[jurabike]

Близниця,
субота
6 лютого

хто був - відписуємся
Я - завтра, складаю думки в купу

[jurabike]

всі мовчать, добре, почну сам

цей тріп вирішив назвати Пункт Назначения 6. Ну фільм , думаю, всі бачили, а "6" це просто дата. Ще в середу в сауні поговорили що вже би десь сходили на якесь беккантрі. В пятницю катав на Букі і по телефони зговорились що їдем в суботу , 6 лютого на Близницю. Ну Близниця тоБлизниця, не був там ше ніколи, треба йти.

Зранку зустрілись і на двох авто в складі 7 чоловік ( Катеринка, Леся, Юля, Испанец, Гарбуз , Олавін та Йа ) виїхали в сторону Ясіня. За якісь пів години позвонила Катеринка і повідомила що їх зупинили ГАЙці і парять створення аварійної ситуаціі.Ну так воно і було, щось Олавін вирішив поманьячити... Почекали, почули що ситуація розсосалась і поїхали далі. Десь біля Яблуниці почув леегньке "бздиньк" і побачив що ліве дзеркало розсипалось (зустрічне авто трохи вискочило на осьову лінію). Так доїхали до Ясіня, стали на біржі, чекаєм другу машинку, пєм глінтвейн... По ходу підходять таксісти і пристають з трасфером. Дівчата домовилисьза ГАЗ-66. Типу 200 грн з усіх, все добре їдем. Поки грузились, туди сіло ще пятеро туристів. Ну дівчата починають. :"НУ це , 200 грн з усіх, ділимо не на 7 а на 12 людей."Ну гуцул з нас поржав, каже "так-так, 30 грн з кожного". Поїхали, якби діло не в 10 грн а в швидкій зміні тарифних планів. )

Вивіз нас той водій на новий двокрісельний підйомник. Його верхня станція на перемичці звідки ми мали стартувати на Близницю. Драгобрат як Драгобрат...
підходим до каси , Гарбуз дає 20 грн і питає :
- А ви щось даєте ? (мав на увазі якісь тікети )
касир гроші в кишеню , дає здачу і так здивовано :
- Що даєте ? На здачу.

Сіли, їдем. Підйомник після бковельских страшненький і тіснуватий. Поки всідалися Гарбуз загубив одну лижу а Катеринка шолом. Чую ззаді регіт Испанца та Лесі. Ну там перед ними картина що з підйомника як з груші сиплеться екіп... Ну добре що лижники не посипались...
З того підйомника було видно весь Драг, хочу сказати що Драг без снігу має дуууже жалюгідний вигляд. Якщо бука все застріляля і виглядає по-святковому то Драг виглядів на -100. Всі траси аж коричневі від глини, залишки снігу закатані на лід, люди питаються щось там по ньому їздити. ЖАХ...

Виїхали наверх, дочекались Катеринку , лижі на рюкзаки і пішли. Йшли по слідам ратрака шо по асфальту. По ходу нас догнали франківські бордери (Дьомін і компанія). То ще ті "олені". Поки ми віддихувались вони дропнули в один з жандармівських кулуарів і потім вибрались наверх зумівши нас обігнати. Вийшли накінець то на Близницю, відпочили\зібрались. Дьомін з словами : "Дитяча гірка" дропає з самого високого карнизу і за дві секуди вже внизу. Я підхожу ближче до карнизу , дивлюсь вниз і починаю розуміти що мій "скіілінг" і Близниця просто НЕсумісні. Схил фактично вертикальний. Ну дівчата й ті поїхали одна за одною. Катеринка з Испанцем красиво дропнули і в три дуги на низу схилу. Я почав полегко спуск і розумію що швидкості для перекантовки мені бракує а розігнатися боюся. Якось з горем пополам сповз і почав наздоганяти своїх. Вони вирішили підніматися по кулуару що зїхати ще раз. Підйом також по вертикальній стіні. До того підйому і другого такого спуску я вже був морально не готовий і вирішив зїхати на Оазу. Помалу траверсував по схилу,під ногами весь час то фірн то кущі, вже показалась Оаза, я виїхав на широку галявину з пухляком і вальнув вниз широкими дугами... Далі як в кіно, в останню секунду побачив лавину, падіння, темно. нема чим дихати. Інстинктивно підняв голову вверх і типу виплив з неї. Виліз з однією палкою в руці. Лижі і друга палка були під горами снігу.Подивився на красивезний край зриву "дошки", віддихався. Подзонив Гарбуз і я попросив щоб підїхали допомогти. Поки чекав то на глибині 40-60 см відрив одну лижу і другу палку. Всі підїжжали з словами "ОГО!!!" Катя щупом шукала лижку а ми з Испанцем шуфлювали сніг. За якийсь час Испанец нарив і другу лижу.

2 Олавін ) ,фото лавинки будь-ласка в студію

попили чаю, поїхали до Оази а Дьомін в цей час вже втретє "летів" з Близниці, конисько.

ну якось добрались до Драгу. Ще зранку вирішили що їхати вниз будемо на лижах. А сил вже нема, дівчата ловлять попутну "таблетку" і починають домовлятися. Водій хотів по 20 грн ,а дівчата активно тримали ціну в 15 грн. Ну на 5 гривнях стало, Юля гримнула дверкою і ми поїхали нозями. По самому Драгу це в прикол, там цілина! Але далі пішла колія, каміння , лід. В результаті за зекономлені 5 грн всі "порвали" скользяки і втратили залишки сил та нервів.

Нарешті таки машина, залишки глінтвейну одним ковтком бутіки, банани, перезування з уже ненависних ботинків. НАм хватило терпіння доїхати лише до Яблуницького перевалу, зайшли в першу-ліпшу кафешку взяли флящину закарпатського коньяку. Пішла як в сухий пісок і всі тверезі, замовляєм другу а НИМА (була одна єдина). Доїхали до Яремчі, знову ПІТ-СТОП, флящина закарпатського, травяний чай. Аж тут то попустило, всі почали згадувати веселі епізоди, сміятися . ВІджили...
замовили під кінець "Я піду в далекі гори" у кривезному виконанні місцевог шуфутинського, гуляти так гуляти...


зранку написав і розумію що поїду туди ще раз. Але вже підготовлений технічно і розпишу кулуар "в три дуги".
всім дякую за веселу і приємну компані...
)

[Ispanez]

Ну Юрабайк виклав практично все)))
В мене все почалося з того,що я перший раз важко прокинувся,хоча зазвичай,коли їду в гори я завжди прокидаюся без будильника,навіть,коли на дворі пів пята ранку)

Далі ми зустрічаємося біля точки збору "Сільпо" і вирушаємо,як було сказано 2 машинами в сторону гір.Кампані описано в пості Юри)
Дорога до Надвірної була досить спокійною...але потім,як в кіно - обгін перед поворотом - зустрічна машина - всі 3 машини по тормозам - розїхалися - тьху - перевів дихання - і далі чути "віу-віу" - наша добросовісна міліція) - переговори... во таке(....добре,що Катеринка спала)
Ну далі ми вже спокійно доїжаємо в Ясиню,де дізнаємося,що Гарбузу майже відірвало зеркало заднього виду,і воно висить на соплях)заспокійливий глінтвейн з білого вина приготовленого Юрою)Ніби все ок...вирушаємо на Драг,в гори,за пухляком)

Знову ж таки драг порадував нас явною нехваткою снігу(старою кріселкою,я підіймався одним з останніх - то ми ледь не випали з кріселки,то загублена лижа валяється,то шолом...в нас з Лесьою вже була істерика)гг)



Підйом на гору видався напрочуд не важким)в порівнянні з підйомами на Чорногору)
Дьома взагалі крутий мен,він практично всі карнизи оглянув і вибрав собі такий файний для дропіка).





Далі ми на вершині,поїли,перевділися і потрібно вже спускатися...так,як багато сумнівалося,то я направив свої лижі вниз і за 3 дуги вже був в безпечному місці)(Зроблено це було для прикладу для інших)Сніжок в кулуарах - бомбовий)але частенько попадається фірн на хребтах та надувах,але т-ки знову попадаєш в кулуар - знову кайф)
Наступним поїхав Гарбуз - молоток - прогресує,не злякався крутяка,але його універсали не втримали його на такому схилі і він трішки прокотився,прокуверкався),а я за всим цим наглядав зі сторони...ніби все поки правильно)


Ще на горі я сказав,що ми підемо ще на один підйом з кулуару,ті хто не хотів,то спустилися з Близниці і переїхали на хребет Жандармів - правильне рішення,хоча спуск казали був жорстким)
Чекаючи поки всі спустяться та слідкуючи за компані,ми з Катеринкою по трішки навісили лижі на рюкзаки,та були готові до підйому,зачекали Гарбуза,Лесю,Юрубайка(який потім зателефонував,та сказав,що підійматися в цей кулуар не буде,повідомив,що спускатиметься до Оази,ми трішки подумавши сказали в якому напрямку йому їхати,проаналізували ситуацію - найважчу та найнебезпечнішу частину ми вже проїхали,та наявність невеликої к-ті снігу,ми відпускаємо його вниз самого.
Це і була наша помилка - ніколи не розділяйтеся і не відпускайте нікого самого!

На перемичці між Близницею та Жандармами мені телефонує Гарбуз та каже,що Юрабайк попав в лавину та загубаи лижу.Звичайно я подумав,що він спустив якусь соплю,зарився і його лижа десь закопалася....проте швидко спускаємося в кулуар і на пошуки,по слідам Юри)
За к-кома ущелинами натрапляю на Юру,і перше,що приходить в голову - "ні х.ра собі",Юра підрізав всю доску в невеличкій ущелині,шириною в метрів 30,на лінії відлому висота доски мала десь під 50 см)але спустившись вниз ще на метрів 30-50,ця лавинка мала глибину понад метр...
Добре,що Юра зміг вибратися з неї....і зателефонувати нам....а такого могло б і не статися...
Далі - відкопали лижу,спустилися на Оазу і почали спуск вниз до машин....по дорозі я відхопив к-ка жирних камінців(
Хотілося все це забути,тому машини 2 рази заїжджали до колиб за Закарпатськім коньячком,який ставив Юра.....музика..і тд)
А потім рідний дім - міцний сон,а сьогодні аналіз поїздки....
Бережіться і думайте та прораховуйте все наперед,а головне ніколи не відпускайте нікого самого в горах!!!
П.С. більше фоток від Олавіна)

[olavin]

Фотографії лавини:

[гарбуз]

просто доповнення

[Tsunami]

Да, ребятки, кое-кто в рубашке родился. Хорошо хот правильные выводы из этого сделали. А то ведь могли и цинк родителям вернуть

[Vols]

до учасників поїздки: а хтось з вас там катав до того?

[Ispanez]

Коментар від Vols

до учасників поїздки: а хтось з вас там катав до того?

Грузиш?!)))
жартую...до того там катала Катеринка,Дьома який відповідно і показував кулари...я в тому районі бував,але з Близниці ще не катав...
як то кажуть субота 6 лютого вдалася

[jurabike]

фотозвыт Олавына Близниця-Драгобрат 06.02.2010 - olavin - PhotoFile.com.ua / id: vas

Добавлено через 9 минут

Дьомын Андрый





та його друган

[Katerynka]

Це точно, деньок видався ще той- літаючі шоломи, лижі і лижники.

От і знадобився мій комплект лопата/щуп, добре що тільки для пошуку лижі.

Гори дали нам хороший урок- ми багато з нього почерпнули і зробили відповідні висновки.

А взагалі- катання в кулуарі було на всі 100! хочу ще!

2 jurabike: то Роман Слободян