[Vols]

@kn0xv1lle, гарно!
Напиши трохи де були, що катали.
Більшість френдів-бордерів не ходить в бекккантрі, бо нема спліта/скітуру.

[kn0xv1lle]

Це перший мій звіт, тому строго не судіть. Вирушили ми 17-ого лютого з нашого славного містечка Берегово у напрямок Квасів. Погода була дуже гарна, в дорозі застали чудовий світанок. Ми всі цього дня вже давно чекали і ось нарешті він і настав. Небо голубе, настрій у всіх хороший, попереду було 5 днів пригод. В нашій групі було 3 сноубордиста: я, Вітя та Анюта і 1 скітурщик - Валера, який нас вигулював, оскільки наша швидкість руху була далека до його можливостей на скітурі.
Наші плани були далекі від реальності: ми розрахвовували в перший день добратись до колиби на полонині Рогнеска. Далі повних 3 дня ловити кайф від життя, підкорити Петрос, до якого звідти влітку 30-40 хв,розкатувати місцеві схили та пити «херасіму».
Перший день погода була чудова. Йшли по протоптаним слідам, тому труднощів поки ніяких небуло. Почало темніти, і ми думали краще до півночі йти, але заночувати в колибі. Траверсуючи Шешул, озброєні ліхтариками, йшли по слідах. І все було добре, до тих пір поки ці сліди не закінчились перед наметом іншої тусовки. Тут і почалось життя. Дістали снігоступи-самопали, які особисто мені не допомогли, поскільки злітали з ніг. По своїй глупості в попередній поїздці я їх не пртотестував, і наступні 4 дня вони служили додатковим баластом. Наступні 1,5 години руху повністю виматали нас, і ми рішили що розібєм бівак, завтра продовжим рух і будем насолоджуватсь теплом колиби. Зігрівались в цей і наступний вечір "херосімою"(домашній абсцент, самбука, якийсь незрозумілий лікер тіпа Бейліза і малиновий сироп).
Другий день весь провели в тумані, топтаючи сніг по слідами Вальериних лиж. В нього єдиного був ДжПС, і нам тільки лишилась довірливо йти "під куполом". Часом виникав страх від закритого простору, оскільки бачили ми тільки 20-30 метрів навколо. І тільки Валєра знав де ми є.
Вже почало темніти, вітер набирав обороти, це все супроводжувалось невеликим снігопадом, а сили наші закінчувались. Після фрази Віті: "Валєра, треба щось рішати", він глянув в мою сторону і побачив картину, як чувак на карачках лізе вгору( по іншому там рухатись мені не вдавалось, бо постійно провалювався по пояс), відповів: "треба".
Вирили площадку, розбили бівак, зігрились, поїли. Допиваючи херосіму розсуждали про нашу наївність за один день дійти до колиби. Добавлю, що це була сама сурова ніч в моєму житті: в абсолютно мокрих штанах та внутрішньому ботінку я заліз в спальник, закинув туда мокрі рукавиці та інші дрібнички, застібнувся та накрився такою ж абсолютно мокрою курткою. Що поробиш, треба якось речі сушити...
На 3 день нас чекав такий же туман і шар свіжого снігу. Анюта з Вітьою позбавились снігоступів, оскільки вони не витримали нагрузку попередніх днів. Вже й сноуборд нарешті пригодився, тут був участок, де можна було приблизно 200 метрів проїхати. Він був радий після 2-ох днів перебування на поводку(кріпився він шнурком до рюкзака) хоч трохи розвіятись) Після 3-ох, 4-оз годин топтання, нарешті ми добрались до колиби, затопили файно і вже нарешті насолоджувались заслуженим довгоочікуваним теплом і уютом.
На 4-ий день погода не помінялась, і Валєра з ДжПС пішов на розвідку-прогулку-каталку в напрямок Богдану. А ми, 3 сноубордиста, далеко від хижі не відходили. Побудували кікер, трохи попригали, покатали поблизу. Після обіду сталось чудо: вітер роздув частину хмар і нарешті ми побачили в якому ми прекрасному місці знаходимось. Озброївшись снарядами для розкатування свіжака, ми всі рушили в напрямок Петроса. Зайти на нього ми не прагнули йти, оскільки там би були б після заходу сонця. Піднявшись на пологу частину хребта, ми насолоджувались пейзажами, навіть промені сонця моментами пробивались скрізь хмар. Спуск по файному пухляку між альпійками дав нам заряд на ще один підйом. Біля колиби був міцний карніз, і Валєра в ньому побачив класний дроп. Ми до повної темноти стрибали звідти, намагаючись кожний раз збільшити час перебування в повітрі.
В останній день чекала на нас повна «матриця», напевно самий густий туман за всі дні. Під «куполом» клоустрофобні відчуття підсилювались. Романтики прибавив карніз, який несподівано промалювався неподалік від нас. Нарешті дійшли до ділянки, де чекав нас класний спуск до траверса г.Шешул. Після перепаду висот осадки снігу помінялись на дощ, а в компенсацію перед нами відкрились пейзажі. Пройшовши поляну Менчул(якщо не помиляюсь) велику частину дороги вдалось проїхати, незважаючи на потоки води, що находили собі шлях по основній дорозі. Десь в район пів четвертої ми вже всі були біля машину і радісно обмінювались враженнями, попиваючи пивко.
Незважаючи на всю суровість пригод, це були одні з кращих днів мого життя!
В дорозі додому ми вже мріяли про наступну поїздку тривалістю в тиждень другий.
Для повноти звіту щераз добавлю відео

http://www.youtube.com/watch?v=7FFla...4NN4cQ&index=4

[Vols]

З цього звіту більшість френдів-бордерів утвердяться в думці, що не варто ходити в беккантрі без спліта/скітуру
В районі Петроса переважно лавинонебезпечно.
З лавинного спорядження щось мали?

[kn0xv1lle]

Коментар від Vols

З цього звіту більшість френдів-бордерів утвердяться в думці, що не варто ходити в беккантрі без спліта/скітуру
В районі Петроса переважно лавинонебезпечно.
З лавинного спорядження щось мали?

Насправді так воно і є. Зі снігоступами ще куда б не йшло, краще ніж топтати. Але треба прагнути до спліта в любому випадку.
Тільки лопати . Ну і 2 рації були в группі. Надіюсь на наступний сезон збагатієм на щупи та біппери.
Сніг був осівший, міцно тримався. На 3-4 день вдень був плюс, сніг був мокрий, а вночі насипало на нього трохи. По дорозі назад були лавинонебезпечні ділянки.

[kn0xv1lle]

Зустріч Нового року на г.Велиеий Верх (1598м). Перший наш НР в беккантрі стилі. Снігу було малувато, але нам це не помішало чудово зустріти 2015

http://www.youtube.com/watch?v=-cx-8...ature=youtu.be

[Wowchico]

В связи с отличными прогнозами, ищу компаньонов на начало апреля. Хочу поскитурить и покатать немного на Близницах и Жандарме. Возможно и на Тростян поедем. Самому не комильфо ибо как лавинная опасность и все такое. Может кто хочет присоединиться?
А да... Чуть не забыл: бипер, щуп, лопата, скитур

[Pinokkio]

Решили маевку провести на Черногорском. На раховозе добрались до Ворохты и, чтоб далеко не ехать на машине, двинули в направлении Заросляка. По дороге удивились и обрадовались количеству снега Выгрузились возле второго моста через Прут, перекусили и потопали вверх по р. Орендар. Почти сразу можно было идти на скитуре, снега валом.



Вышли на маркированный маршрут, и по нему пришли к стоянкам под Несамовытым (которые в лесу). Людей на праздники там оказалось дофигища. А мы прошли под хр. Малые Кизлы и там поставили палатку. Красота, никого не видно и не слышно, рядом ручей, дров полно



Всю субботу шел дождь, и мы сделали только одну небольшую вылазку. А вот в воскресенье оторвались по полной программе:
первый подъем к столбику №31 (высота 1910)





второй подъем примерно в ту же сторону, но чуть ниже. Обед, отдых, сбор брусники. И спуск





третий подъем на г. Данциж. Только немного до вершины снега не хватило






Каждый раз спускались почти к нижним стоянкам. Никак не ожидали такого количества любимого снега. В прошлом году на майские катали только небольшие крутячки (все остальное захватили крокусы), а в этом году - все белое
К машине спустились на лыжах по пути подъема, снега осталось довольно много.



Несмотря на дожди, тяжелый мокрый снег и состояние участников после болезни, Карпаты снова подарили огромное удовольствие и заряд положительных эмоций!
Ура! Ура! Ура!

[Andrew_Nenko]

Коментар від nep4uk

З ребер відос буде?

Там останнє фото зроблене вночі на вершині Гутин-Томнатика - це ми вертались в табір під Шпицями із Закарпатської сторони. Хотіли розкатати Ребра перед спуском в табір, так би мовити лишили собі на закуску, але не розрахували час та й не у всіх був скітур (а снігу було по самі єйці) Тим не менш розкатали Шпиці, Бребенескул, Гутин-Томнатик і т.з. Британську Колумбію (так ми назвали безіменний закарпатський відрог Бребенескула). Відео зробимо перед сезоном.


А зараз пропоную коротеньке промо за фрірайд-сезон 2014-15:

https://youtu.be/TgR1rQz68e0

[Pinokkio]

Небольшой (даже маленький) фотоотчет с майского бэккантри. Да-да, только сейчас решил что-нибудь выложить... наверное из-за все обостряющейся снегонедостаточности

Закрыв курортный сезон в Гудаури, после тщетных попыток найти новую или собрать старую команду для бэккантри (хоть какого-то, пусть даже самого малюсенького ) совсем уж было отчаялся. В таких ситуациях у меня выход один - забухать брать билеты и в путь!
Только не говорите, что в одиночку фрирайдить нельзя. Я это очень хорошо знаю. И тоже всем об этом говорю

Местом для лагеря выбрал цирк между г.Пожижевская и г.Данциж. Близко к Заросляку и, как оказалось, здесь очень простые линии подъема на скитуре и разнообразные спуски. Уровень комфорта зашкаливает Единственное, очень тепло, туманно и дождливо:


Вид с Данцижа в сторону г.Ребра


Вид с Данцижа в сторону Говерлы

Так продолжалось пару дней, а затем ударил конкретный мороз и пришел ОН:


Выглянул из палатки. И это 7е мая?! I like it


Уже откопал свой домик


Туман, ветер, но главное POWDER!

Когда наконец-таки вышло солнце я понял, что попал в сказку:


Сколько удовольствия доставляет такая тропежка!


Красавица Пожижевская


Брескул и Говерла


Крокусы

Вместе с солнем пришло тепло и снег снова начал убывать. Поэтому в один из дней , пока белого еще хватает, сгонял к озеру Несамовыте (как оно пишется-то по-русски?).


Сколько раз был на Черногоре, а на Туркул зашел впервые


Вид с Туркула на Ребра, Гутин-Томнатик и British Columbia


Черногорский в сторону Говерлы


Погнали!


Короткий отдых и в бой с новыми силами

Так я ходил и катал, снова ходил и снова катал. Спуск с одной горы, подъем на другую, спуск с нее и вперед на следующую...
А в один замечательный день ко мне приехала мама:



И вот уже мы вдвоем ходим и катаем, с одной горы на следующую
Но это уже совсем другая история...

[Dimalew]

Mountain Pikui, 1405 m (Ukraine) - YouTube