[Kaya]

Ура - ми вибраолися на Бук! Погода обіцяє підпортити нам вихідні, але поки що середа і ми в захваті!

І так, середа - день перший:

Нарешті, о нарешті мені уступиили, і я мало не вперше в житті виїхала на Бук о 4:30 ранку. Дорога сухенька і чистенька, а головне - учасників попутного руху помітно менше, аніж у вихідні.
Відразу відчула на собі наслідки вранішнього виїзду - спати хотілося всю дорогу. Накінець я розклала і відсунула так своє пасажирське крісло, що воно радше було схожим на гамак. Поспати не вдалося і я, позіхаючи, почала слідкувати за в"їздом у Яблоницю.
Датчик темпратури в авто показав -14 і щастю моєму не було меж. Виявляється, сьогодні в програмі мороз, яскраве весняне сонечко, що вирішило тішити нас аж до 3-ьої і "сліпий" сніг у вигляді веселих сніжинок, поодино літаючих чи то вниз чи то вверх.
Краєвиди тішили красою і ми накінець підїжджали. :ok:

8 ранку ми поселилися в Поляниці. Себто приїхали поселятися. Закинули речі, домовилися про вечерю і з моїми вигуками "ну скоріше вже, я кататися хочу ! " ми вирушили. До нас під хатою, де ми зупинилися, попросилося троє інших жильців. Вони спішили взяти акційні абонементи, чи то продовжити прокат, але їх "таксист" запізнювався, і ми взяли їх із собою. По дорозі вони поділилися з намии цінами, статистикою про наплив людей станом на понеділоу і вівторок, і ще розповіли про погоду від початку тижня та стан трас.

І що ви думаєте? Ми попали в тянучку. Невеличку, але! У мене надулися щоки від зновуневезіння, але все виявилося добре. Парковка біля 5-рки була наполовину порожньою (це я оптимістично :wink, ми без проблем викинули наших попутчиків біля кас, припаркувалися і я побігла в прокат по лижі. Тирчала там, аж переживала, чи встигну. Дуже все повільно хлопці роблять. Хоча .. кожному підбери, приміряй.

Отже взяла лижі (150 см) і палки. Обіцяла руці катати без палок, але потім згадала всякі горизонтальні переходи і подумала, що дві мої ніжки важливіші, ніж одна ручка, адже їм ще кататися потім 4 дні, і вмерти їм я не мала права дозволити.

Поїли і о 9-ій вибігли на підйомник.

Пішла на 17-ку повипробовувати лижі - все виявилося краще, ніж я думала. Далі рушили на 11, 15, 15, 14, 13d, 13с, 13b, 13d, 13d і пішло поїхало...
Перша година дня, ми вже пообідали в панорамі на горі 15-ки і в арсеналі 20 спусків. Я щаслива безмежно, лижі слухаються, все получається.
Спустилася до низу 8 і 11, покрутилася і пооглядалася, але жодного іншого шукаючого погляду не зустріла то ж і поїхала на 8-ку. Працювала лише одна - B. А була облаштована для слалому, С просто чомусь закрита. І далі все як має бути - 8, 8, 8, 11, 11, 15, 15 ...
Загалом 38 спусків до 4-ої. І ніякого вечірнього.

З погоди ще момент - був вітерець. Чим пізніше ставало - тим сильнішим ставав вітерець і о 4-ій вже було досить холодно підніматися на кріселках.

А тепер про траси:
17 - супер для навчання, цілий день в ідеальному стані, що й не дивно. Адже чайників в будні не було зовсім.
11 - теж супер. Я на неї сьогодні проміняла 13-ки.
15 - бомба - виявляється, що ця траса цілком мені під силу на довгих лижах, в час катання почала звикати до швидкості і контролю. Хоча я про основну трасу, її новоспечені відростки ще мені не під силу. Тобто я там катнула раз, другий, але негарно. Хоча траси були ідеальні. Після обіду трошки стесали низ 15-ки, але не так, як зазвичай на вихідні. Горба жодного, внизу 15-ки, без льоду, за цілий день, уявляєте? Там катати було просто супер.
16 - погана була. Вперше застала трасу в стані між відратраченим снігом і льодом. Тобто майже лід. Це в обід. І тут далося взнаки те, що канти в моїх прокатних лиж ... мм ... як би то сказати, щоб культурно...
Слава вихідним у бідні, льодом покрилися дуже мало участків дуже деяких трас за цілий день. І катати було де і без супер гострих кантів.
5 Н - одна з тих, яку стесали геть начисто, хоча я там з"явилася мало не підвечір.
5 А - бомба! Спершу трошки корявого спуску, лиш би спуску, а потім розгін і супер довгий участок, де я відвела душу разів 4.
8 - як завжди - нема до чого придертися.
12 - в кльовому стані, але чогось така нецікава мені видалася, що ніразу не вернуласч на неї.
13 - що тут казати. Все як завжди - "Хіт сезону" - тільки народу нема. Тобто є, але то не до порівняння.

Щось про себе - рука моя образилася. Еластичний бинт не справився з задачею. Думаю, він все ж допоміг, але задача, як така, не для бинта.

Ну ось і все на сьогодні. З нетерпінням чекаю завтра. Лижі забрала з собою, завтра продовжуватиму, ібо ніякого борду чи блейдів. Обійдуться, почекатуть, бо тут таке діло...


П"ятниця - день третій:
Ой, а де четвер, спитаєте ви. Але я провтикала написати звіт за четвер, а в п"ятницю сталося стільки всього, що я вже забула про четвер. Ну ... в четвер траси були дуже хороші. 13-тки я вже не промінювала ні на що, і нарешті у мене стало щось получатися. Фото нема, бо ми вдруге забули фотік дома. Щодо погоди, то сонечка власне не було, був вітерець. І ніби все на разі. Катала далі на лижах, тупі канти дістали. Всумі 34 спуски, до третьої ми уже втекли зі схилів. В прокаті попросила щось погостріше і отримала обіцянку, що канти на тих же лижах будуть загострені до завтра.

Так ось п"ятниця почалася з того, що лижі мені дали більші, тобто довші. "Зате щойно з сервісу", - сказали. Ну .. я зітхнула, сама ж просила гострі канти, і поїхала кататися. Все знову ж таки виявилося не плачевним, але гіршим. Лижі зле гнулися і задоволення було менше. Але то таке. Зрештою десь о 2-ій я їх здала і перевзулася в блейди, ой, але то інша історія.

Так ось зранку біля нашого поселення було -8. Я втішилася. Через півгодини там уже показувало -2. І сонце вгатило, як невгамовне. Поки ми приїхали до витягів, стало зрозуміло, що ось він - кінець зимі. Я хутко зняла фліс і побігла ловити останній сніг.
Катати в термушці і курточці було досі жарко, що я відчула через 15 перших хвилин, тому всяка можлива вентиляція була відкрита відразу.
Сніг просто танув під ногами... Доїждаючи до 13 D загрузити носки - означало моментальну зупинку. Спуск по 13 D був просто нудним через втрату швидкості. Зрештою це сталтся трошки ближче до 12-ої, а до того часу я відкатала 20 прекрасних спусків. Позакріплювала свої здобутки, чого знову ж таки не підтвердять ані фото, ані відео, бо фотік ми взяли, а батарейки провтикали. Лошаріки.

Так ось ніжки мої вже знудилися, від 12-ої до 1-ої ще 5 спусків. Пішла на обід до авто, там же і перевзулася в блейди. "Нарешті за три дні мої милі блейди", - подумала я і почала свій агресивний спуск. І "о мракі"! Жах! Вони мене не слухаються, розлітаються в різні боки, я підлітю на кожному горбику і за 5 хв у мене вже нестерпно втомлюються ніжки. Я прийшла в шок. Це виявляється я на цих неповноцінках катала "все життя"! Враз переосмислила всі погляди і тепер користуватиму ними лише за необхідності. Від того кайфу, що я ловила 2,5 дні вони і рядом не стояли.
Але нічого не залишалося, відкатала ще 10 спусків по десь між трасами, ялинками, по горбиках, попригала. Між іншим на лижах пригати легше, щоправда летиш мабуть нижче.
Коротше зі всякими чаями, кавами, балачками і валяння в мокрій каші, інакше не назвеш, я витримала до 4-ої і ми сматалися додому.

Залишаючи схили, багато з яких показали свою земляну основу місцями, ми спостерігали, як вся ота каша просто сповзає і плавиться, але настрою нам не поменшало. Адже завтра, звідки не візьмися, приїхати подиитися на це чудо вирішили наші друзі. І всі разом ми перебиратимемося на Драг лише у неділю (ми тоді так думали ). Ну, так вже вийшло. Лиж в прокаті не братиму, бо снігу реально вже нема. Просто вирішили потусуватися на схилах. Маю ще дві картки на 18 і 28 спусків приблизно. Ось і все.
Якщо чесно - то я так і сприймаю цю п"ятницю, як закриття Буковелівського сезону. Але дуже тішуся всьому, що я встигла знайти за цей коротенький час.


День четвертий - субота

to be continued ...