І так - буду коротко:
Поїздка планувалася заздалегідь. Майже ніхто про неї не знав. Такий собі сюрприз.
Приїхала сама, бо попутчика не знайшла. І добре зробила, що не знайшла.
Ужгород - дуже гарне місто.
Замок посеред центральної частини, старі будиночки, бруківочка, річечка, чайки. І навіть дощ не зміг поміняти враження якогось такого ... затишку.
А далі ! ... Найголовніше! Зустрічі! Зустріч на вокзалі, спонтанний ранішній чай / кава в Меделін, і звісно планований вечір в Кактусі. То була найтепліша посиділка, яку я тільки пам"ятаю (на своєму віку).
Легендарний Кактус !
Все просто супер.
Стільки пива я ще не запивала віскі
Мені досі шкода, що я спровокувала таку масштабність цієї зустрічі. Але в глибині душі мені неймовірно приємно від цього.
На наступний день ми це все продовжили і складалося враження, що ми і не розходилися нікуди. Я собі з трудом прикидую, як би то виглядав візит на 3 дні, наприклад
Ден, Джуні, Жека-адмін, Кльопа, Stephan, Ivanushka, Dysya, Юркіс, Алігарх, Санчес, Діп, Фанкарвер і Юрец! Уявляєте собі !?!?!
Ні - того уявити не можна, і описати не можна - за тим треба їхати в Ужгородський Кактус!
Тут, правда, не всі:
Обговорюємо всяке:
Особисте знайомство і живі балачки залишають далеко позаду оце все наше онлайн. За два дні емоцій більше, ніж за 2 сезони. Хочу назад, дідько забирай!
Будьмо ! Хей!
Насправді хочу дуже подякувати всім. За приділений час, за душевний прийом, за МЕГА спілкування.
P.S. І вибачайте за фото - ну не люблю я то. Я люблю вас всіх вживу.