Проігнорувавши вибори, ми таки зібралися та поїхали компанією на Буковель на 6-7 лютого.
Загальні враження: снігу менше, ніж було 2 тижні тому у той важкий тиждень лютих морозів. Безумовно, каталка була дуже вдалою, і погода, і кількість людей на трасах сприяло комфортному відпочинку.
Черг як таких протягом обох двох днів не спостерігалось взагалі - далися взнаки вибори; не скажу, що людей на трасах та автомобілів на паркінгах було мало, але присутність маси людей, як це зазвичай буває на вихідних, не відчувалася. Загалом було комфортно – що на станціях витягів, що біля фаст-фудів, що у «Панорамах», що на паркінгу.
Субота, 6.02.
Ранок морозний, сирувато, однак жевріє надія на те, що вдень має буде сонце (забігаючи вперед, скажу, що сонце таки було і в той день вдалося засмагнути). Піднялись по 14-тому витягу, спустились по 15-му – дуже сподобалось, прийшлося повторити.
З 15-го перемістились на 11-ті траси – у порівнянні із ситуацією двохтижневої давності на трасах стало менше льоду, однак все одно місцями (особливо на «чорних» трасах) було жорстко. Те саме і з 16-ми трасами.
8-мі траси – 8В із початку трохи жорсткувата, 8 С – взагалі ідеальна (за порадою пана Богдана я там і в суботу, і в неділю техніку напрацьовувала).
Після обіду перемістились на 13-й витяг – і зробили помилку: поки ми піднімались 14-им, на 13-му не було ні душі, а як тільки ми спустились до його нижньої станції, там вже були черги. Та і після обіду траси 13-тки були просто здерті, місцями був лід. Покрутившись там, повернулись ми на 15-тий, а далі знову на 8-мі та 11-ті, після катання на яких зробили висновок, що всі траси (за винятком 8В та 11 D) після обіду були стесані. Тобто як і завжди, нормально покататись можна лише до обіду, після обіду вартує поїсти та поїхати додому, попаритись у сауні чи відіспатись.
Загалом день пройшов під враженням мастер-класу від
пана Богдана/ Boba Kneissl’a, який невтомно ганяв нашу компанію по трасах, вичитував при помилках та залюбки роздавав поради щодо покращення техніки. Шкода, правда, що пан Богдан не зміг приїхати на 2 дні – наша компанія від цього лише б виграла ;-). Фото з обіду біля буса Богдан вже викладував у сусідні гілці -
http://extreme.com.ua/forum/nashi-vs...6-02-10-a.html .
Ввечері була вечеря, загальні посиденьки та ходіння на пиво по микулинецьких барах; до слова, непоганий бар при садибі «Добродій», у «Зорях Карпат» теж.
Неділя, 7.02.
Знов ж таки, старт з 14-го на 15-тий і далі на 11-тки і 8-мки; і там, і там траси у хорошому стані. 16-ті жорсткі, на 16А багато каміння. Перебралися на 12-тий витяг, де найбільше мені сподобалася траса 12С – малолюдна, цікава у плані спускання та краєвидів.
Перебралися на 5-тий – теж сподобалося, траси непогані, найбільше вразила відсутність черги як такої на нижній станції цього витягу – я такого не пам’ятаю, скільки їжджу на Буковель.
В районі обіду визирнуло сонце, і частина наших поїхали на 2-ку – о 14:00 там мала розпочатись якась акція від Burn’a. На акцію я не поїхала, зате чудово катнула на 1-чці; правда, перша половина траси 1С була на той момент трохи здерта, однак викат 1А і траса 1В були у хорошому стані.
Чого аж ніяк не скажеш про 2-йку – половину траси перекрили готували для нічного катання, пізніше її всю закрили, а об’їзд, по якому можна було дістатись назад на 5-ку, був просто у жахливому стані – одна земля з льодом, люди об’їджали лісом, шматок ділянки у лісі теж здерли до землі.
Фан-парк із вже знаменитою подушкою зблизька:
На диво, 2В, якою всі і спускалися до 5-ки, була нормальна.
13-тий і 22-й витяги ми в цей день не обкатували, там катались друга частина нашої групи – враження у них залишилися позитивні.
Харчування. У попередньому своєму звіті я наводила цьогорічні ціни у фаст-фуді «Tood-Food», цього разу коротко наведу ціни у ресторані «Фільварок», куди ми заходили на гаряче вино. Гаряче вино тут справді краще, аніж у фаст-фудах, а от стосовно цін – судіть самі:
- м’ясне асорті – 42 грн
- оселедець з цибулею – 22 грн
- гриби білі мариновані – 52 грн
- салат з квашеної капусти – 20 грн
- вареники з картоплею та шкварками – 38 грн
- вареники з грибами/сиром – 44/40 грн
- деруни з м’ясом/з сметаною – 48/38 грн
- юшка грибна/борщ/бульйон – 42 грн
- банош – від 16 до 32 грн
- свинина з картоплею по-домашньому – 48 грн
- шашлик із свинини/телятини (100 г) – 54/52 грн
- картопля по-домашньому/пюре (200 г) – 25/20 грн
- горілка (50 г) – 10 грн
- глінтвейн – 15 грн
Однак якщо порівняти ціни «Фільварку» з цінами у барах «Панорама», 38 грн за вареники з картоплею та шкварками не здається вже аж такою розкішшю. Поясню. На замовлення обіду в «Панорамі» під кодом «2», який значиться у меню як «картопля з беконом і соліннями» нам подали три половинки картоплі (тобто 1,5 картоплини), на кожній половинці якої лежав підсмажений шпондер, нарізаний кружечками квашений огірок, горстка квашеної капусти (яку було неможливо їсти) та порція кетчупу у стіку. Після такого «ситного» обіду хочеш-не хочеш, а мусиш давитися хот-догом або тратити свої кровні у тому ж «Фільварку». Решта ціни у «Панорамі» не дуже запам’яталась (ковбаски - 20 грн, ковбаска із картоплею фрі – 48 грн), однак враження залишилися далеко не позитивні.
Люди. Якщо субота, як вже зазначалось, пройшла під мастер-класом від Boba Kneissl’a, то початок неділі ознаменувався із знайомством з Максом Бульдозером. У неділю вранці підходжу до нижньої станції 14-того витягу і бачу біля турнікету нові слаломки Елани (до речі, модель спорядження у профайлі річ потрібна – можна вирахувати, хто на чому катається і вже по спорядженню ідентифікувати його власника). Думаю, ну дєла, хтось із зелених, але вроді не пригадую, що саме на слаломках катає. Підходжу ближче - стоїть мужчина у чорном костюмі і оранжевій масці і біля нього ще один нижчий хлопець у куртці «Актів-спорту». Ну, думаю, раз оранжева маска, раз другий чувак у «Актів-спорті», стопудово Макс. Підходжу, внагляк, перебиваю, вибачаюся і питаю, чи то не він. Ось так ми і знайомимося :-D. Правда, шкода, що не було часу та можливості більше поговорити.
Стосовно інших – із Salseros’ом ми розминулися практично вже в останній момент, Офігелію не вдалося ідентифікувати ні на жодному витязі, а з решти знайомих я щось нікого не впізнала. Та воно й не дивно, я щось у такому пориві намагалася не халявити на трасі, а правильно виводити дугу, як показував Bob Kneissl, що не зосереджувала свій погляд на людей навколо.
Загалом дякую всім, хто був з нами:
- Bob’у Kneissl’у за поради і натхнення на самовдосконалення
- Vols’у та його чарівній дружині за компанію
- Ну і моєму співробітнику, другу і куму, яке це все і організував ;-).
Не буду забігати наперед, однак на Буковелі, швидше за все, наступний раз буду аж у березні (планую потрапити на тести), так як навіть із наявністю скіпасів у кишені відпочинок таки треба урізноманітнювати :wink:.