Цитата:
Сообщение от mansrzv
так стаття ж про інклінацію, як спосіб створення кутів закантовки
а ангуляція нікуди не ділась, але вона більше для балансування над зовнішньою лижею
|
Я так сказав, тому що нахил він є базовим, а ангуляція в якійсь мірі це відміняючий рух до нахилу, якщо їхї не робити, нахил буде відповідати нихилу зовнішньої ноги. Правильніше казати що ми створюємо ту чи іншу кількість ангуляції, а не навпаки, що ми створюємо нахил і зменшуємо ангуляцію.
Зауваж, він писав в своїй критиці сильно ангульованої позиції дві речі:
1) "over edged ski". тут треба зауважити, що він це робить довгий поворот на короткорадіусній лижі (переважно вони це роблять на слаломках 170см, 14м радіус) і ту лижу справді дуже легко перекантувати бо англуація збільшує кути закантовки і на слаломках треба дозувати і неперекантовувати. Якщо ж мета короткі повороти, чисті чи з проковзуванням, то в рух йдуть всі рухи які збільшують кути, в максимальній амплітуді. Втім, і в слаломі можна передозувати, так як має бути певний нахил, який тяне тіло вних повороту, але він мінімальний.
2) g-forces. Тут два аспекти, на великій швикості, якщо поворот робити як вони роблять, коли вони утримують тиск на лижах після лінії падіння (а не як рейсери, які обїжджають збоку), то там внизу, коли лижі починають їхати вбік, на лижника діють величезні сили. В ангульованій позиції відчувається ніби робиш бокові скручування на прес з найбільшою вагою. Без ангуляції він відчуває скоріше як присідання зі штангою, сила та сама, але вирівняне щоб тим силам чинити супротив. На слаломках буде ще гірше, бо вони стоврюють тиск дуже швидко бо сильно закантованими йдуть по короткому радіусу.
Він вмів створювати ангулацію, але для його цілей і його лиж вона виявилася завеликою, він поексперементував і підібрав необхідну кількість. В коротких він робить її дууже багато, в рейсінгу ще б підібрав під ситуацію.