніром , хоч і цієї ж фірми, не підходить. Міряти та одягати ортез (особливо жорсткі моделі) повинен спеціаліст в магазині або ортопед, що розбираеться. Якщо купити в інтернеті та не розібратись з шарніром та спеціальними вставками в більшості ортезів, то він може просто не працювати як треба, і гроші будуть витрачені зря, адже в деяких ортезах в залежності від модифікації є спеціальні вставки, які перетворюють його на ортез для передньої чи навпаки для задньої хрестоподібної зв*язки, або для колатеральних зв*язок, в залежності від їх розташування.