Як це було
Збори пройшли вчасно, у 10:00 в Ельфі попили смачної кави та стартанули,
заїхали в Зіну скупились, слідуюча зупинка вже була у Невицькому на джерелі,
попили водички набрали з собою. Трохи дали відпочити ногам тай поїхали
далі, підйом на Антоловецьку поляну був не дуже простим 12 км в гору ми
подолали десь за дві години тридцять хвилин, на сам перед ми не ставили
перед собою якісь спортивні мотивації цього шляху, у нас був шалений позитив
який надходив від всіх вело райдерів. Що ще хотілось додати про шлях у гору
він реально складний багато кому не вистачало простої фізухи, дихання у когось
навіть зводило судоми на ногах. Кінцевий етап підйому був найскладніший...
Антоловецька поляна що сказати про це місто воно дуже гарне. Тихо, спокійно,
свіже повітря кругом гарний ліс. Посередені поляни не велике дерево, добрі
люди зробили під ним стіл та лавочки дуже зручно було для нашого Пікніка,
бистро разпалили багаття підсмажили ковбаски тай приступили до нашого
перекусона все це знов таки сопроводжалось шаленим позитивом
Після
перепочинку на поляні вирішували шлях яким вертатись назад, мета була
подалати всю трасу "Короля гір", а це на сам перед 50 км тільки по хребту поляни...
Спуск. Я наприклад думав що це буде набагато легше ніж підйом. Виявилося
навпаки, двоє наших ше на поляні вирішили для себе що вони будуть повертатись
цим шляхом яким піднялись. Ми ж рванули на спуск горнокоролівським маршрутом,
1-етап ну дуже спадобався траса грунт кругом ліс, таке відчутя шо їдеш десь в
тунелі з крутими поворотами та перешкодами, сподобалась перешкода з повалених
дерев на яких краскою було написано "Стрибай
"... 2-й етап спуску мене добив
і виснажив остаточно, знову лісовий грунт, я спочатку навіть встиг порадіти но не
на довго поки не побачив перше болото перед собою...Як наслідок проходження цього
етапу 50% з веліком на горбу пригаючи по болоту, саме на цьому етапі я пійшов через
руль, закінчилось все більш меньш без наслідків). 3-й етап склону дуже екстрімальний,
каміння гостре перепад висот склону дуже крутий, 60 % 3-го етапу я протьопав пішки
хоча може і більше) Спуск закінчився в Турья-Ремета. На цьому етапі ми вирішили їхати
в Ужгород через Перечин. Наш райд склав 65 км в загальному.
Висновок: Чотири падіння, два проколи, маса вражень, маса адреналіну і один
чувак який нас наздогнав ... Позитив у загальному )))
Всім дякую, за гарно проведений час!))