[Celentano]

Аршиця
Південна частина Аршиці місцями важкопрохідна - жерепи і відсутність стежок. Там пройти я би рекомендував лише досвідченим і виносливим мандрівникам, які дуже шукають екстріму.
Слова Досвідченого туриста)

Добавлено через 38 секунд

Дикі регіони Горган - це також жереп та вітровали

[Rio]

Коментар від Celentano

Аршиця
Південна частина Аршиці місцями важкопрохідна - жерепи і відсутність стежок. Там пройти я би рекомендував лише досвідченим і виносливим мандрівникам, які дуже шукають екстріму.
Слова Досвідченого туриста)

Добавлено через 38 секунд

Дикі регіони Горган - це також жереп та вітровали

"Корови пройшли і ми пройдем"(с)

[Celentano]

Ріо)
там медведі не ходять)
а ти корови корови)
важкий маршрут аршиця) а там ше є перехід на Синевір)

[Irish]

2 Netka:
я з тим самим собакою з Воловця лазив по Боржаві:

[Серж-Brodyaga]

Горганы действительно достаточно дикий регион Украинских Карпат. Это излюбленное место многих туристов, ищущих ещё нетронутую дикую природу, где и за неделю-две не всегда встретишь других групп, где течёт кристально чистая вода, где затерянные тропинки, уходящие в никуда, где в непроходимом лесу живут Карпатские бурые медведи и где чувствуешь себя первооктывателем...
Хребет Аршиця - действительно место одно из самых малохожанных, изученных и малопроходимое место. Не рекомендую туда без опытного человека даже соваться . Однако такие озёра , как озеро Росохан, озеро Лужки и Забытое озеро - это серебрянные жемчужины хребта Аршиця. В своё время, набравшись туристоческого опыта, вы посетите эти чудесны и "дремучие " уголки Карпат. Есть другие, более проходимые, но не мене сложные участки Горган, например, горы Грофа, Попадя, Буштул - Кепута по старой чешско -польской границе, включая такие горы , как Браткивська, Чорна Клыва...
Отдельного внимания заслуживает хребет Довбушанка, относящийся к заповедной территории, ярко выделяющийся своей первобытностью и ощущением Гор с которых открываютсяч потрясающие вид пейзажи.
Более доступные маршруты в Горганы находятся радом от населённых пунктов, после которых уже заканчивается асфальт. К таким посёлкам можно отнести Микуличин и маршруты на Сыняк и Хомяк, проходя при этом Женецкий водопад. Село Манява также отправная точка к одному из самых красивых водопадов в Карпатах - Манявский, высотой 15м. Село Старая Гута известна не только президентской резиденцией, но и отличным началом для пешеходных маршрутов в Центральные Горганы, например, самую высшую точку этого региона - горы Большая Сывуля, высота которой составляет 1836 м.н.у.м. находящейся на одноимённом хребте. А если вы будете заканчивать свой маршрут в селе Осмолода, то не пройдёте мимо одной их самых чистых рек не только Европы, но и Украины - Лимницы. Однако из-за неконтролируемой вырубки леса и отсутствия дорог, лесовозы ездят по её руслу, таким образом нарушая экологический баланс речной фауны. Однако вверх по течению, выше притока Большой Щавнык - это райская Долина Лимницы...

Хотя Горганы - это место культурного и активного отдыха, никогда не следует забывать, что это Горы, не терпящие ошибок и халатного к ним отношения. Поэтому, ходите в Горы только с человеком, который уже обладает достаточным опытом походов.


Если вы влюбились в эти горы но не знаете как спланировать маршрут по Горганам, что посмотреть, места для стоянок, дороги и прородные достопримечательности, буду рад поделиться советом

[nep4uk]

Коментар від Irish

2 Netka:
я з тим самим собакою з Воловця лазив по Боржаві:

Розкажу і я історію з тим собакою.

Минула зима, пішов прогулятися до метеостанції на Плаю. Коли вже спускався вниз - гору накрив густий туман. Ну і я собі йду такий розслаблений, видимість невелика. І тут чомусь мене вкусило за лікоть оглянутися назад на горку.
Бац ааа що за монстр в тумані біля мене в 2-ох метрах!

Через секунду я впізнаю в монтрі собаку, яка також мабуть вирішила прогулятися Плаєм і також спускалася вниз, але викид адреналіну вже відбувся

Фуф, коли переляк пройшов нагодував барбоса булочкою і ми вже разом потопали по лінії вниз.
Десь на середині спуску почули як косуля ломиться від нас подалі в ліс, барбос з гавкітом кинувся навздогін, але за хвилину вернувся
отак далі без пригод ми дійшли до вокзалу, де собак побіг по своїх справах, а я по своїх

[Irish]

Я його називав Собакою-Барабакою
Зустрів у Воловці на вокзалі о 3 ночі. Прибився пес намертво, я думав - відстане за селом. Де там - видряпався зі мною на Темнатик. Під вершиною, де ще є лісова смуга, було кинувся кудись в кущі на якийсь швидко віддаляючийся рик але невдовзі повернувся. Пішли ми до сніголавинки, де нас (в червні) накрив дуже сильний снігопад. Там, поки я наминав канапки, собацюра ганявся за кіньми і ще якимось місцевим сторожовим собакою, який не підпускав до себе нікого ближче 50 метрів - відразу втікав ))
Потім ми пішли на ВВ, потім на Стій, звідти - знову на ВВ. Собака-Барабака лягав спати відразу, як випадала можливість, а також не міг втамувати спрагу снігом.
На ВВ ми впереше за весь день зустріли туристів. Парочка нагодувала собаку ковбасою (до того йому перепадали від мене тільки куски батона і яблука) і переключився на них. Вони його, майже мертвого, повели знову на Стій.
Наступного дня, коли я добрався до Воловця автостопом з Пилипця, я зустрів собаку знову на Вокзалі А ще групу знайомих, які сказали, що знайшли його того дня вранці на Стою (він там, очевидно, ночував) і спустили його до Воловця.

Загалом я знаю дуже багато історій, коли собаки прибиваються до туристів. Одному такому колись були навіть сторінку в ЖЖ чи ВКонтакті відкрили і френдили всі, хто з ним гуляв
Ось так буває. Так що думаю, не тільки людям не сидиться на місці - цей собака - справжній екстремал, як на собаче життя. Респект йому!

[Kaya]

А ми на Парашку з Рексом ходили.
Тільки на другий день здогадалися визначити стать, і виявилося, що то - вона.
Така маленька, менша ніж Собака-Барабака, і руда.

Між іншим, ані гречки з тушонкою, ані сардельок їсти не хотіла.
Зате всю дорогу я її поїла, бо була спека жахлива.
Благо, ми мали пластикових мисочок пару, і я одну виділіла для Рексика.
Періодично наливала води - пило, як дурне.
Відтепер маю враження, що на такій спеці в поході до спраги собаки треба приділяти більше уваги, аніж до його голоду.

[Rio]

Продолжаем тему случайно встретившихся животных
А с этим псом никто не пересекался?
Летом 2008го шел с нашими отрядами от Заросляка, через Говерлу и Петрос к Квасам. Ночью охранял 2 из 3х наших отрядов(наш остался перед Петросом ). Мы прозвали его Пушок .


Или вот с этим конем . Лето 2009го. Если идти из с.Быстрец в Дземброню по трассе(тоесть обогнуть холмики по дороге), по левую сторону прямо между двумя поселками можно увидеть канатный мост и отличную стоянку.
Туда вечно выходит конь, которого когда то какой то отряд покормил хорошо, вот и нашел себе хорошее место, где практически все туристы его кормят(это нам рассказал сын хозяев, который завозил еду родителям). Этот же сын хозяев попросил не швырять в него камнями отпугивая и на следующее утро дал нам буханку свежего хлеба. Всю ночь этот "конь"(в самом плохом смысле этого слова ) пытался залезть к нам в палатку. Мы долго сдерживались, что б его не покормить(ведь пройдет пара отрядов, которые не покормят его, и он там уже не будет всех доставать), но так как осталась еда с завтрака, мы не удержались .


Добавлено через 58 минут

Мне тут стало интерестно. Можно ли в Карпатах на майские найти красивый и интерестный маршрут(дней на 6-8). Что бы он не был близок к горным походам и не требовал спец снаряжения?

[_Atom_]

знакомый конь

тусовался всю ночь рядом в быстреци, почти сьел дождевик наш, жаль щас не за свои компом, так бы выложил фотки с ним