Гірськолижний форум

Цитата:

Коментар від 3dss (Коментар 418003)

прошло то время пистолетиков, ходьбы гусиным шагом, стояние в присяди часами упервшись спиной о стенку, штанги и станки... НЕ НУЖНЫ СЕЧАС ТАКОГО ПЛАНА СОКРАЩЕНИЕ МЫЩЕЧНЫХ ВОЛОКОН
сейчас, в соременных горных лыжах, это резинки, степ подиумы, слеклайны, снаряды для баланса, различные фитнес утяжелители и тренажеры..
сила ушла на второстепенные роли в межсезонных подготовках уступив именно фитнес подготовке к силовым, собстенно силовые с вариациями баланса и еластичности и выход из силовых растяжкой, динамической выносливастью.. статика и силовая выносливость сейчас даже мешают в подготовке к горным лыжам

Я б не погодився. Просто погляньте на їхню статуру, особливо на ноги під час чемпіонатів світу.
Є звичайно від природи худенькі дівчата але навіть у них проглядаються добре підкачані м'язи стегон та сідниць.
А у чоловіків то практично в усіх добре виділяються розвинені м'язи стегон і сідниць.

І зважте, що стегна це м'язи, які з поміж інших досить важко качається, тому якщо вони вже візуально великі то це свідоцтво спеціальної роботи над ними.
А сідниці накачати це взагалі капець, як важко.
А ви погляньте на їхні "надуті" сідниці...
Усе це говорить про те, що питанню сили м'язів принаймні нижче пояса та тримачів хребта приділяється особлива увага.
І до речі вправи на силу м'язів стимулюють і потовщення та еластичність зв'язок, які їх тримають.

Добавлено через 1 час 11 минут

Цитата:

Коментар від 3dss (Коментар 417989)

это шутка?
вы когдато видели как штангисты катаются на горных лыжах?
на беговые они в состоянии стать?

Добавлено через 8 минут

я уважаю Ваш выбор, уважайте пожалуста Мой
в интернете можно и на Ты, но не злоупотреблять тоже совет.. ;)

Мова ж не про штангістів, а про вправи зі штангою, конкретно присідання різні, які роблять для зміцнення зв'язок та для збільшення м'язової сили ніг. Щоб людині у віці за 35 зробити ноги, як у штангістів, то треба повернутись хоча б у 25 ;)

По мові не переживайте: "Бог і таких любить" ;)
Особисто я розумію тих нещасних кого агресивна імперська русифікація заразила імперською пихою приналежності к "вєлікаму і магучєму" та зробила нездатними відчувати ані емпатію до колонізованих народів, ані рок моменту.
А через це оті носії "вєлікава і магучєва" нездатні ані відчути біль народу серед якого живуть(і тут не так важливо чи вони етнічні росіяни, чи русифіковані манкурти українці) ані усвідомити, що їхнє вперте "ета мой вибар" забирає у нас спроможності якомога швидше збудувати стійку політичну націю адже це питання вже давно вийшло за межі особистого та стало гостро суспільним.

Їхня проблема в тому, що вони сприймають підштовхування розмовляти українською, як тиск на їхню особистість та ідентичність, що звичайно можна зрозуміти. Але вони помиляються через те, що не вловлюють важливість/рок моменту для спільноти, тобто вони егоцентричні.

Під моментом для спільноти я маю на увазі протидію імперському зазіханню московитів, адже очевидно, що мовне питання використовується ними, як зброя роз'єднання нашої спільноти, як привід для маніпуляції, підміни понять, як елемент звернення до чуттєвого: "нє давітє на міня , я прінял рєшєніє" "нацикі устраівают ганєнія на рускагаварящіх" ітд ітп.

І у цьому ексистенційному протистоянні чим швидше українці перейдуть на українську тим швидше цим білим ходокам дійде, що вони помилялися(так, я вважаю, що вони все ж таки все ще можуть мислити хоча й поглинуті злом так сильно, що стали майже ірраціональними).

В світлі вищесказаного я завершу думкою, що плекання української сьогодні є питанням формування політичної нації, а не етнічним мовним питанням. Тобто у нас нема іншого виходу, бо для створення спільноти вільних людей, для створення демократії, яка піде вперед, як свого часу наприклад Південна Корея, нам потрібно створювати власну ідентичність, як політичної нації а для цього фундаментальним інструментом є мова.
Зважте, що навіть американська англійська вона інша ніж англійська Великобританії і це кодифіковано в законодавстві США і це зроблено СПЕЦІАЛЬНО, щоб відрізнятись від імперської мови Великобританії.

У нас же є своя жива мова, нам не потрібно створювати "англійську #2" і до речі українська древніша ніж московська, бо є ближчою до мови Київської Русі та є більш автентичної, що прослідковується у діалектах(гуцульський, лемківський, бойківський, наддніпрянський, волинський) там є багато слів, які прослвдковуються аж до часів Русі.

Але то не так важливо, бо по суті усі народи прекрасні в сенсі факту свого буття, бо краса в різноманітті, і тому я не міряюсь "піпісками" та не принижую мову московитів а лише стверджую, що наше мовне питання є основою для перемоги у протистоянні з імперією.

Тому коли я перейшов на українську у 2014, то свідомо робив це не в останню чергу заради своїх дітей з урахуванням вищесказаного.

П.С. Ще про егоцентричність.
З іншого боку це свідкує про певну стійкість до тиску, тобто на наявність внутрішньої здатності зазищати свою гідність, що безперечно заслуговує на повага.
Але трагізм такої ситуації в тому, що це постріл собі в ногу, адже л'є воду на млин московитів.
Думаю, що більш достойно буде спрямувати отой внутрішній духовний стрижень як раз таки на опанування української та створення, збудування навколо себе сучасного україномовного середовища.