[jurabike]

ввечері 1 січня я зрозумів що вже не можу жерти олів"є і пити горівку. Старію... раніше міг дотягти до Святвечора чи навіть старого НР. :/ Почав проручувати в голові варіанти і згадав пропозицію Испанца про Говерлу.... Вирішили піти 3 -го

пята ранку підйом, кава, бутіки, забрав Кекса з Симпатичним, Чувачка і в 6.3- стартонули від Сільпо разом з екіпажом Олавіна. В нього були Гарбуз з Испанцем та Катеринка з Лесею. На шлагбаумі недовгі переговори з сторожом Говерли і газу на Заросляк. На самому верху моє кенгуру зашпорталось на лЕді та орли підщтовхнули і ми на базі. Там до нас підтяглись коломийські друзі. Чай,кава. бутіки, збирання екіпу і ми пішли.




вихід з лісу


жарко, млін




кекас : " А можна, я полежу?"



типу Мала Говерляна



невже я бачу вершину !?!?!?!?!?!



на вершині як зажди ВІТЕР і МОРОЗ. Поки перевдягав черевики та готував шолом\маску замерз шо мауглі...Пальці рук та ніг не відчував... На якісь 15 хвилин визирнуло сонечко, у Олавіна будуть казкові фото, ми зраділи та вирішили валити вниз по сонечку та сів туман , лягли хмарки і сонця ми більше не побачли... Снігу мало, жосткий і несмачний та спуск все рівно був файний...
потім заїхали до Трутня на чай, тобто то мала бути сауна з чайом та я від холоду затупив і недопідтвердив наш приїзд. Попри відро чаю поділились враженнями, по машинам і додом. Як доліз до ліжка, не памятаю.
Піду ще... як буде паудер...
треба качатись :cool:

[Ispanez]

Підйом в такій компанії був цікавим...вийшовши на вершину вона Нас порадувала краєвидами,відкрився Петрос,Несамовите...краса)))
переодягнувшись і пофоткавши ми надіялися ще на такий самий класний спуск,але не тут то було)гору майже миттєво затягнуло туманом і видимість практично нульова...важко зрозуміти де сніг,а де вже туман...ось таке)Але мені сподобалося,зверху був трохи задутий сніжок,під Малою Говерлою почалися заструги,але було знайдено ділянку де навіть було трішки павдера)особливо мене потішило катання через альпійку,вона майже вся засипана снігом і трішки розігнавшись випригуєш з однієї на іншу...прямо,як в буржуйських фільмах))
Потім були стрибки через стіл)гарячий чай,бутіки...мовчазна компанія,яка всі враження тримала в собі....Дякую за компанію)
Викладу я к-ка фоток з мильниці...а решту докине Олавін))

Ось звідти зявляються лижники)

[olavin]

Дорога на Заросляк була досить слизькою, без ланців або повного приводу останні 300 метрів подолати майже неможливо. Багато писати не вмію, тому просто дивіться.

Сходження




На вершині



Зразу під вершиною густий туман, видимість не більше 30 метрів, неможливо розрізнити де небо, а де сніг, тому спускалися не поспішаючи вздовж стежки підйому, щоб не загубитися.





Перед початком лісу біля лавочок вирішили накопати горку для стрибків









Дякую за увагу. Ще трохи фотографій тут

[Ispanez]

І опять драстье)
Знову відбулася чергова вилазка на беккантрі)Спочатку планувалося поїхати на Близницю),але дивлячись на невтішні прогнози,та погану ознайомленість з місцевісттю Свидовця було прийнято рішення їхати на Брескул(сусідку Говерли,висотою в 1911м)
Бажаючих назбиралося 12 чоловік.Виїжали 3 машинами в 6 ранку в сторону Заросляка).Дорога була відносно сухою,але туман в деяких місцях не сприяв швидкому пересуванню.Ніхто навіть не міг подумати,що на нас чекає така казкова погода!)
К-ка слів про підйом і спуск - піднімалися на Брескул через метеостанцію на Пожижевській,потім підйом до половини самої Пожижевської,звідти траверс на хребет,а далі і сам підйом на Гору)
Спуск - просто бомба)спускалися в кулуар між Брескулом та Пожижевською.Зверху були заструги,але спустившись в кулуар - сніг був просто шикарний,плюс видимисть - все,що потрібно для класного спуску)Снігу досить багато,топтучи шлях я часто провалювався по пояс в сніг,один наш друг бордер Коля розповідав,що внизу коли він йшов вже по площині,то провалився по шию і ледве звідти вибрався)
потім знову ж таки були стрибки з трамплінчика,де Діма (Вотербой) показав нам майстер клас - 180 з свічу,360 і навіть спробував бекфліп))
А решту судіть по фотках(з мильниці) :cool:


Юрабайк - а що то таке в мене на шиї?)


Ото ті київські)нагору навіть би топлес забігли)


Говерла)


сніжно-льодовий птах на фоні Гори)



Гарбуз)



Юля - які ж то в мене лижки гарні),червоні))))


фото бай Еос)

! Jolie: Еос що, з вашої тусовки? Ну і ну :wink:

[jurabike]

всавлю і свої 5 копійок
цей тур був кращим за Говерлянський (3 січня), сонячна погода, без морозу, багато (хоч і мокрого) снігу. Зранку ше встиг зробити добре діло - вивів киян на вокзал. Ну їду по центру забирати Гарбуза, бачу як бусік МВ100 тикається в тупіки що сліпе кошеня. Забрав Гарбуза. їду за Кексом а той бус далі крутиться на місці, Підїжжаєм, типу питаю як справи, дивлюсь - за кермом молоде симпатичне дівчиня. рядом хлопчина з джіпіесом з розгубленим видом, не можуть знайти дорогу на вокзал. А в нас весь центр пререгороджений такими клумбочками щоб авто не їздили. А в джіпіесах вони не прописані ))За дві секунди вияснив що вони катали Говерлу, вертаються додому та мають заїхати на вокзал і трохи зблудили...нУ довів їх, попрощався, забрав своїх пасажирів і в ГОРИ! По дорозі звернули увагу що чим ближче до гір тим менше снігу, в Ворохті снігом не пахло взагалі!. Та на Заросляку ситуація покращилась, лижі на плечі і вперед. Підйом, зараза , важкий. Чи то я здохлЄк чи то вгору важко йти, зморився від того підйому. Та на вершині забув про втому, важкий рюкзак і все остальне. Снігу стало всім, він був мокрий , важкий та спуск вдався. Все було супер , глибокий кулуар, страшнючий карниз ... ВАХХХ. Испанец з ЕОSос дропнули величеньку скелю, респект їм.
На Заросляку був трамплінчік і невтомний гарячий Ватербой кинувся його стрибати. Ну просто енерджайзер )

Я за той вас віддихався, попив чайку на базі. Потім познімкували як молодь стрибає, зібралися і в Ворохту до ТРутня. На цей раз ми відловивили все по повній програмі - гаряча сауна, карпатський чай і добрезна грибова юшка. Всі "рубали" так аж за вухами лящало )) Величезне дякую ТРутням за гостинність !

фот у мене небагато, деякі повторюються з Испанцем тому вивішую трішки і чекаєм на придворного парарации Олавіна(якщо його фот не глюкнув від фронтфліпів) )

метеостанція на Пожижевській



я та Кекс



горЄчий столичний козак


ну і два наших



Юля



табличка не така пафосна як на Говерлі



їхати вниз також не дуже легко, перекур



Заросляк


а буквально через пару км ситуація вигляда ось так



всім дякую за компанію, Ватербой молоток
хочу баагато свіжого снігу

[Junior]

Все что нужно или может пригодится в бэккантри отлично описано здесь
Сбор рюкзака для бэккантри

[Katerynka]

До всього вищесказаного і вищенаписаного трохи додам.

Після численних дзвінків, переговорів, роздумів, визначенням хто з ким їде і в якій машині, екіпаж з 3-х машин і 12 людей був сформований, «сфорумований» і готовий.
Майже всю дорогу був непроглядний туман, схили ледь припорошені снігом, але бойовий настрій і ентузіазм не покидали нас ні на мить )
Під’їзжаючи до КПП нам відкрилась чудесна панорама з видом на Пожежевську, Брескул і Говерлу.
Приїхали на Заросляк, спакувались і вперед- до вершини! Нас ждут великие дела! (с)
Ми з батьком піднімались на скітурах і відчули всі переваги- коли більшість людей топтали сніг ми собі спокійно піднімались в гору. Правда, при підйомі на Пожежевську, в деяких місцях,прийшлось нести лижі на собі, але не довго.
А ще це був день втрат і знахідок, спочатку я загубила свою улюблену шапку , а потім добрі люди її знайшли і залишили на Заросляку (дуже їм вдячна! ) а Кекс загубив мобільний, виявилось що телефон впав вниз штатинини і потім знайшовся. :ok:
А найголовніше що ми знайшли- це гарний схил і незабутній спуск, хорошу компанію, сонячний день і сніг!
Дякую всім за компанію, рада знайомству з waterboy-молодець що приїхав.
Зараз передивляюсь фото з поїздки і розумію що знов хочу в гори….

2 Jolie: Eos-а запросила я )

[waterboy]

Отчёт Eos-а со сноубординга: Брескул Freeride - Snowboarding.com.ua
Особый респект Испанцу за дроп:

[waterboy]

Приключение вышло славное!
Было очень здорово познакомиться с вами и катнуть вместе...

Katerynka, приятно удивлен твоими организаторскими способностяни и уровнем катания - в нем есть азарт и настоящий характер!
А еще приятно удивлен гостеприимством вашей семьи, спасибо тебе и твоим родителям!


Сергей, Катин отец, настоящий "горный волк"


Ispanez (Юра), красавчик, респект за выносливость и уровень, обязательно катнем с тобой еще. Рви ФР-капы.


jurabike видел глубину и море позитива в твоих глазах, будь таким!


Eos (Стас) - весёлый парень, улыбался сам и улыбал всех вокруг


olavin (Олег), спасибо за жыырные фотки и за транспортировку меня со скарбом! В сугроб ты чётко спрятался


Я, обещаюсь так больше не делать, одного раза мне хватило. Обратили внимание на прогиб лыж


И всем остальным, кто был с нами - спасибо за отличную компанию!

[olavin]

А чого це ніхто не пише про свіже беккантрі?

Субота, Івано-Франківськ, виїзд у 6:00. Дорогою туман, місцями дуже густий, прогнози погоди з більшості сайтів не залишали надії на хорошу погоду, тому по приїзді у Ворохту усі були трохи здивовані чистим небом.
Приїхали на КПП до Говерли близько 8-ї, в цей час там схоже ще нікого немає і шлагбаум відкритий - тому зупиняємося лише за сотню метрів після нього, щоб вдіти ланцюги на колеса. Якщо у вас не повний привід, для успішного заїзду до Заросляка вони "must have". Але на територію самої турбази останнім часом автомобілі з незрозумілих причин просто так не пускають тому зупиняємося на імпровізованій парковці біля стіни господарської будівлі. Тут тусується якийсь дядько і в усіх просить заплатити за стоянку - не піддавайтеся!

Говерла вже всім набридла, тому цього разу вирішили йти на Брескул через метеостанцію на Пожежевській. До неї стежка просто шикарна (як для беккантрі), а далі - зовсім навпаки - стежки немає, сніг мокрий (температура близько 0) по коліна, місцями і по пояс, часом доводиться перелазити через жереп.










На вершині Брескула
усі були ніби у стані невагомості:




Велична Говерла і позаду неї Петрос:


Уся наша компанія, за виключенням фотографа:


А от і він:


Спуск
всі так швидко кинулися вниз, що я мало кого встиг впіймати:








потім я вибрав неправильний маршрут і опинився на схилі що густо заріс кущами і засипаний глибоким мокрим снігом. В якийсь момент потрапляю на засипану ялинку і перелітаю її закопавшись при цьому в сніг по пояс, тільки головою вниз Як я звідти вибирався - довга історія, але замахався так, що ледве стояв на лижах, тому не зміг сфотографувати як Ispanez стрибав зі скелі.

Стрибки
Після повернення на Заросляк, влаштували трамплін для стрибків








Більше фотографій є тут