[Karmen]

Коментар від Зёбра

пока доорёшся в шквальный ветер, чтоб дорогу на тропке в черничнике уступила

Ти мене озадачила, я такого не пам’ятаю. Пам’ятаю, пропускала тебе з Дольче, коли ми спускалися вниз і я поволі хромала. На підйомі пропустила дихаючих в спину Волику і Ольку і пропонувала пропустити Дольче. Твою чудненьку наливочку прекрасно пам’ятаю Хм. У мене проблеми або з пам’яттю "тут помню, тут не помню", або зі слухом і ти до мене не докричалася Звиняйте

З.І. Фотозвіт потихеньку готується

[BAD]

Коментар від Karmen

З.І. Всі уважно себе огляньте! Я притарабанила на собі безбілетного пасажира, довго заливала його олією, але цей гад так і не захотів вилазити. Спроби витягнути самостійно завершилися невдачею. В травмпункті надавали по руках за самодіяльність, витягнули голову кліща, вкололи прививку від стовбняка. Все ок, планую жити довго і щасливо

Кармен проведи упізнання свого нелегального пасажира!

1


2


3


4


5


6


7


8


9


10


11

В них щось є... !!!

[Gera]

Плохой прогноз погоды добавил интригу нашим "походенькам", а мерзопакостные ветер (11м/сек. суббота) и дождь+град+туман(воскресенье) сделали "лайтовый" маршрут достаточно серьезным испытанием для нашей снаряги и наших шкурок.
Фото участников:1) Дольче; 2) Falconerving и веселый человек Вова; 3) почти все; 4)Titoffы; 5) Jas; 6) Валерия; 7) Кармен; 8)Bad & Andreyha ( Мукачево БМ); 9) РУКОВОД(Зебра) и ГИД (Дольче); 10) "могучая кучка" на Пикуище...
Продолжение следует...

[DeepSilent]

Гера, на зажигалку снимал что-ли? Лиц не видно ))))))

[Irinka&AlexTitoff]

Для меня это точно был не лайт-походик, а ого-го экстримчик (соответствуем названию нашего форума!Желание удовлетворено при любой погоде и это здорово!
Всем всем респект и большущее спасибо за дружную компанию!Вы умницы!
По отдельности хочется сказать спасибо Зеброчке (атаман - ты наш!) за сухие штанишки и за вкуснейший борщик, Костику за глоток огненного напитка в самый нужный момент, плов на ужин, за умение ориентировать по мобильному телефону отстающих и пробегающих повороты! Норику, Юльке за носочки и за топанье в унисон...Кармен - за фотосессию и приношение воды с родника для всех! Дольче - за громкое "Не сссаать!!!" с улыбкой на лице, что придавало сил и оптимизма!Jas - Бегая по Карпатам, в промокших кедах, но с улыбкой и показывающим-ты пример для подражания всем киевским девченкам!Гера, Волыка, Вовчик- вы не ходоки, вы бегуны по горам!Спасибо за день рождения, Волыка свой день рождения точно запомнит на всю жизнь! Ну, и конечно, отдельное спасибо моему любимому Титоффу за улыбку и строгое "пошли!", увидев мои панические глаза в тумане и за всегда рядом!Пойдем есчё как-нибудь в лайтовый походик:
P.S. Все, что получилось тут..
https://picasaweb.google.com/1029762...201119_06_2011 и тут

YouTube - ‪Пикуй_2_18.06.2011‬‏

YouTube - ‪Пикуй 3_18_06_2011-19_06_2011‬‏

[Dolce]

Коментар від Зёбра

Да, характер у тебя сильный, таварищ ты мой боевой. Холодно, мокрая насквозь, а ни слова жалобы, ни полускрипа нытья- боец! Хоть в разведку с тобой!

Ты знаешь,
мой характер особенно ярко выразился в разговоре с ветром... Когда я шла с со стихией один на один... Ну, вопчем, он понял, что я о нём думаю, и малость поутих

[s_som]

По-білоому заздрю
Всі однозначно: молодці!

P.S.Треба самому вирватись із лап роботи і прийняти участь в таких походах.

[Karmen]

18.06.2011, 8:20. Дзвінок: "Виходи, ми вже виїхали з Шахти". 8:25 - я в бусіку, і ми веселою компанією під хохми мегапозитивного драйвера Пушкіна мчимо назустріч пригодам.


По дорозі зупиняємося біля мінеральних джерел.


В Ужку зустрічаємося з Шевченківським бусом, розбираємо продуктові пайки, заготовані Зёброю, за що їй окрема подяка.


Нашу палатку забирає Гера, за що йому ще раз величезна подяка. Розглядаємося по сторонах і... з фразою: "Десь тут має бути мостик через потічок" дружно рушаємо в прекрасное далеко.


А що, в когось були сумніви, що ми заліземо в є*еня?
Але нічого - самі в них залізли, самі їх успішно подолали і видряпалися на хребет.
При перелізанні через повалене дерево в є*енях я зашпорталася, зачепилася ногою за сучок і розпанахала свої Х-Сокси. Оголошую конкурс на найбільш переконливий аргумент для виробника, чому він має їх мені замінити по гарантії

Красотіще





Зёбра і непОрнокопитні сородичі


По дорозі кілька разів починався дощ, чекав, коли всі нап’ялять на себе штормовки, і зразу ж переставав. Після чого вичікував, коли всі запаряться і познімають штормовки, і починався знову. Точно за законом Мерфі


На зміну дощу прийшли шквальний вітер, а потім і густий туман. Доходимо до повороту на місце нічлігу. Gera, Волика, Falconerwing, Зёбра і Dolce спускаються вниз розбивати табір, ми з JAS спускаємося з хребта метрів на 3, щоб сховатися від вітру, і чекаємо інших. Передзвонюємося. Нарешті з густого туману з’являється групка веселих мордашок (настільки густого, що ми їх побачили, коли вони вже проходили акурат навпроти нас), радісно спускаємося вниз і тут виявляється, що у нас пропав Вовчик.
Він непомітно просочився в тумані повз нас (як потім розказував - йшов не по самій вершині хребта, а взяв трошки нижче, от тільки з протилежного боку від нас з JAS). Хвилюємося. Костя дзвонить: "Ти де? Що бачиш? Бачиш отоооой пупирь? А бачиш село, над яким сонце світить?". Через кілька хвилин наша пропажа вилазить на отой самий пупирь, свистим, скачем, махаєм руками. Знайшовся Спустився до нас, і майже одночасно з ним прибула мукачівська група в складі BADa, Люди, Андрюхи, Аліни і Десантника (я всіх назвала і нікого не переплутала?)


Всі поділили обов’язки і зайнялися справами. Хто куди, а я, як і підписалася - на кухню, поварьонком, носити воду, чистити картоплю, різати цибулю


Шеф-кухар Зёбра готує борщ, шеф-кухар Falconerwing - плов. Поварьонок № 2 Ірка Тітова нарізає хліб з ковбаскою. Наші шеф-кухарі постаралися - борщик і плов вийшли смащнющими-пресмачнющими, ням-ням.

І тут... підходить загадковий Гера... і ми дізнаємося, що у Волики завтра день народження! Урра! Happy birthday to you, dear Волико!

Розмови, жарти, фотки.


BAD!!! Де фотка, заради якої ми всі мали 15 секунд не дихати?

Костя розказує Норіку про можливий траверс Пікуя (для тих, хто не хоче підніматися на вершину). Хе-хе, про результат нижче.

Вночі вітер тормосить палатки, час від часу падає дощ.
Ранок. Снідаємо пловом, вичікуємо момент, коли дощ перестає, зриваємося, швидко збираємося і валимо. За прогнозом, біля 15:00 буде повна *опа.
Холодно, туман, вітер, дощ, один час йшов чи то дрібний град, чи то дощ так гостро сік лице. В черевиках чавкає і булькає. Жартуєм: треба було намилити шкарпетки, вже б випралися по дорозі. Нічого-нічого, ми не здамося, не дійдем - так доповзем.

Через якийсь час трохи відстаю від передової групи - орієнтуюся на силует Зебри метрів за 100 переді мною. Потім силует розтанув в тумані. Хм, треба уважно дивитися, щоб не заблудити. Цікаво, скільки ще треба йти? Розвилка на каменях. Здається, туманні силуети звертали сюди. Еге-ге-гей, я йожик в тумані! Хвилин за 15 чую голоси і з туману з’являється вершина з бетонною конструкцією. Невже це вже ВІН? ПІКУЙ!


За кілька хвилин приходить Дольче, також згадує незлим тихим словом камені і туман. Спукаємося кілька метрів вниз, ділимося враженнями. Жаль, через туман не видно краєвидів. Зёбра: "Я нікуди не рушу з цього місця! Я хочу бачити лице Норіка, який чалапає і все ще сподівається на траверс, коли він зрозуміє, що таки піднявся на вершину"
Барабанний дріб! Приходять Тітови. Ірка: "Повзем-повзем в тумані, повертаєм вправо, а там обрив і ніфіга не видно. Піднімаю голову - стовп якийсь. Вертаємося на головну стежку, піднімаємося - а там ви. Притаились и орёте (с)"
Барабанний дріб, оркестр - туш! Приходять Норіки. Читають напис на стовпі. Всю гаму емоцій на лицях словами передати важко, але відчувається гордість. Молодці.

МИ


Спуск з Пікуя. Мокрі ховзькі каменюки. Метрів через 100 смикаю ранене коліно. Усьо, приїхали, далі ковиляю потихесеньку. Трохи нижче на стрімкому болотистому участку спробувала даунхілл-фрірайд на *опі. Як потім вияснилося, не тільки я.

Село! Цивілізація! Дерев’яна альтанка! Ховаємося в неї від дощу, чекаємо буси, у кого залишився сухий одяг - переодягаються. Фотографуємося, їмо, гріємося доступними способами.


Дольче занюхує букетом. ТОркнуло!


Приїжджає Шевченківський бус, а трохи пізніше - і Пушкінський. Ви помітили, який у нас літературний трансфер?
Суша, тепло!

По дорозі Пушкін помітив двох рафтерів з сусідньої теми


Подогрели, обобрали подобрали, обогрели, нагодували печеньком


Ну от, десь так, можливо, описано трохи сумбурно і коряво.
Всім ще раз дякую за команду, підтримку і взаємовиручку! Разом ми подолали всі перешкоди!

З. І. Якщо пацієнт хоче жити - медицина безсила Я вже майже реабілітувала свої коліна і інші постраждалі частини тіла і не втрачаю надії, що похід Боржава 26-28.06.2011 таки успішно відбудеться.

[BAD]

Кое кто призрак









Правильно замерли!

P.S. Остальное догружу двумя архивами попозжей

[Gera]

2Зебра.После сезона походов меняй ник на "мамка" - действительно приятно смотреть , как переживаешь о группе...