Вчора-сьогодні знову з’явилося трохи часу на творчість і я нарешті доробив всі фільми про Оранжеву Селла Ронду. Фактично останнім є 10-й фільм, який закінчує мій маршрут біля ресторану «Крістіанія» (в зоні катання Канацеї), від якого я стартував вранці. Фільм 11 вирішив зробити, щоб показати, як спуститися на лижах прямо в Канацеї і завершити також повне коло від Канацеї до Канацеї, бо мій 1-й фільм також починається від самого низу з Канацеї.
На що хотів би звернути увагу у цих фільмах.
Фільм 10.
Серед того, що показано у цьому фільмі, хотів би ще раз звернути увагу на «цікавість» розстановки покажчиків на трасах і їх відповідність на картах, що викладаються біля кас.
Наприклад, на відмітках 3:23 – 3:37 добре видно стенд з покажчиками, що червона траса 1 Sass Bece йде донизу, червона траса 2 (без назви) йде наліво. Але на карті Селла Ронди ви не побачите жодних номерів і жодних назв трас, щоб подивитися, як вони проходять. І так усюди.
Ще одна «цікавість». В залежності від зони катання (Валь Гардена, Корвара, Арабба, Канацеї) принципи написів на кружечках покажчиків на трасах також відрізняються.
У Канацеї, наприклад, якщо траса Del Bosco з номером 6, то номер 6 стоїть на всіх покажчиках. А коли їхав перший раз десь між Канацеї і Валь Гарденою і поїхав по якійсь синій трасі №1 (у кожній зоні катання своя нумерація), то біля наступного покажчика аж зупинився у когнітивному дисонансі: синя траса №1 зникла, а з‘явилася синя траса №2. Нагадаю, що на карті жодних номерів і назв трас немає, щоб перевірити, куди яка траса веде. Подивився навколо, ніби то їду правильно, і поїхав далі. А далі, біля наступного покажчика вже зникла і синя траса №2, а з’явилася синя траса №3. Ну тут мені логіка підказала, що в цьому регіоні нумерують не траси, а покажчики на трасі, як стовпчики на дорогах в лісі.
Ось такі веселі італійці, ну люблять вони туристів по квестах поганяти.
Фільм 11.
Червона траса №6 Del Bosco, яка йде аж до низу до Канацеї, є хоча й не дуже складною (червоними по факту є тільки декілька невеликих відрізків траси), але досить довгою – трохи більше 4 км. Крім того, після обіду, як і більшість більш-менш крутих ділянок, оці от червоні відрізки вже починають скидатися на могул. Також непогано нагрібаються горби на поворотах синіх «доріг». Траса закінчується зверху Канацеї. Тож в кінці цього фільму я спеціально включив трохи проходу по Канацеї (не до кінця, бо це нудно дивитися) з лижами на плечах, щоб показати, що після спуску вам доведеться немало походити, якщо ви зупинилися в нижній частині Канацеї чи вам треба на автобусну зупинку.
Тому, якщо ви зупинилися в Канацеї і за день катання непогано натомилися, то думаю, вам варто краще спуститися донизу на гондолі. Ну, хіба що, тільки ваш пансіон не буде знаходитися поблизу закінчення цієї траси.
Оранжеву Селла Ронду закінчив, але Зелену ще й не починав робити. Думаю, до літньої відпустки і не почну. Але один фільм про поїздку на Мармоладу все ж таки сподіваюся ще зробити хоча б до кінця квітня.