[NBomb]

Вітаю Друзі. Підготував для Вас розповідь про трекінг, який ми здійснили 18-20 вересня 2015 року.

Маршрут: Кваси - полонина Браївка - полонина Стремчеська - Близниця (1881) - Жандарм (1763) - Стіг (траверс) - Крачунєска (траверс) - Великий Котел (траверс) - Ворожеска (траверс) - озеро Геришаска (1577) - Геришаска (1762) - Трояска (траверс) - Татарука (1707) - перевал Околе (1193) - витоки Чорної Тиси - Велика Бра́тківська (1788) - полонина Братківська - полонина Вовкани - Климпуші - Бистриця.

Команда: Muadib і NBomb. Тривалість походу - 3 дні. Відстань - 57 км.

"Скотовоз" весело підстрибуючи на "убитій" дорозі віз нас в гори. Після поїзду до Франека, взагалі не хотілось в нього сідати, але "скотовоз" виявився досить таки "комфортним", що не скажеш про дорогу. Кваси. Перекусили, познайомились з молодими Орестом і Оксаною, і виходимо на маршрут. Наші маршрути частково збігались, тому перший день ми йшли разом до першої стоянки до озера Геришаска.

На Близницю забігли на одному диханні, незважаючи на сильну спеку. Трохи фотографували і їли гогоци (брусницю).









Увесь Свидовецький хребет нагадує меморіал памяті, по всьому маршруту стоять хрести в пам'ять по загиблим в лавинах лижникам і туристам. І це справляє дуже гнітюче враження. І тільки скелі стоять і мовчать.



А цю панораму мабуть знають всі. Гарно. Скоро ми туди попадемо, як вона стане білою від снігу.



На спуску з Жандарма, дала про себе знати моя стара травма коліна. На майбутнє треба ходити з трекінговими палками. А на Жандармі, дійсно, будують бугельний підйомник. До речі, ставлять якусь стару ВЛ, бо бетонують по два спарені фундаменти. Він буде проходити від перемички до вершини гори. Фотографувати це будівництво я не хотів - сумне видовище.

Далі траверсами, ми пішли до озера Геришаска. І тут я щось почав вибиватись із сил. І коліно, і взуття натерло ногу. Але Muadib підгодував мене барбарисками, і в мене пробудилось друге дихання.



Шкода, що ми так і не побачили озеро Ворожеску. Воно в цьому кулуарі за відрогом.



Ось так ми дійшли до нашої першої стоянки - озера Геришаска (1577). Розбиваємо тент, колемо тріски для вогнища, готуємо іду. Наші навіть скупались в озері. Бонус - смачний чай біля вогнища. Цікаві розмови.

День другий. Підйом о шостій, вихід о сьомій. Геркулес. Кава. Схід сонця. Вихід на маршрут.



Прощаємось з Геришаскою. До зустрічі.



Озерце без назви. Але також красиве.



А це озеро Апшинець (1487), купається в променях ранкового сонечка. Чудо!



Траверс Трояски (1702). Попереду Татарука (1707).



Так ми пройшли хребет Свидовець. А перед нами Горгани. Прямо по курсу хребет Чорна полонина. По ній колись проходив чехословацько-польський кордон. І ми почали спускатись до перевалу Околе (1193).



Взагалі спуск зі Свидовця і підйом на Чорну полонину - досить таки жорсткий шматок дороги. А штурм Бра́тківської (1788) - вартий того, щоб його здійснити. Крутизна схилу 35-38°, місцями до 40°. Ліс, жереп, незначні греготи, і ми на вершині. Ура!



Красиво, як у казці.



І тільки стовпчики старого кордону охороняють спокій Чорної Полонини. Вирішили перекусити. Що може бути крашим, ніж смачне сало на фоні Довбушанки (1754).



Попрощавшись з Бра́тківською (1788), ми пішли у напрямку Малої Бра́тківською (1677). І тут Увага! Щоб не прогавити поворот стежки на полонину Бра́тківську, треба орієнтувати по стовпчику чехословацько-польського кордону - 42/3.



Стежка проходить по густому і високому жерепу, і виводить на полонину. Тут ми мали зупинятись на ночівлю. Але джерело, яке було рядом, було дуже замулене, і ми спустились нище до лісу. В якому вийшли до потічка. Тут і розбили тент. . Другий день пройшли краще і довше. А тент поставили на такому місці, де було дуже багато павуків і жуків. Ось так і спали ми, добре, що натягнули москітку, а то до ранку нас би з'їли. Повечеряли, попили чай біля вогнища і спати.

День третій. Підйом о пів на шосту, вихід о пів на сьому. Геркулес. Кава. Виходимо на маршрут. Гарною стежкою прямуємо до полонини Вовкани, і перед вирубкою, нас наздоганяє дощ. Наділи дощовики. За спиною гриміло, але ми впевнено йшли до села Климпуші.



Почались людські угіддя. І тут ми зустріли це чудове створіння. Дуже гарного коника, точніще кобилу. Чорну, з білим ромбом на чолі. Неможливо передати словами всю красоту. Краще подивіться самі.



Дуже сумно було прощатись з цим коником, але ми повинні вертатись додому.



Ну ось і Бистриця. Кінець походу. "Скотовоз" до Надвірної. Дорога дуже "убита". Крутий "скотовоз" до Франека. Поїзд до Львова.

Розбір польотів:

1. У такі походи, необхідно мати хороше взуття.

2. Бажано брати трекінгові палки.

3. Необхідно подбати про запас води.

P.S.: Велика подяка Ромкові (Muadib), за чудовий, цікавий і гарний похід. Дуже, дуже дякую.

[Igorco]

@NBomb, гарна прогулянка!
Тільки мені здається, ви помилились з Ворожескою. По-моєму, ви сфотографували попередній кулуар, там де на краю велика каменюка, а Ворожеска в слідуючому, якщо іти в сторону Геришаски. Кулуари поряд, тому їх можна перепутати. Ворожеску зверху добре видно.

[NBomb]

Коментар від Igorco

@NBomb, гарна прогулянка!
Тільки мені здається, ви помилились з Ворожескою. По-моєму, ви сфотографували попередній кулуар, там де на краю велика каменюка, а Ворожеска в слідуючому, якщо іти в сторону Геришаски. Кулуари поряд, тому їх можна перепутати. Ворожеску зверху добре видно.

Дякую. Можливо помилився. Зато буде нагода пройтись ще раз.

[Igorco]

Коментар від NBomb

Дякую. Можливо помилився. Зато буде нагода пройтись ще раз.

Вниз до озера є двi дороги.
1. В правому кулуарi бiля великого каменя є стежка униз. Перших метрiв 100 дуже стрiмка, треба триматись за кущi, щоб не впасти, далi легко iти.
2. Йти по стежцi по горi, що злiва вiд озера, якщо дивитись зверху. Дорога довша, нiж перша, але не така стрiмка.

А ви спускались до озера Апшинець? Скiльки часу iти вiд Геришаски до Апшинця? Наступного лiта хочем туди прогулятись з Драгобрату.

[kellis68]

Коментар від Igorco

Скiльки часу iти вiд Геришаски до Апшинця? Наступного лiта хочем туди прогулятись з Драгобрату.

У меня с сыном 11 лет и полной снарягой ушло 30 минут. Это от креста. но шли не по стежке, как на карте, а по хребтику, что разделяет озеро и ту водойму без назвы.
ЗЫ. От Ворожеськи есть ещё одна стежка. Идёт через той снежник прямо в лоб, т.е. вверх на точку съёмки. Я ей обычно поднимаюсь в сухую погоду. Спускаться как-то сцыкотно

[NBomb]

Коментар від Igorco

А ви спускались до озера Апшинець? Скiльки часу iти вiд Геришаски до Апшинця? Наступного лiта хочем туди прогулятись з Драгобрату.

До самого Апшинця ми не спускались. Але, якщо іти по хребту від Геришаски до Апшинця, відстань не більше пів години, вони майже рядом.

[Вьюга]

Коли я там ходив, Чорна Полонина се називали Чорна Клева? Якраз перша гора перед Браткiвськi

[NBomb]

Коментар від Вьюга

Коли я там ходив, Чорна Полонина се називали Чорна Клева? Якраз перша гора перед Браткiвськi

Чорна Клева (на деяких мапах Чорна Клива) — гора в Українських Карпатах. Одна з вершин Братківського хребта, що належить до Внутрішніх Ґорґан. Розташована на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області.

Висота — 1719 м. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7...B5%D0%B2%D0%B0

А сам хребет, називається Бра́тківський (інша назва — Чо́рна Полони́на) — хребет в Українських Карпатах, у гірському масиві Ґорґани. Розташований на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області.

Хребет простягається зиґзаґоподібною лінією з північного заходу на південний схід на понад 15 км. Основні вершини хребта: Дурня, Гропа, Братківська, Мала Братківська, Руська, Чорна Клева, Чорний Грунь. Є ще кілька локальних вершин. Максимальна висота — 1788 м (гора Братківська). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91...BA%D0%B8%D0%B9

Однак, на цьому хребті, є ще й урочище, яке також називається Чо́рна Полони́на. Знаходиться воно в районі гори Гропа (1759 м.) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93...BE%D0%BF%D0%B0

[NBomb]

Ось, знайшов цікаву інформацію, про місцевість, де ми були. У верхів'ях Чорної Тиси | Украина Инкогнита