Стосовно повернення до спорту після ушкодження і реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ).
Аналізував дані різних досліджень, після чого ми провели додатково компьютерне моделювання, яке, звісно, не відтворює на 100% біомеханіку колінного суглоба, але досить близько до неї наближається.
Можу зробити висновок, що часткові присідання або напівприсідання, на жаль, не бережуть трансплантат ПХЗ від ушкодження, оскільки оця фаза напівприсіду як раз найбільше навантажує трансплантат, а присідання в тренажері Сміта (по аналогії присідання біля стіни я би теж до них відніс, хоча їх ми і не досліджували) викликають найбільше навантаження навантаження на ПХЗ, причому небезпечна майже уся амплітуда присідання.
Що ж робити?
Це важке питання. Починати робити присідання лише тоді, коли коліна і зв'язка до цього готові і не сподіватись, що напівприсіданнями або присіданнями в тренажері Сміта вдасться обманути час і почати силові навантаження раніше.
Насправді, я дуже розраховував, що якщо ми включимо у нашу модель більше елементів, то все ж таки вдасться знайти альтернативу присіданням, бо пацієнти завжди про це просять.
Не вдалось.
Усі повернетесь до спорту, але не поспішайте занадто із небезпечними навантаженнями до часу укріплення транспланту зв'язки.
Посилання на дослідження:
https://esskajournals.onlinelibrary....1002/ksa.12263
https://www.thekneejournal.com/artic...142-4/abstract