[bene]

Сиділи якось три гуцули у себе вдома у Яремчі і думали де би то дітися у п’єтницю коли не має шо робити. Один каже:
- Може віпити як усі наримальні пацани і піти вечером у кабак.
Але чує у відповідь : « Ми ж не «наримальні пацани» треба шось таке утнути, шо в нас ніхто не робит, але шо можна зробити зимов?»
І тут в напівпорожній голові одного із гуцулів, який пізніше виявиться «мєсним фрірайдером Стасом» зародилася ідея, яку він несміливо висловив своїм компаньйонам: « А давійте отако поросто, узьмемо лижі на свого горба і підемо десь у гори, куди дойдемо туди дойдемо, а шо не дойдемо то з’їдемо». Друзі перезирнулися між собою і в один голос сказали: « А шо, молодий, здоровий чого би не піти, тим більше шо гори гуцулів любят..

підйом з Ясіня через полонину Шесса

Ось так почалася мандрівка трьох гуцулів-беккантрійщиків десь під Петрос…
Вставати прийшлося рано -" Закім не зійшло сонце і півень не перевернувсі у курнику троє наших героїв сиділо у поїзді «Червона Рута» і дивилисі як старенький поїзд повільно сунеться до їхньої мети -до СИНІХ ГІР (трохи більших єк у Яремчу). Через деякий час вилізли вони у Ясінях на вокзалі і почали свій підйом. Перед підйомом один із гуцулів-беккантрійщиків на ім’я bene виголосив гасло їхньої подорожі, яке полюбляв говорити ватажок опришків Олекса Довбуш : « П’ю, бюсі, стрілєю люблю дівок і катаю фрірайд». З цими підбадьорливими словами гуцули полетіли вгору…
Підйом на полонину Шеса для гірських легінів видався легким і один із них сказав: « Йой, хлопці маємо забагато здоров’є, як всьо закінчисі файно віп’ємо».


Однак хлопці помітили, що на полонині вони не одні. Десь з корчів виліз маленький білий собачка, який супроводжував їх протягом усієї подорожі. Як виявилося пізніше, цей собачка був затятий турист і взагалі класний чувак, він лазив по метровому снігу та ще й, до того, із перебитою лапою - герой сьогоднішнього часу!!!! Отак вже учотирьох компанія вирушила далі. Поступово снігу ставало все більше і більше,наші гуцулки потрошки почали зайо..(цензура) та незважаючи на це, їх надихала наполегливість песика-каліки ,який з великим ентузіазмом борсався у снігу і піднімав бойовий дух гуцуликів. Коли нарешті вони вийшли на хребет, їм відкрилася неповторна краса зимових Карпат і засніжені схили Петроса. Тоді хтось із гуцуликів сказав :
« О, дивітсі який класний схил, по ньому гріх не зїхати, але треба перед цим жирненько поїсти аби мож не їхати, а пичи». Тому після поновлення життєвої енергії хлопці почали спуск по файному пухкому, глибокому снігу….

Молоді райдери виписували плавні дуги по засніженому схилі і тут раптом один із них класно «пішов через голову» і після того, як обтрусився від снігу сказав: «Це потрібно для розігріву, аби файно чуствувати схил».

Після короткої розминки наша команда продовжила спуск і нарешті у кінці полоини, зупинившись, мєсний фрірайдер Стас констатував факт : « Цей один спуск варта десяти таких на Биковелі, та шо там, він навіть не іде у порівняння з нічим іншим».

Трохи відпочивши і відійшовши від «магії СИНІХ ГІР» гуцулки-беккантрійщики почали справжнє беккантрі по довгій, 15-ти кілометровій дорозі до Ясіня. На їхнє щастя дорога від підніжжя Петроса до самого села була вкрита снігом і вони використали лижі «по повній програмі».

Десь на середині дороги гуцулик по кличці bene сказав: « Йой, тут би здалисі файні скітурні лижі, аби скоріше човгатисі по рівній дорозі, але до них ше треба доробитисі»…
Не будемо забувати про нашого нового героя, песика-каліку який після того, як злетів по глибокому снігу вслід за лижниками отримав титул «молодого фрірайдера» і підвишив свою самооцінку…

Повернемося до наших гуцуликів, які після затяжної дороги нарешті добралися до вокзалу, купили свіжого, п’ятимісячного))) пива запакувалися у поїзд і пошуміли до свого рідного Яремча. Тим часлм відважний песик сидів на пероні вокзалу і сумним поглядом проваджав своїх нових друзів, одночасно дожовуючи сосиску-подарунок від своїх колег по беккантрі. Він задумливо дивився як поїзд зникає за горизонтом, а у його кудлатій голові постійно повторювалися слова пісні:
- А ти гулєй, гулєй, гулей
- Сині гори, то не місто
-А ти гулєй, гулєй, гулєй
- А то получиш бамбулєй!!!!!!!!


І шо ви собі думаєте, наші гуцулики як то кажут "вошли во вкус" і легонько погриміли на Свидовець, їм напевно було трохи замало пєтничної прогулянки.
Так, шо хто би хтів видіти продовження кнопайте суди Гуцули на жандармах!!

[bene]

то всьо спутнікі, які тепер літают над Яремчу

[olso]

а ще спутніки людям печінки садять))

[maledikt]

Тепер я троха скажу, про те, як гуцули каталисі і ходити трохи на 8 березня сего року на драгобраті.
Гуцули на Жандармах!
Якщо можна так обєднати ці дві теми. Бо це було плавним продовженням Синіх ГІР!!

[Powder]

Коментар від Gera

Паудер , извини за флуд , но ГДЕ ты видел чайника в фуле...?

За флуд это не у меня извинятся надо А чайников фуле вижу регулярно на Blue Mountain (горка недалеко от Торонто). Дело в том что многие из этих чайников катают на лыжах 10-20 дней в сезон и считают что ихний вело фулл (в котором они катают 80+ дней) отлично подходит для катания в плуге, или прямо и тратить дополнительные 80-150 баксов просто так не хотят (с мыслью что лучше я эти 80-150 на байк потрачу).
Скажу по секрету У меня тут один знакомый пытался одолжить мой Troy Lee фулл для своего 12 летнего сына, которой ехал со своим классом играть в Хоккей! . Это я к тому что нужно к таким делам относится проще с пониманием и улыбкой

[Gera]

Было бы хорошо объединить все истории (с описанием маршрута итд) в тему.Например человек хочет пройти Петрос - открыл ,почитал ,узнал через личку о всех + и - маршрута...Мы все немного похожи на шаманов - че-то знаем , но не делимся.

[Salseros]

Парни - вы красавцы!
Правда, читалось поначалу тяжеловато. Но после поста jordik я прозрел, и мне стало гораздо понятнее

По-моему, лучше было бы это разместить этот рассказ в Блогах (или Отчётах). Искать потом гораздо легче. Потому как уверен, что название темы не все воспроизведут, даже читая сейчас эти строки

Коментар від Gera

Было бы хорошо объединить все истории (с описанием маршрута итд) в тему

Мысль хорошая
Но, опять же, лучше будет, если в такой теме будут даваться краткие ТТХ(район,маршрут,время) - и ссылка на развёрнутый отчёт, где конкретно он и обсуждается заинтересованными лицами.

[Gera]

Я обеими ногами за...Сленг...Он прекрасен , как филолог я торчу от старых форм лексем , которые на каждом шагу в ихней речи...

[bene]

Коментар від Gera

Было бы хорошо объединить все истории (с описанием маршрута итд) в тему.Например человек хочет пройти Петрос - открыл ,почитал ,узнал через личку о всех + и - маршрута...Мы все немного похожи на шаманов - че-то знаем , но не делимся.

Ось коротка інформація про маршрут:
- Загальна протяжність маршруту- 23 км (с.Ясіня-пол.,Шеса-траверс г.Каракараза(1558м)-підніжжя Петросула(1848м)-урочише Печеніжеска- спуск вздовж потічка Лопушанка-с.Ясіня)
- Орієнтовна тривалість подорожі зимою (у великий сніг) 11 годин: 7 год підйом, 4 год спуск (із запасом часу). Часовий графік привязаний до поїзда Івано-Франківськ-Рахів яикий прибуває у Ясіня десь о 7.30 і відправляється звідти о 20.10 (тому є ше годинка- півтора щоб на вокзалі віпити пива)
За цей час можна також вийти на Петрос(2022) але тоді прийдеться трохи побігати, бо минулого разу ми прийшли за 15 хв до поїзда
Початок маршруту- с.Ясіня Рахівський район, Закарпатська обл., стежка починається одразу біля ж/д вокзалу, маркування маршруту починається тільки вийшовши на хребет, літом даний маршрут не потребує великих зусиль, однак зимою у січні-березні обовязково потрібні снігоступи (яких ми не мали ) або скітури- на траверсі г.Каракараза дуже багато снігу.
Карта - Карта - bene2009 - PhotoFile.ru / id: vf ось тут карта нашого походу

[edelweiss14]

max3d, це, здається Собака-по Боржаві-гуляка.
Чи я помиляюся?

[max3d]

він ми недавно його в подобовці зустріли 2 рази, пес реально пасе туристів