[nep4uk]

Літом 2014-го я вже заїзджав в Альпи.
Тоді поїздка була галопом по Європах, хотілося всього і відразу: і гір, і моря, і Румунію, а про Альпи я знав тільки 2 слова: grossglockner i cortina d'ampezzo

Через 2 роки гірські серпантини знову покликали до себе.
Дати вибрано 18-28 червня (2 дні зайвих вихідних як-не-як); довго ламаючи голову якою буде поїздка (серйозно розкатати Австрію чи повноцінно катнути Доломіти), вибрав улюблені скелі Італії А від Доломітів зовсім поруч Швейцарія...
І знову муки вибору, з розмаїття перевалів, озер і долин часу буде тільки на частину...
Цю проблему вирішив просто: катаю тільки перевали, 100% must-have перевали Доломітів (passo Pordoi, passo Sella, passo di Valparola, passo di Falzarego, passo Gardena, passo di Fedaia, passo di Giau - блін, я його пропустив! ) і швейцарська зв'язка Susten pass, Grimsel pass, Furka pass. Решта - точки по маршруту, розкатувати які буду по ситуації.
Забігаючи наперед, получилося катнути все, окрім 2 перевалів в Швейцарії (Nufenenpass і Gotthard Pass), глосглокнера і пару доріг в Італії.

Маршрути і точки забиті в новий жпс (TomTom Rider 410) , MSR Windburner i Їдло спаковані. Вйо в горби!

1 День. 18-06-2016.
Кордон... Черга... Машини стоять по 9 годин.
Проскакую за годину, довелося чуть повозитися з носінням бокових кофрів на нейтральну полосу, бо не вміщався в міжряд з ними
Автобан... Зупинки кожні 150-200 км, обід в кафешці за Краковом. ЖПС починає подобатися своєю guide-line з індикатором заправок\ зон відпочинку по маршруту.
На австрійському кордоні о 16-30. Забиваю в жпс Зальцбург, фігня їхати, вирішую топити поки їдеться.
Linz, дощ вже нормальний валить.. пробка на автобані.. гроза на горизонті...
Хороший момент щоб втікти в готель. Rosenberger Seminarhotel Ansfelden-Süd, 50 євро за ніч без сніданку.

2 День

Встаю пізно, 1000 км даються взнаки дубовою дупою
Наступна ночівля Zell am See, дощ не перестає, день не обіцяє нічого яскравого.
Плани розкатати долину 9 озер відкладені на майбутні поїздки, дорогу до Postalm прокладаю через Attersee і Wolfgangsee.
Attersee... яке ж воно велике!
В якийсь момент бачу вказівник Bad Ischl і різко повертаю в сторону гір, ну їх в баню, ті дощові озера, суцільна монотонна нудьга.
Вже за пару км на узбіччі появився знак "Smart rider" і стало зрозуміло, що я не помилився з вибором
Хороша дорога, нагадала 146-у через парк.
Postalm... мда, в дощ краєвидів не побачиш, а спуск в суцільній хмарі, в суцільній тиші, без жодних ознак присутнусті людей, додав нотки трилеру, все очікував коли якась чупакабра з кущів вискочить

Обід з Їдло на автобусній зупинці, блін, а прикольно так!
До Zell am See всього нічого, відкриваю на смартфоні BestBikingRoads і прокладаю найдовший маршрут по рекомендованих дорогах. 166, 163, 164-а. Внизу, де немає хмар, і не такий сильний дощ, катати дуже навіть приємно! Ще й виявилося, що BBR таки не бреше!
Zell am See, дощ далі падає, кемпінг відпадає, знаходжу гестхаус на березі озера, 25 євро.
Зате пиво з панорамними краєвидами



3 День

Моросить. Глосгнокнер в таку погоду я вже катав , що ж, колись таки зловлю сонце і там.
108-а, паралельно до глоса. Круууутоо, все те саме, що і 107-а, тільки платний тунель замість перевалу
І тут історія повторилася: як і 2 роки тому, північна сторона хребта була вкрита дощовими хмарами, а на півдні було сонце! Як же ж приємно нарешті зняти дощовик!

А горизонт! OMG, який Nationalpark Hohe Tauern красивий, а долина з Hinterbichl... Так почався відлік запаморочливих краєвидів.
В Oberhuben звертаю в сторону SP44 Італії , тут починається відлік постійних думок зупинити поїздку і перетворити її на хайкінг з радіалок куди зможу добратися. І так кожен наступний день.



passo Stalle, світлофор дісно стоїть (Італійська частина дороги настільки вузька, що рух обмежений світлофором. Спуск з Австрії дозволений тільки перші 15 хвилин кожної години, решта 45 хвилин виділено на підйом зі сторони Італії).
Мені не пощастило, під'їхав на зелений світлофор, тому плани про фотосесію і обід на перевалі довелося відмінити.
Вйо донизу, попереду Tre Clime!
Цього разу звертаю напряму на Misurina до парку. Дивно, в будній день дорога абсолютно пуста!

Контрольне фото зверху і втікаю обідати до озера. Хоч і літо, та наверху прохолодно

Перекус, вперед на Pordoi!
Спуск в cortina d'ampezzo. Німці... як жеж їх багато... Катають групами, спорти-стріти, всі в кожі, навалюють 70-80 вниз по серпантинах . Набагато рідше зустрічаються гружені туристи.
Passo Falzarego, Passo Pordoi. Доломіти у всій своїй красі.



Зупинка, чергова інспекція покришок. Кажись корд став просвічуватися раніше ніж я очікував

Вирішую не зупинятися в camping Marmolada, а їхати в Больцано шукати нові шини.
Passo Costalunga, а на горизонті сніжні шапки Альп!
Прикольний спуск в Больцано, блін, ну і жара в долині, ще й час пік і обмеження 40 по місту...
Ночую в кемпінгу за ціною кемпінг-буса
Стало зрозуміло, чому німці катають не гружені - вони кемперами приїзджають, а моти на прицепах
Чехи сказали стельвіо норм вже, температура чуть більше 0, можна їхати

4 день

Заїзджаю до хондівського дилера, ставлю Metzeler Roadtec 01.
За час поки мот в боксі, любуюся новою африкою і polizei мотами

1-а година, мот готовий, вйо в Доломіти!
Хочеться катнути щось нове, тому шукаю що повертлявіше є дорогою назад, попадаю на SP132.

Нові покришки дивують - мот набагато стабільніший і намертво тримається дороги.
Ось і Canazei, перевали забито в жпс, маршрут девайс прокладає ідеально, погнали!
Passo Fedaia, Passo Falzarego, Passo Valparola, Passo Gardena, Passo Sella. Відпад.



Нові покришки і дорога провокують спорт-їзду,вперше закладаю мот до підніжок, причому і на підйомах, і на спусках. За деякий час виявляю потертості і на дугах. Стає якось страшнувато
Краєвиди... без слів.

Вертаюся в Canazei, жпс тупить з POI метрів на 100-200, проскакую кемпінг (не додумався подивитися на протилежну сторону дороги ), в пошуках роблю ще 1 марш-заїзд на passo Fedia
З 3-ї спроби знаходжу кемп...
Сусід - француз, приїхав автостопом, робить радіальні виходи з кемпінгу і класно вечором грає на гітарі. Багато говорили про гори.

5 день

Не можна просто так взяти і поїхати з Доломітів.
Роблю круг, тільки в зворотньому напрямку - Passo Sella, Passo Gardena, Passo Valparola, Passo Falzarego, Passo Fedaia









В Альпах вже потепліло, пора перебиратися в Швейцарію.
Спускаюся в Больцано по SS48, нічого особливого, зате класні краєвиди на Parco Naturale Monte Corno Naturpark Trudner Horn і долину Больцано.

Повертаю на Passo di Pennes, початок від Больцано - вилитий каньйон в Чорногорії.
Обід на перевалі. Їдло - відкриття для мото-подорожі.

На спуску - мот розвалений на 2 частини, чуваки кажуть з пілотом все ок.

Passo di Monte Giovo за ним відразу Passo Rombo\Timmelsjoch. Моща!




Спуск в долину Soeldenа, дуже красиво тут.

Вирішую доїхати вже до Ішгля, щоб наступний день почати як планував ще у Львові.
Дивно, але кемпінга, який бачив на гугл мапах, немає в жпсі.
Galtur, Wirl проскакую, вже змирився з ночівлею десь біля дороги, і тут вказівник на кемпінг! Ура, гарячий душ після такого активнього дня - дуже навіть потрібна річ
Campingplatz Zeinissee, приїзджаю на сам захід сонця, красота.

На диво затишне місце. І без інтернету
Скандинави тусуються для хайкінгу, австріяки на мотах катають по дорозі за горб, певне щось там є цікаве, завтра гляну.


6 день

Зранку не можу знайти телефон, вирішую, що десь закинув в речі. Потім виявилося, що таки закинув, тільки не в багажники. 4 провтиканий на моті телефон, ось тому в мене найдешевша нокія
За горбом біля кемпінгу виявилася дамба з оглядовим майданчиком, красиво.

Silvretta Straße, прикольно, але серпантин на західній стороні(спуск), а я не сильно виспаний.

Швидко доїзджаю до кордонів і повертаю в Ліхтенштейн.
Зупинився на заправці, залив 2 літри, побував в Ліхтенштейні
Поворот в Швейцарію, Walensee. В озері плаває купа дерев.
Klausenpass, вах!



Susten Pass, вах!



Grimsel Pass, вах!



Furka Pass, вах!

Ночівля в Andermatt, Gotthard Camping. Пиво 4 євро
Розговорився з британцем. Їде (син-студент в нього нажопніком на гусі) в Грузію. Без часових обмежень. Круто їм
В Україні також буде, правда Львів\Одеса\Київ знайомий росіянин сина закреслив, як міста куди не можна їхати. Думаю таки заїдуть
Багато говорили про політику, якраз відбувся Brexit.
Побачив в нього книгу Motorcycle Journeys Through the Alps and Beyond: 5th edition, треба купити собі буде.
John сказав, що Oberalppass закритий, прийдеться чуть міняти маршрут, зате катну Gotthard Pass.

7 день

- Hey Viktor, I've got some good news for you. Just talked to Irish guy, they opened Oberalppass past night, so you can continue your journey.
- These are great news, John!

Oberalppass відкритий і пахне свіжим асфальтом

Passo del Lucomagno, нічого особливого, чи просто я вже стільки всього надивився, що перестало чіпляти?

В долинах жарко, але це ненадовго.
San Bernardino Pass. дорога поряд з автобаном, правильною їздять тільки поціновувачі Дуже класно.

Обід вже за традицією на перевалі.

Julier Pass, потужні льодовики,

Berninapass, вечірнє світло дуже круте.




Знову в Італії, їду в Camping Aprica. Дуже несподівано Passo d'Aprica виявляється мега-фановою дорогою щоб повкручувати, хоча і загружена трафіком.

Набігла втома, вирішую наступний день провести на озері.

8 день

Знову Passo d'Aprica. в долині накрапає, проїзджаю кілометрів 40 і прямо по курсу впираюся в стіну дощу. Не поплавати мені в італійському озері цього разу, розвертаюся в гори.
І знову Passo d'Aprica! Коротенька, але ж наскільки фанова!
Passo di Gavia. Ух і вузька в лісі! Ледве розминешся з машиною.




Спустився в Bormio. На Stelvio гримить, але що поробиш, треба їхати.
Правильне рішення, в Борміо ливанула просто стіна.
Дощовий passo Stelvio.





Я думав там тільки відомі всім шпильки, а виявилося - це тільки частина фану. Зверху суцільний сніг і люди в лижних ботах
Дощ далі падає, на швейцарській стороні взагалі мега-грози.
Вирішую спускатися вниз і їхати потроху в напрямку Австрії, сенсу сидіти в дощах високо в горах не дуже багато.



Але раптом, буквально за годину, хмари розбіглися!
розворот - і вйо знову на Стельвіо!
Umbrailpass, Ofenpass і швейцарський парк, супер краєвиди.








Але тут нєжданчик - заднє колесо починає носити.
Прокол... В голові відразу діалог:

Єті: Візьми мій ремнабор, з балонами для підкачки.
Я: Ай ну, буду зі своїм, я катаю акуратно і не пробиваюся.

Цікаво, як я хотів знайти насос для підкачки в парку

Якось добрався в Zemes, повезло знайти майстерню(жпс тупить з POI, підвіз під майтерню, але як і з кемпом, на сотню метрів недовіз).
Маленький кусок скла в шині призвів до немаленької дирки зі жгутом.



Залатав колесо і поїхав на Давос.
Flüelapass в західних променях сонця.



В Давосі кемпінг біля залізничної колії і шумної ріки.

9 день

Albula Pass і ще разок Berninapass, цього разу з поворотом на Forcola di Livigno.



Passo del Foscagno, класні краєвиди вниз.



Знову Stelvio.







Пора додому.
Загубився в якомусь середньвічному італійському містечку

,

ще раз оглянувся на гори



і потулив в Австрію.

По дорозі проскочив Reschensee, звідти дуже класні панорамні краєвиди.
На кордоні і аж до Serfaus тягнучка.
Забиваю в жпсі Зальзбург, далекувато, але спробую.
Інсбрук, виїзд з тунелю і дощ
Вдягаю дощовик, погнали.
Дощ жестяковий, в якийсь момент спробував зупинися в мотелі, нда, за 80 євро нехочу-небуду, таки в Rosenberger.
в 9 вечора заїхав в той самий готель, що і в перший день. Чувак на рецепції мене впізнав

10 день

Рутинна штука км додому, з несподіваного - знайшов черешні на австро-чеському кордоні, дотягнутися до гілок можна, смачні черешні
Кордон проскочив за годину 15 хв. Заїхав на заправку. Довго тупив, чому не стартує лічильник і бєнз не заливається, хоча пістолет в баку; навіть колонку міняв
Пристроївся в хвості за машиною і акуратно докотився до Львова. 10 вечора заїхав на стоянку.

Basta!






Більше фото: в альбомі
Трек на карті: тут