[NBomb]

Відкрили сезон. Маршрут: Сколе - Лопата (1211 м.) - Беньки (1231 м.) - Сукіль - Кам'янка. Находили приблизьно 25 км. Команда: Muadib і NBomb.

Хребет Зелем'янки зустрів нас туманом, та поривами вітру. В підніжжі хребта справжня весна, все цвіте і пахне, а на висоті 1000 м., тільки появляються листочки. Ліс ще дрімає, навіть трави нема. На хребті жовті минулорічні трави і сухе листя. Ось так ми йшли хребтом. Видимість 20 м. Пориви вітру були досить сильними і трошки холодно. Відчуття - як пізня осінь. Долаючи лінію хребта, постійно бачили свіжі сліди кабанів. Склалось враження, що кабан ішов перед нами

Спуск з хребта, і ми знов попадаємо у весну. Метою вилазки було відвідання водоспадів. Після легкого перекусу, починаємо жорсткий спуск до лісового водоспаду. Взагалі то Бескиди передбачають елементи хардкору, і мабуть так воно буде завжди. Така специфіка цього регіону. Гори невисокі, але місцями важко прохідні.

Потік реально дикий, під ногами обсипається земля, слизьке каміння і завали. В долині потічка натрапили на господиню локації - вогняну саламандру. З упевненістю можу сказати - вона явно не була задоволена нашою появою і швидко почала втікати. Ми зробили швидку фотосесію і вирішили більше її не турбувати. Це її домівка і треба вести себе чемно і ввічливо. Садамандра махнула хвостиком і зникла під каменем, а ми продовжили свій шлях до водоспаду.

А ось і водоспад. Гарний і таємничий. Спускались ми до нього по мотузці. Потім ми дійшли до села і відвідали ще три водоспади. Ось так ми пройшлись водоспадами Сукеля. Далі ми подолали затяжний підйом через горб і спустились до Кам'янки. Гарний похід. І погода допомогла це реалізувати, ішлось добре.

Велика подяка Ромкові (Muadib).

[NBomb]

Дубрівка - довжина 4.9 км. Тікаючи від спеки відвідав потічок. На підході по водоспаду зустрів гарного вужа. Однак фотосесія виявилась дуже нетривалою - втік. Потім ще зустрів карпатського ящура, він дозволив себе сфоткати. І ще назбирав трохи моховиків, вечером буду жерти. Так що грибний сезон відкрито.

[NBomb]

Маршрут. Тухля - Менчелик (1078 м.) - Кіндрат (1155 м.) - Матагів (1217 м.). Відстань - 17,4 км в два боки.

Не завжди вдається реалізувати задумане. Планував вийти на Матагів (1217 м.), а зупинився за 1 км від вершини - не вистачило часу.

Під горою Менчелик (1078 м.) - довелось блукати по вирубці. Втратив час, коли лізли по зарослим пням і колодам до стежки. Трава по шию, сильна спека, і напарниця, яка постійно зупинялась і збивала темп.

Старі вирубки дуже підступні - видимість зменшується в кілька разів, із-за високої трави і кущів. Тому реалізувати плани вдалось не повністю. Втрачений час на вирубці, можна було наверстати на хребті, але цього не сталось. Тому, довелось зійти з маршруту і вертатись, щоб вчасно прийти в село.

[NBomb]

Урочище Жолобки. Чудова локація, щоб перевірити на міцність свої яйця та нерви. Локація для справжніх маньяків. Стежка поступово губиться, і ти, ніби через портал, переходиш в інший вимір. Починаєш чути Ліс і свої кроки. Важкі каплі води падають з дерев, і відбиваються в голові монотонним ритмічним стуком. Темний, страшний ліс ніби обіймає тебе, і не хоче відпускати. В такі моменти відчуваєш себе частинкою живої природи, починають проявлятись природні інстинкти до самозбереження. Хащі і буреломи доповнюються висохлими джерелами, та кістками. Оку нема за що зачепитись. Все перерито кабанами, а на стовбурах дерев, на смолі, висять залишки їх шерсті. Страх.

[NBomb]

Ми повернулись! Як в старі, добрі часи - разом з Ромком (Muadib). Повернулись, щоб зробити роботу і пройти маршрут, який давно планували. Маршрут. Тухля - Менчелик (1078 м.) - Кіндрат (1155 м.) - Матагів (1217 м.). Відстань - 18 км.

Цей похід виявився настільки чудовим, що навіть не можу підібрати слів. Було все, притаманне Бескидам. Спочатку нас зустріла саламандра. Велика, груба саламандра, яка, як завжди, втікала, але я встиг її сфотографувати. Потім трохи довелось лізти по бурелому. Класика Бескидів. Без бурелому - похід вважається неповноцінним. Вихід на хребет. Підйом на Матагів (1217 м.). Дуже багато кабанячих слідів. Обід на горі Кіндрат (1155 м.). Ромко зварив смачнющий борщ.

Погода була чудова. Ранковий туман. На хребті був трохи вітер. Ну а потім вилізло сонечко. Осіннє сонечко, яке дуже підняло настрій. Вітер ганяв на небі чорні грозові хмари. Відчувалось, що вже настала осінь, але жовтого листя ще нема. На хребті знайшли величезного білого гриба - чудовий девайс для фотосесії.

Ось такий чудовий день! Дякую Ромко!

[NBomb]

Хребет Баєлина. Маршрут: Нижня Рожанка - Княжолука (1276 м.) - Магій (1281 м.). Відстань - 14 км.

Хребет знаходиться на кордоні Львівської та Івано-Франківської областей. З полонини Княжолука відкривається панорама Ґорґанів. Хребет викликає двояке враження - гарні краєвиди поєднуються з жорсткими буреломами і хащами. Місце запеклих боїв I світової - окопи і завали. Сумне місце.

[NBomb]

Хребет Ключ. Маршрут: Нижне Синьовидне - Труханів - оз.Поляницьке - хр.Ключ - Ключ (929,7 м.) - Дубина. Відстань 24 км. Команда: Muadib і NBomb.

Пройшли класичним маршрутом, без відвідувань скель. Зайшли тільки до мертвого озера (Поляницького). Що запамяталось, так це криво прибиті вказівники і безліч доріг та стежок. Орієнтуватись на цій локації складно. Озеро Поляницьке - озеро, як озеро. Сюди бажано іти в гарну погоду. Появились якісь нові лісовозні дороги, на горі Ключ рубають ліс, знищено пішохідну стежку від меморіалу до вершини, на полянах хребта - засмічено і засвинено. До скель, ми так і не попали, вони заховані від людського ока густими хащами, і щоб їх всіх обійти, необхідно вибирати гарний день, і спеціально їх обходити. Скелі розкидані на великій території, і їх багато. Якось, іншим разом, займемось безпосередньо оглядом скель. Щоб обійти повністю всі скелі, і заглянути і кожний куточок, також треба не один день. Погода була гарна - сонечко, зелений ліс, який почав потрошки жовтіти, і сніг. Гарний день!

[NBomb]

Середній хребет. Маршрут: Коростів - Чорна Гора (1225 м.) траверс - Хрестовий Верх (1070 м.) - Кживи Верх (1072 м.). Відстань 23 км. Команда: Muadib і NBomb.

Маршрут довелось корегувати по ходу його здійснення. Цього разу провтикали не поворот, а цілу гору. Це вершина мого орієнтування. Але, як би не було соромно і боляче, вигрібати з цієї ситуації якось треба.

Спочатку все йшло чудово. І на відріг вийшли той, що необхідно. Аж потім той відріг почав якимось "дивним чином" повертати в інший бік. Нам треба було вернутись, і повернути в правильному напрямку, але ми подумали, що ті дороги десь там наверху пересічуться, і все буде добре. Але все сталось навпаки. Дорога вперто завела нас на сусідню гору. Знайомтесь - Чорна Гора (1225 м.) Ми вирішили її штурмувати "в лоб". Але вперлись в такі буреломи, що вирішили їх обійти. А щоб обійти, треба подолати глибокий рів із завалів. Стінки рову дуже круті, все осипається, іти важко. Завали з дерев вище людського зросту, і все заросло колючою ожиною. І нарешті ми вилізли на тракторну дорогу. Але, не довго ми тішились, дорога пройшла 20 метрів і вперлась в гору. Тупік. Бурелом №2. Він виявився серйознішим від попереднього. Поміж завалами з дерев, тут ще росли густі молоді ялинки. Лізли в сліпу - не видно, ні куди стаєш, ні що попереду. І ось перед нами ще одна тракторна дорога. Але і ця дорога через 15 метрів заводить нас в тупік. Як тотім виявилось, це були тракторні "кишені" на старій вирубці. Далі третій незначний бурелом, і ми вилізли на хребет. Але, потім виявилось, що це всього навсього - відріг Чорної Гори (1225 м.). І щоб перейти на Середній хребет, треба добряче скидати висоту до перемички, і знов набирати. Важко тут орієнтуватись.

Так ми і йшли. Стежки нема, проглядається тільки напрямок. Очевидно що це звірячі стежки. На шляху хащі, повалені дерева, ліс і перемичка. На перемичці на витоку потічка - велика кабаняча купель. Кабани люблять влаштовувати такі калабані для відпочинку.

Нарешті почався підйом на Середній хребет. Так, поступово, через хащі, ми виходимо на тракторну дорогу. Перед нами величезна вирубка. Лісу нема зовсім - все спиляно. Все до землі. Тільки потічки витікають із надр землі. В Національному Природному Парку - Нема Лісу. Боляче на це дивитись.

Згодом ми виходимо на Хрестовий Верх (1070 м.). Дивлячись з гори вниз - видно тільки велику рану. Все знищено. На горі незначні ґреґоти. Відпочиваємо, їмо, і переходимо на гору Кживи Верх (1072 м.), щоб подивиться на Бескидські ґреґоти. Цікаві ґреґоти - світло-сірого кольору. Файно тут.

Але, треба повертатись. По старій тракторній дорозі, падаємо до потічка. І всі в болоті, повертаємось в цивілізацію. Ну якось так. Дякую Ромко.

[NBomb]

Стартова вилазка в Бескиди. Гори на місці, і чекають. Дощі помили їх, і ліс почав пробуджуватись від зимової сплячки. Дуже холодна весна призвела до того, що цвітіння дерев спостерігається тільки в річкових долинах, верхи поки що, по-зимовому сірі. Ломитись на хребти в дощ, не хотілось, тому що лісовозні дороги потопають в болоті. Тому пройшлись долинами Бутивлі і Опору. Декілька фотографій.

1. Секул (1057 м.) у тумані.
2. Вид на Києвець (1069 м.).
3. Вид на Кремінь (1135 м.)

[NBomb]

Маршрут: Тухля - Путище - Яровище (909 м.) - висота (921,6 м.) - Обнога (1068 м.) (траверс). Відстань 17 км. Команда: Muadib і NBomb.

Коли не працює план А, тоді необхідно задіяти план В. Тому ми обмежились горою Обнога (1068 м.), і повернулись у село. У районі висоти (921,6 м.) ми заблукали, і спустились в якийсь розпадок, з якого через густі хащі довелось вигрібати і шукати дорогу. Хащі являли собою густий ялинник, яких лежав. Очевидно зігнувся під вагою снігу. А поміж лежачими ялинками, ще й ріс молодняк. Там і втратили багато часу і сил. Помилка була допущена тому, що погано прочитали рельєф. Треба, все таки, ходити з паперовою картою і компасом. Внизу розпадку набрели на маленький хутірець. Гарне і затишне місце. На полонині під Обногою пообідали, і пішли далі. Але ця гора також виявилась серйозною перешкодою. Довелось долати дуже серйозний бурелом. Дерева в лісі просто попадали, і лежали як сірники. Поміж деревами були ще й густі хащі. Траверснувши Обногу, впали на стару вирубку. Видовище жахливе. Далі по лісовозній дорозі повернулись у село. Ось такі Бескиди. Дуже важкі гори для трекінгу.