Щодо мотивації. Тут все залежить від людини. І тої, що вчиться, і тої, що вчить.
Перший раз я стоялана на лижах 5 років тому, влетіла в ялинки (2-3 рази), набила синяки і просто впала духом. Після чого зняла лижі і ходила пішки.
Але я мала бажання.
Другий раз було те саме 3 роки тому. Я мала те ж бажання. І тепер мені уже помагали - кричали "поверта-а-а-а-ай!". А як повертати - "осталось загадкою". Після чого мене залишили на спуску, я впала духом, зняла лижі ... і все те саме.
І я перехотіла, і заріклася, що такими дурницями, як поїздки на лижі, я більше в житті не займатимуся.
(і як я могла)
Але й насправді, тоді я не зробила жодного контрольованого повороту. Одні ялинки face to face.
Але люди знайшлися. Минулого року.
1 - Людина, яка мене вчила, хотіла мене навчити. Спершу він вислухав мою історію і перейнявся. Він просто знав, що я попала під вплив невдачі. А переконати мене - ой як тяжко. Я ж телець. І він вибрав мені лижі. Авторитетно заявив, що раз я так боюся тих лиж, будемо ставати не на лижі, а на блейди, а то не лижі :wink:. То зовсім інший знаряд.
І тут моє протистояння пропало і з"явилася цікавіть - а раптом.
2 - Він не кричав "повертай", а пояснив як це робити. Між іншим з тими самими п"ятками. Зато просто. І я почала не їхати прямо в людей і ялинки, а повертати від них. Пройшов страх, що я не контролюю ситуацію.
По суті - ніякої техніки, але контроль спуску.
3 - Він не пустив мене на схил. Змусив пішки підніматися на 100-200 метрів внизу траси і з"їжджати. І так поки не получилося хоч щось.
4 - Він не кинув мене на схилі навіть після перших успіхів, а катав зі мною всі два дні. Між іншим, він взяв такі самі блейди, щоб я не скаржилася на різницю. І він ловив фан
і тим самим дав мені зрозуміти, що слалом-гігант то не обов"язкова мета.
5 - В кінець другого дня я розревілася, що ще не темно і можна ще разочок. Ну один разочок. Ну будь ласточка. Не пустив.
І той недобитий разочок залишився вічним.
Я накактися не можу по сьогодні.
За два дні моє уявлення було перевернуте. Мої пріоритети помінялися. За тиждень я уже купила собі чоботи і лижі.
І тепер в мене все получається, а сама вишукую інфу про те як і на чому катати. Сама над собою працюю.
Тому що в мені посадили маленьку лижну бомбочку.
І в школу, ясна річ, планую. Просто ще на нормальні лижі треба встати.