[NBomb]

Західні Ґорґани. Маршрут: Осмолода – Колочава (Осмолода – полонина Плісце – Ґрофа (1748) – Паренки (1736) – Мала Попадя (1598) – Попадя (1740) – хребет Дарів – перевал Німецький – урочище Брадул – Стримба (1719) - Колочава). Тривалість 3 дні. Відстань 62 км.

Здавалось, ну що вже можна писати про Карпати, коли написано сотні відгуків і статтей, але завжди можна розказати іще щось – своє. За тиждень до походу, у мене почало в душі ґорґотати, дивився прогнози, які передавали «страшні» дощі з грозами. Але гори вирішили подарувати нам гарну погоду. І це дало нам можливість пройти високогірні Ґорґани без дошу. Грозові хмари ішли за нами, але ми були від них на крок попереду.



День перший. Переплутали маршрут, і замість синього пішли по зеленому маркуванні і вийшли на полонину Плісце. Кидаємо наплічники і штурмуємо Ґрофу (1748). Треба признати – грандіозна і велична гора. Тонни ґреґотів і укріплення часів першої світової. Сидячи на горі, відчуваєш себе диким орлом. Дуже гарно. Спуск до хатки, поповнюємо запаси води і виходимо на Паренки (1736), на неї підйом виявився важчим, вузька стежка і коріння альпійки, виносили мізки і достатньо задовбали, поки ми видерлись на верх. На вершині впало пару капель дощика, і трохи освіжило. Спуск і ставим табір у підніжжі Малої Попаді (1598). Пройшли 18 км, мало, але нічого не вдієш. Коломийки з водою, були ще ті. До води 800 метрів – весело. Крутий спуск, ділянка ґреґотів і довгий траверс до потічка. Ми з Кольою задовбались, поки збігали за водичкою. Повечеряли. Вогень. Чай. Спати.















День другий. Вранці за водичкою вже бігав Ромко із Кольою. Досить швидко забігаємо на Попадю (1740). А грозова хмара вже висіла над сусіднім хребтом і швидко наближалась. Нам треба швидко маслати, щоб гроза не наздогнала нас на горі, бо буде погано спускати по мокрим ґреґотам. Але, в останній момент, грозовий фронт повертає вправо, даючи нам можливість спокійно спуститись з вершини і дійти до межі лісу. Проходимо хребет Дарів, гарна лісова дорога, однак було декілька локацій з буреломами. Виходимо на Німецький перевал. Їмо сало з часником і цибулею. Спуск до річки Мокрянки. І ось тут починається справжній п…….ц. «Убита» дорога, маштабна вирубка, яка тягнеться на гектари. І ці 12 км, які ми йшли повз цей п…….ц, нас вимотали і фізично, і морально. Вздовж дороги встановлені щити з цинічними закликами берегти природу і звірів. На це важко і дуже боляче дивитись. В цей день ми пройшли 20 км.

Друга ночівся була в урочищі Брадул, у лісництві. Познайомились з паном Михайлом, який нас люб’язно прийняв і дозволив ночувати у колибі. Він навіть пропонував нам дрова, баню, ночівлю у гуртожитку, запрошував на шашлик і випити з ним горілочки. Але ми чемно відмовились – ми ж спортсмени. Зате пан Михайло, нам 100500 раз розказав, як піднятись на Стримбу (1719), у них в лісництві, мабуть, було свято і він хотів щиро допомогти. Добрий і веселий дядько. Вночі пішла сильна злива, і в 3 ночі зупинилась, разом із шашликами і піснями, які лунали від лісництва. Іншим разом, треба буде реально піти в баню і на шашлик.











День третій. На Стримбу (1719) піднімались по тракторній дорозі, яка була мокра від нічної зливи. Натрапили на свіжий слід ведмедя. Потім по потічку, потім знов по тракторній, і так виходимо на хребет по вуха в болоті. І там нас наздоганяє негода. Пішов дощ, надіваємо дощові девайти і ліземо на Стримбу. По дорозі зустрічаємо отару овець, песиків, які гавкали і коників, які стояли на Стримбі. З кулуарів почали вилізати гарні хмари. Взагалі в цей день на Стримбі було дуже гарно. Краєвиди чарівні. На спуску до Колочави почалась гроза і блискавки. Гори парували. Над хребтами висіли дощові тумани – дуже гарно. В цей день пройшли 24 км.





























Наймолодшому участику походу було 15 років. Іван добре пройшов цей маршрут, трішечки змучився, але пройшов. Респект тобі друже. Молодець.

Розбір польотів. В цілому, група маршрут пройшла добре. Ішли непогано, вода була, був час на відпочинок і фотографії. Але був один момент - довгий збір до виходу на маршрут – 2-2,5 години. Необхідно зменшити, максимум до 1,5 години. Краще резервний час потратити, на більш важчі ділянки, або мати в запасі.

Хочу подякувати Всім за гарний і цікавий похід, чудову компанію, і нових друзів, з якими познайомився. Думаю, ще повторимо, і не раз.

[kellis68]

@NBomb, как вы из Колочавы выбираетесь? Гугль пишет, что есть два рейсовых на Ужгород, утром рано. Можно ли на них вписаться? Нам бы в Воловец попасть, в Межгирье пересадку делать не хотелось бы...

[NBomb]

З Колочави до Воловця, добирались на маленькому бусику.

[NBomb]

Маленький звіт про похід від озера Синевир до Міжгір'я, через хребти Озерна і Кам'янка. Відстань 24 км.

Погода була перемінна, то туман, то дощ, то сонце. Бачили глухарів, але вони так швидко від нас втікали, що нормально їх сфотографувати не вдалось. Хребти Озерянки і Кам'янки - цікаві. Як завжди, бачили величезні вирубки.

На хребті Кам'янки, почало гриміти, і пішов дощ. Нам довелось швидки бігти до лісу. Все промокло, довго розкладали вогонь, щоб хоч якось просушити речі.

На другий день вранці збігав на Кам'янку - 1578 м. Те що я побачив, неможливо передати буквами і фотографіями. Це було щось неймовірне.

Файно пройшлись з Ромком.

[NBomb]

Цього разу похід складався в основному з радіалок. Колочава – Стримба (1719 м.) -18 км. Тільки ми пройшли його по колу. Спуск по немаркованому відрогу, через ґреготи і альпійку. «Робочий» спуск. Радіалка на Ясновець (1600 м.) з полонини Дарвайка – 7 км в два боки. Розвідувальна пробіжка перед вечерею. Радіалка на Дарвайку (1502 м.) з одноіменної полонини – 4 км по колу. І далі спуск до Колочави – 8 км.

Що запам’яталось:
1. Коні, які паслись, і з цікавістю за нами спостерігали. Їх там пасся цілий табун. І деякі з них підходили, з надією отримати від нас якісь смаколики.
2. Саламандри, які траплялись досить часто, в останній день походу. Особливо коли настала злива, і ліс став мокрим.
3. Пісні біля ватри. Дуже файно посиділи.
4. Провели дегустацію м‘ясного соусу – дуже файне «їдло» від квіткаря. Смак фантастичний.
5. Мошкара, яка нас жахливо зажерала.

Мета походу – застати схід сонця на Дарвайці. Підйом о четвертій ранку. Вдвох масланули на верх. Гора пустила. Тільки погода не дозволила здійснитися планам. Стоячи на вершині, ми спостерігали, як громовиці атакували сусідній хребет. Горб (1687 м) здригався від ударів блискавок. Заворожуюче і страшне видовище. Треба швидко спускатись, будити табір і маслати до села, щоб нас на хребті не наздогнала негода. На жаль, ні одна фотографія, зроблена на Дарвайці не вдалась – щось пороблено. Але не все так погано, як здавалось. Коли спустились в кулуар, у грозових хмарах утворилось віконечко, і мені вдалось сфотографувати на горбочку коників, на фоні сонячного сяйва. Чудова фотографія.

Коли ми спустились з хребта до межі лісу – нас заздогнала гроза. Гриміло і блискало. Довелось деякий час сидіти під тентом. Але, зрозумівши, що гроза не планує зупинятись, ми мокрими почалапали у цивілізацію.

Дякую Всім за похід і компанію.

[Nickel]

Короткое видео, передающее красоту тех мест. Наша группа в кадре.

https://www.youtube.com/watch?v=wxhr...ature=youtu.be

[NBomb]

Маршрут: Мислівка - Бескид - пол. Гича - пол. Солотвинка - Сиваня Лолинська (1642 м.) - Укерня (1622 м.) - Поганець (1667 м.) - Яйко Ілемське (1680 м.) - пол. Мшана - Мислівка. Команда: Muadib, Vols і NBomb. Відстань 51 км.

Ловимо останні теплі дні жовтня в ґорґанах. До Стрия добирались в густому тумані. Видимість 10 - 15 м. Класика. Як у мультіку совітської епохи - про їжака. Скажу відверто, іхати в таких умовах, зовсім не весело

Мислівка. Заклад Медвідь. Перекушуємо і виходимо на маршрут. 12 км нудної дороги, яка закінчується розлогими болотами і багном по коліна. Повз нас періодично повзуть лісовози. Ось така іронія. Ідеш до лісу, а його везуть з лісу повз тебе.

Нарешті почалась стежка. Набір висоти. Ідучи по лісі, нас гордо застрічає ціла "орда" моховиків. Грибів - як гною. За 20 хв. набираємо цілу торбу на вечерю. І так поступово ми виходимо на полонину Гичу. Хатка радісно нас зустрічає. Дрова є. Розпалюємо піч. Хатка чиста і затишна. Готуємо вечерю. Фотки і релакс. Захід сонця і зоряне небо. Чай і сон.

День другий. Чудовий схід сонця і ранковий вихід, фактично зробили цей день. Нам дуже пощастило з погодою. Трекінг цього дня був здійснений швидко, якісно і вчасно. Хребет зустрів вітряною погодою. За спиною нас наздоганяв грозовий фронт, але ми працювали, як швейцарський годинник. Переходимо хребет. Штурмова радіалка на Яйко Ілемське, дивимось на вирубки Аршиці , і оперативний спуск до хатки. Хребет затягло хмарами. Почала псуватись погода. Біля хатки ми були о третій. Дров нема. За хвилин 40 заготовляємо дрова і розпалюємо піч. Доводиться трохи прибирати. О четвертій пішов сильний дощ. Стало холодно. А ми спостерігали на ним із теплої хатки. Щастя, що тут ще можна сказати.

Готуємо вечерю. Чай. Сон.

День третій. Покидаємо хатку. Залишаємо після себе дрова, і забираємо частину сміття, яке залишили перед нами. Дуже гарна погода. Сонечко. Тумани обнімають Аршицю, і ховають її рани від вирубок. Тільки вдумайтесь. Туман ховає хребет від людей, від того ЗЛА, яке вони чинять природі. Але Аршиця до нас лагідна. Ґорґан Ілемський посміхається до нас, і ми продовжуємо наш шлях.

Ідучи по лісі, дозбируємо останні гриби. Знову нудна дорога. Мислівка. Заклад Медвідь. Обід. На подвір'ї ходить чорний кабан. І показує язика. Це він так вітає тих, что не дав йому смаколики.

Але потрапити швидко додому не вдалось. Були коломийки з машиною - не змогли завести. Але за нами приїхав колега і відвіз додому. Гарний похід. Дуже дякую Друзі. Було круто.

[NBomb]

Західні Ґорґани. Маршрут: Осмолода – Різарня – Дарів – потік Щавник Великий – Явір (1234) – Гробок (1310) – Плитка (1279) – висота (1267) – Тересянка (1220) – Мала Кепута (1559) – Велика Кепута (1607) – висота (1592) – Буштул (1691) – Рошка (1612) – Пробита (1518) – Німецька Поляна – пер. Німецький - хр. Дарів – Попадя (1740) – Мала Попадя (1598) – Паренки (1736) – полонина Плісце – Осмолода. Команда: Muadib і NBomb. Тривалість 3 дні і 2 год. Відстань 72 км.


Маршрут: Похід планували. І приблизно здогадувались, що нас там очікує. Так що коломийки були. На хребет лізли по потіку, а потім по лісі. Стежки практично нема, але частково проглядається напрямок. Старий кордон в суцільних завалах. Перед тим пройшов серйозний буревій. Вирубки. Хребет Кепути зарослий жерепом, а поміж ним буреломи і хащі. Стежка дуже погана, часто зникає повністю, інколи з'являється. Є трохи галявин, де можна перевести подих. Перехід через Німецький перевал, також частково в буреломах. Багато дерев навалило прямо на промаркований маршрут. На перевалі вирубка і болото. Підйом на Попадю, також частково в буреломах, багато втратили часу перелізаючи і обходячи завали.

Хатки:
1. Під г. Гробок, хатка в поганому стані – провалився дах, всередині мокро, холодно і сиро. Затікає вода. Потребує негайного ремонту, бо наступну зиму не переживе. Тому ми ночували в палатці. Вода є, але джерело дуже замулене і необхідно прочищати.

2. Під г.Рошка, хатка в трохи кращому стані, але також потребує ремонту. Дах частково відновлений, але на повністю. Всередині частково провалилось перекриття стелі. В хатці мокро, холодно і сиро, тому ми ночували в коридорі. Вода є – гарно облаштоване джерело.

3. На полонині Плісце, хатка в дуже файному стані, чисто, тепло і затишно, є печі і вода.

Висновки:
1. Похід складний.
2. Одному іти не рекомендується.
3. Можливі проблеми з водою, в зв’язку з висиханням і замуленням джерел.
4. Необхідно добре орієнтуватись на місцевості, і планувати логістику.

Дякую за увагу.

[NBomb]

Радіалка на Ґурґулат (1442 м.). Погода дозволила, гора пустила. Файний день, щоб не сидіти вдома. Находили 13 км. Все, як завжди, до якого вже звикли: вирубка з болотом, хащі з буреломами, стежка з галявинами, марки (яких в одних місцях, майже на кожному дереві, а в інших місцях нема зовсім), якісь великі птахи, що від нас втіками (здається глухарі), сніг на вершині і шматок ґреґотів.

[NBomb]

Ґорґан Ілемський (1586 м.). Маршрут з Мислівки по колу. Команда: Muadib і NBomb. 1 день. Відстань 27 км.

Коротко про погане. Аршицю вже зарізали. Рубають страшно, і вже над райштоком. Також вирубка вже доходить до Мшани. Пішохідну стежку з Ґорґана Ілемського до Правича знищено квадроциклами. Дорога перетворилась в трельовочну - суцільне болото. Який #лять Vibram і Gore-tex - скоро доведеться лазити в гумаках та хімзахисті. Все йде до того, що скоро Ґорґани спіткає така ж трагічна доля, як і Бескиди.