[wwa]

Зимушка всё ближе!
И хотя я никак не могу слезть с байка, но на горнолыжные курорты таки тянет непреодолимая сила... которой сопротивляться нет никакого желания!
В этот прекрасный, а с утра даже солнечный, субботний день, меня она потянула на ГК Вышгора.



Катилось супер! Ветер в спину... чего ж не катить!
В преддверии сезона стараюсь не пропускать вкусные горки, а потому сразу на ГК не поехал, а спустился к набережной и поднялся обратно наверх. Да я мазохист.
Потом кайфонул от того, что четыре огромные псины лишком медленные, что-бы меня укусить...
И вот я на ГК "Вышгора".
Ну, если честно, то я расстроен. Расстроен тем, что нечему радоваться!
Всё на месте, всё в порядке, всё готово к сезону.... а прогресса нет!
Я не знаю почему, но нет!









В итоге, дабы не расстраиваться, я сиганул вниз!
Желание конечно было покарвить, но трасса была не ратраченая и пришлось, на не подготовленном склоне, сбрасывать пятки (ну, в смысле, задним колесом отрабатывать)... очередной раз кайфонул короче!
Вывалялся в грязи правда по самые уши, но и это зашло в кайф!



Покатил дальше... и реально расстроился. Внизу какие-то мужики трощили остатки бобслейной трассы
Не думал, что они попали в кадр, ибо я пролетел мимо, а возвращаться не хотелось, но их немного видно на этом фото.



Я отключил плохое настроение и покатил на Киев по чудесной набережной!



День очень удался!
Проехал 73.7 км и набрал 278 метров по высоте.
Домой приехал с чудесным чувством усталости.... назад пришлось вкручивать против ветра.
Жизнь продолжается... и скоро СНЕГ!!!

[wwa]

Как-то резко я ушел в зиму... даже итоги велосезона не подвёл!
А итоги такие:
осенью накат составил скромные 787 км
В этом сезоне я катнул 3 бревета по 200 км и 1 бревет 300 км.
В копилке сезона - 3567 км.
Будем стремиться к большему!
А пока всем много-много белого, пушистого, волшебного снега!

[wwa]

Нарешті відкрив велосезон Таким чином, на сьогодні, маю два сезони одночасно...
Погодка була чудова! Сонечко, майже безвітря, смог над Києвом і лісова тиша!
Відкриття вдалося.
Дуже хвилювався за травмований голіностоп. Не знав як він відреагує на мою пропозицію покрутити педалі... але він порадував мене і больові відчуття майже не турбували.
Ноги, як і я в цілому, дуже скучили за байком, а от та частина тіла, яка розташовується на сідлі, зовсім відвикла і поки-що трохи протестує...
Та то тільки перші кілометри, поки не прийме форму сідла.
Починаємо вкатуватись!



В лісі ще дуже волого, а на озерці - крига! Але пахне весною...

[wwa]

Починаю потрохи вкатуватись! І одразу з пригодами. Добре, що все закінчилось ДОБРЕ!
Цього сезону, дякуючи цілій купі об'єктивних і суб'єктивних причин, роблю це непристойно пізно, хоча сезон відкрив ще 10 березня
Але вчора "зірки вишикувались", я нарешті потрапив в сідло і почав педалювати.
Планувалось кілометрів 20-25 для початку, в матрасному режимі звертаючи увагу на каденс, а не на швидкість.
Але заїзд виявився трохи дивним...
Спочатку я потиху доїхав до Броварського шосе і повільно нарощуючи каденс почав вкручувати у напрямку Броварів.
Після поста ДАЇ мене обійшли три шоссери (хлопець і дві дівчини) з машиною супроводу.
Я майже ніколи не намагаюсь зачепитись за шоссерами, але помітивши, що темп вони тримають не високий, не зміг встояти перед спокусою покатати у безпеці за машиною супроводу
Добрав трохи і став триматись позаду машини супроводу. Красота!
За кермом машини була жіночка років 60, як я зрозумів - тренер.
Спочатку вона помітивши, що я пристроївся за її машиною, трошки пригальмувала і пропустивши мене вперед їхала за мною. Я, дякуючи їй в душі за таку доброту і ласку, тримався на відстані 5-6 метрів від групи.
До розвороту їхали гарно і без пригод. Першим хлопчина, за ним на колесі дівчата і я на відстані 5-6 метрів від групи.

Раптом, після розвороту, зі мною рівняється машина супроводу, жіночка сигналить, щось кричить мені через опущене скло і активно, гнівно махає мені рукою.
Що там вона кричала я не розчув, бо вітер, шум автостради... а от жести її були дуже красномовні і зрозумілі - "Вали звідси... в ліс!"
Я так і не зрозумівши чим я їй заважав і чому зміна настрою відбулась так раптово, просто мовчки збільшив відстань від групи до 10-12 метрів.
Але це не задовольнило і не заспокоїло "тренера", і вона просто почала притискати до узбіччя, змусивши мене з'їхати з дороги!!!
Я не знав, що мені й думати! Може я чимсь завинив?
Зважаючи на такий розвиток подій я ще раз наздогнав групу і зробив фото. А жіночка, мабуть помітивши, що я фотографую на тлф, ще раз відтисла мене на узбіччя.



Я так і не зрозумів чим була викликана ця агресія, але вирішив не з'ясовувати стосунки, а просто пригальмував і збільшив відстань.
Так і їхав за ними на відстані приблизно 30 метрів.

Але пригоди на цьому не скінчились
Після поворота на Броварське шоссе вже в напрямку Києва, лідер в групі змінився і хлопець став другим.
Навпроти птахофабрики хлопчина вилітає через руль і разом з велосипедом, декілька раз перевернувшись через голову, летить вліво на проїзну частину!!! Коли я побачив, що він вилетів аж на середину ДРУГОГО ряду, в мене серце похололо...
На щастя, фура, що рухалась у другому ряду, встигла загальмувати і зміститись вліво у третій ряд, який, теж на щастя, був вільний.
З хлопцем все гаразд, на ноги підвівся самостійно і швидко, підібрав вел і звільнив дорогу, чим дуже порадував! Ангел хранитель в нього гарний!
Як я зрозумів, виходячи з бурхливої реакції дівчини, що їхала першою, він просто в'їхав їй у заднє колесо.
Гарно все, що гарно закінчується. Будьте уважні!

Отака вийшла в мене розкаточка.

[wwa]

В останній день весни мене накрило зливою,
а потім я ще й у багнюку заліз
https://www.facebook.com/viacheslav....96253982184509

[ssp44]

В юношеские годы три года в ДЮСША ходил на велоспорт,данное действие называли притёрся,это когда трубкой переднего колеса начинаешь притераться к трубке заднего колеса едушего впереди,а затем тебя выбрасывает как с катапульты.Такое происходит с шоссерами в команде или группе не редко при хорошем боковом ветре.

[wwa]

2 червня катнув перші 100 км у цьому сезоні.
Не зважаючи на обіцяний прогнозом погоди дощ, рушив у бік Броварів.
На виїзді з Броварів "хмарки" з півночі ніби-то підказували: "Звертай на Бориспіль, там чисте небо, а може навіть і сонечко пригріє...", але плани змінювати не став і таки поїхав на... Рожни!





Ліворуч по курсу помітив дерево! Звернув...



поруч з деревом ось така "історична пам'ятка"



і дерева, що ростуть з асфальту



"вітер в харю, а я шпарю"





А от Вам реалії наших доріг!!!
Доїхав до повороту на Пухівку... знак мені повідомив, що до Пухівки 9, до Києва 35км - це якщо звернути на ліва, а прямо 5 км до с. Літки



вирішив катнути на Літки, що там ті 5 км...
Проїхав перехрестя і виявив, що знак у зворотньому напрямку повідомляє, що до Пухівки стало 11 км, зато Київ значно наблизився, тепер до нього лише 27 км!
Отакі метаморфози!



На Літки їхати передумав, а раптом туди не 5 км, а 50 чи 500 км!
Поїхав на Київ, до нього ж стало на 8 км блище



Десна завжди прекрасна













Але чи можна Десну порівнювати з Дніпром!?







Отак покатав.
Чудові вийшли перші 100 км у цьому сезоні...

[wwa]

ХА!
А я сьогодні катав з французом.
Повертаю з Броварського проспекту на об'їзну і бачу на узбіччі вел, весь увішаний сумками, а велосипедист схилившись аж до землі, щось там копирсається...
Звичайно зупиняюсь і цікавлюсь, чи не потрібна допомога.
І тут з під байка, з картою, вилазить француз! Дуже рвучкий вітер сьогодні був, то він за своїм велосипедом, з картою ховався від вітру.
З'ясовую, що йому потрібно на Ніжин і він вивчає маршрут...
От навіть не знаю кому дякувати за такі зустрічі!!!
Цікава людина! Подорожує Европою!
Йому 58 років, а оптимізму та позитиву на багатьох 18-ти річних вистачить!
Підказав йому як краще їхати, кілометрів 5-ть проїхав разом з ним, потім обнімашки, побажання здоров'я і легкої дороги...
Француз тепер знає "дякую" и "до побачення".
Дуже не хотілось з ним прощатись... але в нього своя дорога і хай вона буде легкою і насиченою!
Отакі велоісторії

[wwa]

9 червня.
Будучи не в змозі приборкати ностальгію по зимовому сезону та снігу... я взяв велосипед і покатив до лижного комплексу GVOZDOFF 😉
Було цікаво, що там влітку...
Доїхав за 1:40, а від дому до комплексу вийшло 42 км.
Ну, що Вам сказати... взимку тут значно веселіше!
Але обіцяють днів через 10 повністю напустити води у озеро і розпочати пляжний сезон,
Площадки для футболу, тенісу, дитячий майданчик... вже давно працюють.
Головне, що мене порадувало, живність у повному порядку! І два півні, і наш улюбленець - кролик!
Побродив по схилах, навколо комплексу, посидів на сходах..... таки дійсно нооостааальжіііі
Назад вирішив їхати через Обухів, бо відчував в собі массу не використаної енергії.
Але після Обухова прийшлося вкручувати проти сильного вітру в обличчя і тої енергії ледь вистачило
Загалом вийшло 111,7 км

[wwa]

Не тільки ДВА проколи...
Більше двох сезонів я відкатав без проколів, а вчора одразу ДВА!!! и як з'ясувалось, це ще й не все!



Колесо спустило вже за Борисполем в напрямку Києва.
Зупинився, зняв колесо.
Тут поруч гальмує хлопчина на шосері і питає чи потрібна допомога. ДЯКУЮ тобі ДРУЖЕ!
Від допомоги відмовляюсь, бо є запасна камера.
Після того як уважно оглянув покришку то виявив не один, а одразу два проколи!

перший


другий


ось, що спіймав


Ну тай ладно думаю.
Достав запасну камеру, зібрав колесо до купи, почав качати, а не тут то було! Камера дірява!!!
Тобто вже дві діряві камери маю!
Всміхнувся. Не страшно. В мене ж латочки з клеем завжди з собою!
Відкриваю сумочку і.... не має в мене ні латок ні клею
Напередодні заклеював камеру сину і не поклав на місце.
Вже не так і смішно.
Перевіряю обидві камери, з'ясовую, що меньше спускає та, яку я пробив і ставлю її назад. Накачав і мерщій до першої заправки.
Отак від заправки до заправки, постійно підкачуючи колесо і доїхав додому.

п.с. Перевіряйте свої запаски, а то я свою більше двох років возив, а вона дірява! Ну і про латки Ви зрозуміли...